Гори та річки начебто не втратили своєї краси, а туристична база «Ялинка» в Усть-Чорній хоч наразі і не діє, але місцеві мешканці завжди охоче приймають відпочивальників та створюють для них комфортні умови проживання. Проблема виявляється доволі прозаїчною – туристів зупиняють жахливі дороги. Звичайно, для любителів екстремальних видів спорту ями на гірських дорогах не є перепоною, бо тут вони є природнім явищем, а от вибоїни на автошляхах часто розчаровують їх настільки, що до омріяного місця відпочинку вони можуть просто недоїхати і повернути назад. А це вже серйозний збиток для власників місцевих міні-готелів, яких в Усть-Чорній аж три. За словами власника міні-готелю Михайла Костяка, така ситуація склалася тому, що в літню пору більшість відпочивальників їде в гори на власних автомобілях:
– Є і такі туристи, які надають перевагу громадському транспорту, але їх небагато тому нарікання від наших гостей на поганий стан автошляхів доводиться слухати все частіше. Ми, звичайно, завжди готові надати гостям власний транспорт для поїздки по горах, але їм вже просто не до відпочинку коли постає ризик застрягнути у нашій глухомані. Та, не дивлячись на це, номери у нас майже ніколи не залишаються порожніми надовго. Місцеві краєвиди зачаровують відпочивальників настільки, що вони готові повертатися сюди знову і знову, навіть ризикуючи поламати власне авто.

І якщо для туристів, які приїжджають в Усть-Чорну з інших областей України жахливий стан місцевих автошляхів не така вже й диковинка, то для іноземних туристів це просто катастрофа. Людина вирушає у далеку подорож з надією добре відпочити, а натомість змушена витрачати час та сили на ремонт автомобіля. Для іноземця така процедура може виявитись доволі проблемною, адже часто необхідну автозапчастину, яку автівка іноземної марки «втратила» після поїздки вибоїнами у місцевих автолюбителів можна і не знайти.

Для мешканців гірських населених пунктів на жаль завжди актуальною є проблема безробіття і в пошуках заробітку люди часто виїжджають за кордон де їм доводиться виконувати різну «чорну» роботу, за яку не візьмуться корінні жителі. Але всього цього можна було б уникнути, якби була налагоджена робота туристичної галузі, якби запрацювали занедбані туристичні бази, які колись давали роботу чи не половині місцевих мешканців. Звичайно, для цього потрібен час і чималі кошти тай іноземні інвестиції не завадили б, але рушійною силою є, безперечно бажання самих горян покращити свій добробут. Заіржавілий механізм туристичного бізнесу не можуть змусити знову запрацювати поодинокі ентузіасти так само, як ніхто самотужки не відремонтує розбиті дороги. Лише спільними зусиллями можна відновити колишню велич гірських баз відпочинку, а разом з тим внести суттєвий вклад у розвиток місцевої економіки, що допоможе нашому краю зрівнятися з європейськими державами.

     Олена Павлюк

tyachiv.com.ua