Зимова казка

Холодна красуня Зима мерехтливе срібло на землю намела. Чорна чарівниця Ніченька темним покровом затягнула небо. Все повітря просякло п’янким смаком свіжості та відчуттям таємного дійства.

Мов вакханка в шаленому танці, вигинаючись закружляла, понеслась по сніжній поверхні Хуртовина, здіймаючи за собою білий порошний шлейф. Сивий Вітер-дідуган на скрипці хвацько та пронизливо їй акомпанував.

Мороз рум’янощокий в колючі обійми зелені ялинки загортав та щось звабливе їм, тріскучим від хвилювання, голосом шепотів.

Природа безтямно поринула в розгульну нічну містерію.

Маленькі хатинки горнулись одна до другої, шукаючи тепла та захисту від несамовитої стихії. Деякі несміливо попихкували сизим туманом із димарів грубок. Їх очі-вікна налякано блимали сяйвом вогнів.

В одному із будинків, на підвіконні, в маленькому горщику, тулилась до прозорого скла чудернацька гілка. Все, що відбувалось зовні, здавалась їй таким незвичним та захопливим. Дуже кортіло покружляти у тому дивному танку, відчути себе принадною ялинкою, чи витонченою сніжинкою.

Заворожена феєрією, гілочка мріяла…

Під ранок виснажена Хуртовина вщухла, пригорнулась до стомленого скрипаля-вітру та обоє солодко полинули у дрімоту.

Мороз із осиплим від напруги голосом теж стих і блаженно послабив обійми.

Проснулось Сонечко та розігнало густі хмари нічної завіси, позолотивши, одягнуті в снігові шуби, гілки дерев.

Теплі промінчики залоскотали, відірвали від марева мрійницю гілочку. Вони пестили її, наспівуючи: “Яка ти гарна! Який ніжний, рожевий у тебе цвіт!”.

І справді, за ніч на вигнутій ніжці з’явилась диво-красуня квітка. Наша гілочка перетворилась на трепетну благородну Орхідею, що розкрила свої пелюстки до життєдайного світла, до тепла.

Вона пишно зацвіла серед стужі та негоди, несучи в собі неймовірну чарівність, ласку та наповнюючи все навколо витонченим солодкуватим ароматом і любов’ю…

Від автора. Існує легенда, що прекрасна богиня Венера, вдаючись до любовних утіх, упустила туфельку, яка впала на землю та звернулася в чудову квітку – орхідею. Елегантній цвітучій краліприписували чарівні властивості, з її пелюсток і насіння готували приворотне зілля. У всі часи Орхідея вважалась супутницею краси та символізувала сексуальність.

Інна Конар


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

two × 4 =