Неминуча вертикаль

Врадаертикаль цінна хіба для мало імущих. Приміром, представників місцевої влади, які подекуди готуються до створення династій на зразок королівських  Віктор Перший, Андрій Другий

Ми в Києві були. Потім назад поїхали.

Ми трохи дихали, а, може, і не дихали.

Пекло нас сонце пристрасно, як всіх,

Щоб я, спітнілий, в поїзд теплий зліг.

По тілу повз мій піт, як податківці,

Ходили провідниці, наче вівці,

Ловило сонце в сосонок голки,

Щоб поколотись на ніч – не віки.

Ми в Києві були. Великі там хати.

Як гарбузи, наповнені насінням.

Одне неясно: а де я, де ти

З своїм бентежним бунтівним сумлінням?

Нам треба довідку, щоб жити на зорі.

Хоч на якій! Хоч батьківщині зміїв!

Але для цього думка на порі:

«Пора нам, брате, знову їхать в Київ…»

Василь ЗУБАЧ,

здивований афро-японець

Післямова

Вертикаль цінна хіба для мало імущих. Приміром, представників місцевої влади, які подекуди готуються до створення династій на зразок королівських Віктор Перший, Андрій Другий. Для народу вона, вертикаль ця, згубна. Гине ж бо глибинка, держава в цілому. А колись?.. Такий собі Шмальц, який студіював економічні відносини на Україні, в 1836 році писав: «Я був здивований торговельними оборотами деяких ярмарків; в Ромнах, маленькому місті Полтавщини, сума річного обороту перебільшує можливо ту, яка в деякі роки буває на лейпцігських ярмарках».


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 + fifteen =