Майстер єдиноборств Віктор Болонкін успішно гартує закарпатську молодь (ФОТО)

 І досі ти, дорогий друже, в спортивному клубі «Проспект» в Ужгороді по понеділках, середах і п’ятницях невтомно ведеш до висот самовдосконалення спортсменів трьох груп — з семи до десяти років, з десяти до чотирнадцяти і старших: з чотирнадцяти до вісімнадцяти.

Результати? Певна річ, що вони не баряться. Нещодавно в Хмельницькому талановитий школяр Мишко Кузич, 2001 року народження, на чемпіонаті України виборов «золото». Не відстав від нього і дуже голінний до тренувань Микола Поташник, 2003 року народження. Він теж чемпіон!
З останнім і його тренером зустрічаємося в охайному спортивному клубі на проспекті Свободи. Найперше питаємо про враження від знакового для Миколки чемпіонату нашої улюбленої держави.
—Недоліків не було, — розважливо говорить М.Поташник… — Хіба лише один-єдиний — дуже за батьками скучав. Тато Роберт для мене весь час є прикладом у всьому. І в спорті в тому числі. В свій час він займався і боксом, і кікбоксингом. Поважає силу, здоров’я і мене бачить усе дуже сильним і непереможним… Стараюся виправдовувати його надії.
Згадаємо принагідно і про нашого тренера. В активі його життєпису — два десятиліття активних занять карате і кікбоксингом. До всього — кандидат у майстри спорту з фехтування на шаблі,а ще — плавець-першорозрядник. На високому рівні відає мистецтвом японських людей-невидимок — ніндзя. Входу в таїнство карате допомогла набута змалечку реакція фехтувальника. Крім того, як ми вже згадували, Віктор досить швидко оволодів широкою гамою бойових мистецтв, попри те, що вони за радянського часу були заборонені. Болонкін за лічені хвилини вибирався на дах дев’ятиповерхового будинку, міг кидати камені, захоплюючи їх… ступнею, плюватися голками, і в принципі був у змозі роззброїти спецпідрозділ міліції. Та в цілому ми маємо справу з мирним законослухняним громадянином на прізвисько Таран. Воно причепилося до нього в роки активних виступів на татамі й рингу за коронний має-гері — прямий удар ногою, котрий не раз викидав суперників за канати. З владою були проблеми тільки в застійні роки Брежнєва. Тоді, щоб не посадили до буцегарні за заняття опальним карате, довелося перекваліфікуватися в сантехніка. Перебудова реабілітувала східні єдиноборства і кікбоксинг. У 36 років Болонкін одразу став бронзовим призером Радянського Союзу з карате. Віктор поставив Ужгород в один ряд із великими «каратистськими» центрами — Москвою, Мінськом і Санкт-Петербургом. У 1990 році В.Болонкін завоював «срібло» на чемпіонаті СРСР серед спортсменів Збройних Сил СРСР.
Відтак став тренером, виховав чимало чемпіонів України, лідерів міжнародних змагань. У свої зрілі роки він підтягнутий, на диво активний, не переймається кепськими звичками буття, займається велоспортом, береться і за самурайський меч. Плаває багато і невтомно, а в спортзалі боксерські рукавиці відразу з любов’ю приростають до його рук…
Василь ЗУБАЧ, газета “Трибуна”

болонкін


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 2 =