На Закарпатті закликають розвивати дитячий спорт

Голова Федерації художньої гімнастики Закарпаття, очільник клубу художньої гімнастики «Закарпаття», організатор різних заходів та змагань Валентина Плавайко розповіла про підготовку до чемпіонату України, здобутки та прогалини цього видовищного виду спорту.

– Незабаром в Ужгороді стартує чемпіонат України з художньої гімнастики. Приїздить національна збірна України. У нашому місті протягом року вже двічі проводили і кубок України.

Як Срібна земля завоювала такий кредит довіри? – Уже двічі ми проводили Кубок України з художньої гімнастики. Це офіційний старт сезону, яким художня гімнастика розпочинає свій лік. Діє цикл змагань, в якому проводяться 4 основні старти впродовж року: кубок України, чемпіонат України (найважливіший старт), чемпіонат серед дитячо-юнацьких спортивних шкіл і клубний чемпіонат України. Кубок України це дуже відповідальні змагання. Ми спробували їх провести у 2013 році і я гадаю ми достойно виглядали в організаційному аспекті. Про це свідчить і довіра з боку Федерації України з художньої гімнастики, яка надала нам право ще раз на Закарпатті провести кубок України. А от чемпіонат України дещо відрізняється від інших турнірів, зокрема покладеною відповідальністю, як на організаторів, так і на учасників. Це свого роду генеральна репетиція до Чемпіонату Світу, який відбудеться у вересні 2014 року у Туреччині. І власне, тут проходить кваліфікація, відбір, а переможці представлятимуть державу на такому відповідальному і масштабному турнірі. Чемпіонат України має надзвичайно високий статус, це підсумок роботи за рік. Упродож сезону проходять етапи кубків, гран-прі – все це тільки відбіркові змагання. Тому про високу відповідальність на чемпіонаті України зайвий раз говорити не доводиться. Головним суддею на чемпіонаті буде президент Федерації художньої гімнастики України Альбіна Дерюгіна. Оскільки в нашій області ще не було досвіду проведення змагань такого рівня та незважаючи на географічну віддаленість від основних центрів художньої гімнастики на Україні учасникам завжди цікаво приїздити до нашого міста. Вибір місця змагань свідчить, що нам на сьогоднішній день довіряють і на нас покладають певні надії щодо якісного проведення змагань. Хоча, зізнаюсь, що попередньо змагання планувалося провести в Артемівську, але з певних причин такі змагання повинні бути перенесені на більш спокійну і мирну територію.

– Як проходить підготовка до змагань? Приємно те, що з розміщенням учасників нам допомагають. Готель «Закарпаття» йде нам на зустріч забезпечуючи пільгове розміщення дітей. Ми з співпрацюємо таким чином вже багато років. Оскільки поїздка є досить затратною для дітей, а кошти йдуть виключно з кишень батьків, тому ми просимо різні комерційні структури, які нам готові надати допомогу. Крім здешевлення розселення, ми домовляємось й на здешевлення харчування. У питаннях розміщення реклами нам допомагає місто. Є люди, які нам завжди допомагають із транспортом. Проте найбільшої підтримки ми відчуваємо від Закарпатського відділення НОК України, які у спорткомплексі «Юність» забезпечили нас залами та роздягальнями. Ми звернулися до начальника управління Закарпатського відділення НОК України Івана Риляка та заступника і члена виконкому Мирослава Щербея, які надали нам допомогу і підтримали цей захід. Федерація гімнастики України також досить серйозно підійшла до проведення ЧУ і в Ужгороді. Уже встановлені дві професійні стандартизовані вкриті спецпокриттям площадки, сертифіковані Міжнародною Федерацією гімнастики. Таке обладнання ми матимемо вперше. Але тут виникає інша проблема: як ми будемо їх встановлювати і де діти будуть тренуватись. Ми займаємось в залах, які не відповідають вимогам художньої гімнастики. Знаєте, це ніби професійного плавця тренувати у ванній. Наші зали є надто вузькими. Щоб ми працювали повноцінно, виконували стандарти і вимоги, які є у правилах гімнастики нам необхідна зала розміром 13х13м з висотою 8м. На жаль, ми займаємося в залах, які тільки в довжину дозволяють повноцінно тренуватись. Таким чином відпрацьовувати групові вправи неможливо.

– Який стан наразі щодо фінансування?

– Зараз всі переживають і стикаються з фінансовими проблемами. Відверто, абсолютно відсутнє фінансування. Ми підійшли в департамент освіти і науки, молоді та спорту із клопотанням запланованого календарним планом навчально-тренувального збору для збірної команди Закарпатської області. У підсумку, нам профінансували місце проведення тренувального збору у спорткомплексі «Юність». Підготовка розпочалась з 17 липня. Це щоденні, довготривалі, виснажливі індивідуальні і групові тренування.

– Чемпіонату України передуватиме чемпіонат області. Коли він відбудеться і яке матиме значення?

– Чемпіонат області ми проводимо 29 липня, де відбератимуться учасниці на Чемпіонат України. Тобто, це цілий цикл підготовки до найважливішого змагання – Чемпіонату України. Обласна першість цікава тим, що до нас приїдуть позмагатися команди з Донецька, Києва та Львова. Вони беруть участь поза конкурсом, оскільки бажають спробувати свої сили. Для них, це свого роду контрольне тренування.

– Який найбільший недолік закарпатської художньої гімнастики?

– Гадаю, що найбільшою проблемою є те, що на сьогоднішній день ми не маємо стаціонарного залу, де б спортивні школи мали змогу працювати разом. При відсутності залу розміщенням килимів займаються діти, а це, в свою чергу, відберає їхній час, енергію і сили. Також у гімнастичній залі повинні бути встановлені дзеркала і станки для хореографії, які в нас також відсутні. Поки немає цих складових ми не можемо готувати належний командний рівень. Самотужки Федерація області та батьки спортсменок цих питань не вирішать. З міською владою поки що конструктивний діалог не виходить, я не бачу зацікавленості влади міста у підтримці цього виду спорту. А от обласна влада більше переймається справами художньої гімнастики, щоправда цей вид спорту, все одно, зосереджений в саме Ужгороді.

– Знаємо, що Національна збірна команди України приїздить на декілька днів скоріше. Чим це зумовлено?

– Так, дійсно. І я вважаю, що це хороша нагода подивитись їхній рівень підготовки, багато чому в них повчитись, тому що це еліта української і, зрештою, світової художньої гімнастики. Для наших дітей це надзвичайний шанс перейнятись досвідом, поспілкуватись, поділитись враженнями.

– Кого ще чекаємо скоріше?

– На підготовку до Чемпіонату України до нас також приїздить збірна команди Донецької області. Зумовлено це тим, що в них зараз немає можливості готуватись на своїй території. У зв’язку з цим виникло багато питань щодо їх розміщення. Але завдячуючи УжНУ, зокрема проректору Федору Шандору, який допомагає нам волонтерами ми намагаємось вирішити ці питання. Склад команди сягає понад 20 осіб (учасники і тренери), тому цей процес звісною мірою є відповідальним.

– Назвіть, будь ласка, центри розвитку художньої гімнастики на Закарпатті, де популяризують цей вид спорту?

– Їх всього два. Це Ужгород і Мукачево. Ми покладали ще певні надії на Перечин, проте не маємо можливості там продуктивно працювати через об’єктивні причини. У Мукачеві процес розвитку тільки на початковому етапі. За неповний рік проводиться набір дітей у групу початкової підготовки, проте діти вже беруть участь у змаганнях. До речі, зараз будуть виступати і на чемпіонаті області. Бажання в дітей велике, тому що тривалий період належної підготовки з художньої гімнастики в них не було. Потенціал там, безперечно, є. У Мукачеві, до слова, і набагато простіше з міською владою. Вона була відверто зацікавлена у відкритті відділення

. – Стосовно основних центрів розвитку художньої гімнастики в Україні, на якому рівні наразі знаходиться наш край?

– Художня гімнастика здебільшого культивується в центральних та східних регіонах, зокрема Київська, Полтавська, Сумська, Чернігівська, Черкаська, Кіровоградська області є дуже потужними центрами, де культивується цей вид спорту. У західному регіоні художня гімнастика зосереджена в таких областях: Львівська, Чернівецька, Волинська. Нашу область теж можна сюди сміливо віднести. Ми досить динамічно розвиваємось, маємо вихованку «Динамо» у штатній збірній України, також фігурує в нас і майстер спорту України – Анастасія Сакал. Проте гадаю, що планку потрібно тагнути значно вище. При наявності належних умов можна стрімко прогресувати. Наші дівчата мають не меншу підготовку, вони видають свій максимум. Проте на перший план виходить інфраструктура. Ми потребуємо стаціонарної зали.

– А як щодо тренерів? Який рівень кваліфікації демонструють вони?

– На жаль і тут не все гаразд через дефіцит тренерського складу. Зарплати у тренерів мінімальні. Гімнастки, що вже закінчили професійну кар’єру не виявляють бажання йти працювати. Починати ніхто не хоче, а мотивований тренер – цей той, хто вже має «ім’я». До новенького ніхто не прийде.

Звісно, тренерська робота є надзвичайно відповідальною справою, оскільки дітей приводять вже у 5-му році. У спортивних школах зняті всі надбавки оплати праці, тренери не мають категорії C. Після закінчення кар’єри гімнастки набагато комфортніше почувають себе у фітнес-клубах, комерційних структурах. За кордоном цю роботу цінують значно вище. Звісно, ці проблеми стосуються не тільки нашого виду спорту. Проте треба чітко розуміти, що не розвиваючи дитячий спорт – ми не матимемо майбутнього. Готових, дорослих професіоналів не буде. Не можна виховати «зірку» за один рік. Треба шукати, відбирати ту «перлину». Але перш за все, треба мати з чого відбирати. Переконана, що ми працюємо в правильному напрямку, а в майбутньому намагатимемось тягнути планку ще вище.

Розмовляв Олександр КУРТА

Спорт Тайм


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

ten − two =