Ужгородці надають перевагу секонд-хенду

секондСеконд-хенд – речі, одяг і взуття які не були продані в певний строк у магазині, або знаходились у користуванні і були знецінені.
В Ужгороді, як і у всій Україні, значно зросла роль і кількість, так званих, секонд-хендів. Ці магазини спеціалізуються на ввезенні в Україну дешевих товарів легкої промисловості, які були знецінені чи вже перебували у використанні.
Кількість секонд-хендів за останній рік в Ужгороді значно збільшилвсь. В основному продаж товару в них проводиться на вагу. Одяг тепер можна купляти, як, наприклад, помідори на ринку.
Ці магазини посіли значне місце в житті ужгородців. Їх постійно наповнює велика кількість громадян, які завжди щось купують.
Проаналізувавши дану ситуацію і поспілкувавшись з покупцями в таких магазинах, можна виділити дві основні причини популярності секонд-хендів.
Перша випливає з відносної дешевизни поношеного одягу. Одяг в цих магазинах дійсно дешевий. Враховуючи рівень життя і фінансові можливості середньостатистичного українця можна зрозуміти таку популярність секонд-хендів. В них можна дешево придбати хороший одяг. Перед людьми постає вибір – купити одну фірмову кофтину в звичайному магазині за триста гривень, чи десять оригінальніших кофтинок за ту саму ціну.
З попередніх слів випливає і друга причина – оригінальність секонд-хендівського одягу. Якщо в звичайних магазинах є багато однакових речей, то в магазинах на вагу ви не знайдете ще одного такого самого екземпляру. Перед громадянами знову постає вибір – ходити в такому ж одязі, як у всіх, ніби під ксерокс, або купити якусь оригінальну і дешеву річ, подібної до якої немає в місті.
Саме по цих причинах популярність секонд-хендів в Ужгороді зростає. Чимало ужгородців тепер одягаються саме в них.
І це не подобається деяким власникам конкуруючого бізнесу. 19 лютого 2013 року до Верховної Ради був внесений законопроект про заборону продажу речей бувших у використанні. Політики наполягають на тому, що продаж таких речей погано впливає на здоров’я і на стан українських виробників легкої промисловості. Власники секонд-хендівського бізнесу і його прихильники впевнені, що це політичні спекуляції, спрямовані на “прибирання” конкурентів для власників звичайних магазинів, які продають дорогий одяг, виготовлений в Китаї.
Схожа ситуація уже була у 2011 році. Тоді була піднята хвиля протестів і закон так і не вступив в силу.
Яке майбутнє чекає на українські секонд-хенди наразі невідомо.
Віктор Грігаш,
студент відділення журналістики УжНУ для газети “Трибуна”


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 + eleven =