Організатора і виконавця вбивства бізнесмена закарпатські судді випустили на волю (ФОТО)

Вбивство власника кав`ярень «TIME»  на початку 2014 року у м.Мукачеві обурило все  місто. Громадськість  цікавило: хто, як, за що? Після затримання підозрюваних осіб, мукачівці заспокоїлись, що  винні будуть  покарані. Проте професійний суддівський підхід до розгляду цієї  справи  на цей раз перевершив  всі сподівання на перемогу справедливості.

Нестримні людські амбіції звели нанівець цінність людського життя. Прикладом цьому є резонансне вбивство власника кав`ярень «TIME» у м.Мукачеві. Втрутившись у конфлікт  колишнього подружжя, 53-річний киянин, жорстоко позбавив життя молоду людину, люблячого батька, вірного товариша, сина, людину, яка спромоглася у маленьке провінційне місто Мукачево внести свою родзинку, частинку мегаполісу – створивши брендові кав`ярні, які вирізняли місто над Латорицею з-поміж інших.

Приїхав, побачив, відчув і… вирішив залишитись

З 2007 року, коли вперше Олексій Планкін побачив Мукачево, вирішив у будь-який спосіб залишитись тут, розпочати  свою приватну справу і змінити гучне життя мегаполісу у м.Москві на тихе спокійне навіть провінційне – у м.Мукачеві. Після кількаденного гостювання у свого товариша і однокласника з Мукачева,  Олексій,  як розповіла його мати, постійно думав і вишуковував можливості, щоб переїхати жити до найзахіднішої точки України.

До того часу Олексій працював менеджером з продажу додаткових обладнань до автомобілів в успішному автосалоні «Блок Моторс» у м.Москві, мав власну квартиру,  однак грошей для бізнесу у Москві у нього не вистачало. Тож після того як побачив Мукачево,  вирішив ризикнути: звільнився з роботи, продав квартиру і приїхав до України,  на Закарпаття, в Мукачево.

Майже всі гроші, які мав Олексій, вклав в унікальні, такі, яких не було до цього ні в Мукачеві, ні в краї –  кав`ярні «Time». Перший кафетерій відкрився в лютому  2008 року на вул.Пушкіна, однак працював недовго. Інші дві кав`ярні Олексій вирішив відкрити у центральній, пішохідній частині міста – площі Миру та вул.Пушкіна. Ці два заклади працюють і до сьогодні.

планкін

Сімейне життя

Наскільки легко вмів згуртовувати біля себе людей, ризикувати і не програвати,  настільки невдало у Олексія складалось особисте життя.

Як розповіла п.Галина, мати Олексія Планкіна, у сина не складались тривалі стосунки з жінками. Після повернення з армії він одружився з Вікторією,  з  якою прожив разом три роки, проте дітей  у молодих батьків не було. Після розлучення, за кілька місяців Олексій знову офіційно зареєстрував стосунки з Грищенковою Наталією. З цією жінкою, Олексій прожив аж 13 років, проте так само розійшлись, не залишивши нащадків. Після другого невдалого шлюбу, розповіла п.Галина,  син не хотів узаконювати стосунки і тривалий час співмешкав із Золотарьовою Іриною.

Саме  з  Іриною  Олексій приїхав до Мукачева, розпочав свій успішний бізнес і тут у будинку, який чоловік винаймав по вул.Д.Галицького, у них народилася донечка Маша.

Догляд, а згодом і виховання дитини на себе цілком взяв Олексій, адже жінка-москвичка не могла позбутись алкогольної залежності. Коли дівчинці виповнилось 1,7 років, мати взагалі покинула дитину і повернулась до Москви.

планкін4Стосунки, які стали для Олексія фатальними, виникли між ним та молодою офіціанткою, яку він прийняв на роботу до своєї кав`ярні. За кілька місяців  Каміла (ім`я змінено) завагітніла. Олексій як взірцевий батько для першої дитини, одразу запропонував молодій дівчині одружитися і народжувати дитину. Проте сімейне життя між чоловіком і жінкою не складалося: різниця у віці – 20 років, погляди на життя, виховання і догляд за дітьми…

Так,  наприкінці 2012 року вони розійшлись. Ображена на колишнього чоловіка, мукачівка категорично забороняла батькові бачитись з маленьким сином. Мирним шляхом домовитись із жінкою щодо побачень з сином, Олексію  не вдалось. Після чого почались судові процеси. В результаті, останнє  судове слухання відбулось за кілька днів до вбивства Олексія – 24 січня 2014 року. Апеляційний суд Закарпатської області прийняв рішення на користь чоловіка: не перешкоджати батькові бачитись із сином хоча б раз на тиждень. Проте жодного разу батькові так і не вдалось побачитись з сином. 26 січня, в неділю ввечері, у будинку, який чоловік винаймав кілька років поспіль, його застрелили.

Жорстоке вбивство на очах у дитини

Повідомлення про вбивство власника відомих кав`ярень в Мукачеві, сколихнуло  все місто. Версії і причини вбивства, які ширились містом були найрізноманітніші: від замовного вбивства до «вибивання» боргів.

За два місяці після вчинення вбивства після проведеної масштабної  роботи вбивць  чоловіка було  затримано. Ними  виявились  мешканці м.Києва 53-літній Всеволод та 33-річний Олександр (імена змінено з  етичних  міркувань).

Як розповіла старша слідча в особливо  важливих  справах – криміналіст  відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров`я особи Слідчого управління УМВС України в Закарпатській області Оксана Данько, Всеволод – родич колишньої дружини Олексія – Каміли. Саме з цією жінкою у колишнього подружжя тривалий час тягнулись судові слухання щодо рівності прав та обов`язків виховання спільного сина – Олега.

Колишня дружина росіянина, мукачівка Каміла про всі свої образи,  переживання,  плани на майбутнє розповідала чоловікові сестри, який мешкав у м.Києві – Всеволоду. Чоловік у свою  чергу давав настанови молодій жінці як діяти  у тій чи іншій ситуації, аби у будь-який спосіб усунути батька дитини від  спілкування з сином.

Після рішення Апеляційного суду в м.Ужгороді, слухання якого відбулись  24 січня 2014 року, де рішенням було  надано право батькові спілкуватись з дитиною  раз  в тиждень, свій «план» по  усуненню батька Всеволод  вирішив довести до  кінця.

В той час,  коли Олексій працював, жив,  планував щасливе майбутнє своїх дітей, Всеволод обмірковував свій  задум як позбутися чоловіка.

Як встановили правоохоронці під час досудового слідства, 53-річний киянин розробив план, до якого  залучив спільника – колишнього працівника міліції 33-літнього Олександра, який мав навики користування зі зброєю. Відповідно до плану, колишньому правоохоронцю була відведена роль виконавця самого  вбивства із заздалегідь  придбаного обрізу мисливської рушниці.

Сам Всеволод напередодні, видаючи  себе за іншу особу,  пред`явив підроблений паспорт і орендував автомобіль марки «Mitsubishi Pajero Wagon», вказавши неправдивий маршрут поїздки в міста Донецьк та Дніпропетровськ.  Крім того, обидва чоловіки замаскувались перед в` їздом до Мукачева – накладними вусами,  окулярами та матерчатими рукавицями.

Саме таким киянина Олександра зафіксували камери відеоспостереження гіпермаркету «Епіцентр» в м.Мукачеві, куди чоловік зайшов купити трубу та армований скотч,  з яких змайстрував та приєднав до зброї пристрій для приглушення звуку при стрільбі.

Так, під`їхавши до будинку, який винаймав Олексій по вул.Грушевського у м.Мукачеві, Всеволод вказав куди зайти і повторив, що зробити. За планом Олександр  вийшов на перехресті вулиць із поліетиленовим пакетом в руках,  де була зброя, споряджена двома набоями  калібру 16 мм. Чоловік безперешкодно зайшов на подвір`я та будинку. В коридорі він побачив Олексія, підійшовши ближче, виконав замовлення, здійснивши зблизька два постріли в голову та черевну порожнину. Від  наскрізних кульових поранень, чоловік помер на місці.

До такого перебігу подій Олексій,  певна річ, готовий не був. В той момент,  коли до помешкання зайшов невідомий, Олексій читав казку для донечки, яка  готувалась до обіднього сну. До того чоловік приготував дівчинці полуденок,  однак обідній сон 5-річної дитини, як і всі веселкові мрії Маші і турботливого батька Олексія перервали два постріли.

Після вчинення вбивства, виконавець Олександр повернувся до машини, у якій його чекав Всеволод, і чоловіки ні на мить  не замислившись про дитину, яка  залишилась у будинку із закривавленим мертвим батьком, вирушили до Києва. По дорозі, намагаючись  приховати сліди  злочину на 756 км автодороги «Київ-Чоп» чоловіки  викинули у р.Латорицю знаряддя злочину – обріз мисливської рушниці.

В той час маленька дівчинка, яка за хвилину подорослішала, намагалась допомогти вже нерухомому батькові,  закриваючи своїми долоньками прострелену голову та живіт батька. Пізніше із заплаканими очима, боячись, що злий дядько знову повернеться, сховалась і чекала ранку,  допомоги,  лікарів, які у її дитячій уяві були змушені повернути до життя єдину їй рідну і близьку людину – батька.

Масштабний план, беззаперечне алібі, ретельне приховування доказів і … шматочок скотчу

Всеволод як основний організатор та співучасник вбивства, забезпечуючи собі беззаперечне алібі і намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, згідно з розробленим планом створив видимість  своєї  відсутності на території України в день убивства. Відтак, 24 січня 2014 року у супроводі 34-літньої знайомої, (яка, як з`ясувало  слідство, працювала за гроші) пасажирським літаком «Київ-Москва»,  вилетів з аеропорту «Київ» до м.Москва,  пред`явивши власний паспорт для виїзду за кордон. Залишивши жінці свій мобільний телефон, зловмисник наступного дня повернувся до Києва,  свідомо не залишаючи  про себе відомостей на перетині Державного кордону України. Відпрацьовуючи власне  алібі, Всеволод наступного дня після вбивства 27 січня,  видаючи себе за іншу людину з підробленими документами вилетів до  Москви і того ж дня у супроводі жінки, якій він заплатив за послуги, повернувся вже зі своїм документом до Києва.

Над розкриттям резонансного вбивства працювали найдосвідченіші правоохоронці: оперативні працівники,  слідчі,  експерти. В результаті масштабної  роботи, через два місяці після скоєння злочину, обидвом киянинам, один з яких був організатором, інший – виконавцем було повідомлено про підозру та взято під  варту.

Як розповіли правоохоронці «убойного відділу» слідчого  управління УМВС України в Закарпатській області, з боку зловмисників було продумано все до дрібниць. Проте в день вбивства у чоловіків, які їхали «на завдання» виникли непередбачувані обставини. Дорогою до Мукачева кияни зупинились у Воловецькому районі  у лісосмузі випробувати обріз  рушниці. Здійснивши контрольний відстріл на зброї пошкодився саморобний глушник. Тож при в`їзді до  міста, чоловіки заїхали до гіпермаркету і купили армований (термостійкий) скотч, який і став першою зачіпкою у розкритті резонансного вбивства.

Згодом,  під  час досудового розслідування, правоохоронці з місця події вилучили залишки цього ж скотчу та пластмасової труби, яка була використана у якості глушника. Так, правоохоронці під час розкриття вбивства, рухаючись слідами зловмисників у зворотньому напрямку, переглядаючи  всі відеозаписи  камер відеоспостереження у напрямку Мукачево – Київ, дійшли до столиці.

Під час досудового слідства, розповідають правоохоронці слідчого  управління, виникало багато запитань. Підозрювані намагались у будь-який спосіб  уникнути відповідальності. Проте їхня вина у вчиненні тяжкого злочину, який забрав життя прекрасної людини, чудового батька, відповідального і вимогливого керівника, доведена та підкріплена речовими доказами.

За вчинений злочин –  покарання відсутнє

Кілька томів справи з величезною кількістю доказів вини підозрюваних 5 вересня 2014 року були направлені до Мукачівського  міськрайонного суду. В ході  слідства обвинувачені підступно брехали, намагались викрутитись, заперечували свою  причетність і навіть  присутність у день  вбивства у м.Мукачеві,  писали скарги на працівників міліції,  чинили тиск.

Безперечно, молоді чоловіки, у яких маленькі діти, дружини, намагались у будь-який спосіб пом`якшити собі покарання,  але уникнути його?

Під час судових слухань обвинувачені не визнавали своєї вини. Ні вони, ні їхні захисники зухвало не звертали уваги на законні вимоги прокурорів. А три колегії  суддів, до яких входило майже половина всіх суддів Мукачівського  міськрайонного суду, не брали справу до розгляду через… відсутність розписки. Апеляційний суд Закарпатської області підтримав свавілля мукачівських колег. І 27 лютого  2015 року проголосив рішення, за яким випустив обох  обвинувачених на волю.

Зазначимо, останнє  засідання проводилось за так званою «темною ширмою» для всіх,  в тому числі і потерпілої сторони. Останніх  навіть  не повідомили про  його  проведення. Лише 04 березня 2015 року друковане рішення буде надано всім зацікавленим сторонам, в той час як підозрювані вже 5-ий день насолоджуватимуться незаконною свободою.

Іван Роман

планкін3 планкін2


Loading...

Comments:

2 Responses

  1. Ужгород коментує:

    Суд -судом, а от якась сука Лада Соколова, типу правозахисниця, зробила ще більше, аби випустити тих скотів-убивць… Гнати її нах… звідси в шию

  2. Старший коментує:

    В державі має бути створений спецзагін, який вбиватиме таких суддів. Прізвище назвіть суддів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 + twenty =