На Закарпатті успішно утилізують сміття

 Наприкінці року відбувся прес-тур Ужгородського прес-клубу з представниками РМЕО «Екосфера» у села Абранка та Верхні Ворота Воловецького р-ну, які стали першими селами Закарпаття, де буде встановлено прес для пластику (відходів з пластикових пляшок, скла тощо).   Журналісти змогли побачити, наскільки ефективно впроваджується система селективного збору сміття у гірських селах та які заходи запровадити по всій області. 

сміття

Починаючи з літа 2013 року у селах Верхні Ворота та Абранка Воловецького району впроваджується система селективного збору сміття. Тут розставлено по 20 контейнерів для збору скла та пластику, передусім, пляшки ПЕТ. Двохкубові контейнери поділені на секції: 1,3 м3 для пластику та 0,7 м3 для скла. При повній наповненості контейнера у ньому накопичується близько 200 кг скла та 12-15 кг пластику. Щодватижні з контейнерів вибирається зібрана вторсировина й вивозиться заготівельними фірмами. За час дії програми з сіл вивезено 180-200 м3 пластику і 75-85 м3 скла, або ж з перерахунку на вагу – близько 2 тон пластику та близько 23 тон скла.

Але у цих селах не тільки почали активно сортувати сміття, тут до проблеми підійшли комплексно: закупили на кожне село спеціальний гідравлічний прес, який дозволяє зменшувати в об’ємах назбирані пластикові відходи майже у 15 разів!

«Практика сортування скла і пластику вже почала робитися у селах, зокрема на Рахівщині та Хустщині, – розповідає Ктерина Станкевич (РМЕО «Екосфера»). – Ми підійшли до цієї проблеми у комплексі: встановили контейнери, було домовлено з підприємцями, які забираються сировину. Крім того необхідно було змінити звички людей. Було започаткувано  паралельно навчальну програму в школі як позакласний компонент, проводилися бесіди з громадою.  Крім того, оскільки пластик сировина об’ємна і легка, йшлося про те, щоб за зібрану сировину сільрада отримувала якісь гроші. До цього часу витрати на забирання сировини практично не покривали вартість тієї сировини. Тому вирішили купити прес, щоб спресовувати відходи і вивозити їх рідше. Відтак у сільському бюджеті залишатиметься зекономлена різниця.  У цьому полягає інноваційність. Таку практику запровадили у двох селах: в Абранці (допомогли з фінансуванням благодійний фонд «Крона» та ГК «Ніко») та Верхніх Воротах (у рамках програми Державного фонду підтримки органів самоврядування в Україні)».

Щоб громада краще зрозуміла, що сортувати місття не так складно і краще потурбуватися про екологію в Абранці провели суботник: очистили річку від сміття та висадили алею біля дитячого садочка. Ігор Шишканинець, голова села Абранка каже, що громада зрозуміла всю важливість порядку. Адже річка бере початок саме у їхньому селі, тому сміття не приходить від «сусідів», а навпаки засмічує населені пункти, розташовані вниз по течії.
«Перед тим, як запровадити проект, ми робили аналіз забрудненості території та якості життя мешканців. Основну масу  сміття у нашій річці Абранці – 90% складали петпляшки та скло.  Тепер процентів на 80% річка очищена. За місяць у 20-ти контейнерах, розставлених у селі збирається 100 кубів пластику. Встановлений прес суттєво допоможе зменшити в об’ємах пластик і дасть можливість елу навіть заробити на смітті».

Голова села Верхні Ворота Іван Грига каже, що у їхньому селі потрібно мінімум 35 контейнерів для збору сміття. Є наразі 20. «За місяць збираємо 45 кубів пластику і 20-22 кубів скла. Завдяки новому підходу 70-80 забрали сміття з довкілля. Помалу людей будемо вчити, є ще випадки, що видають у річку чи поза контейнери, але тих, хто відповідальни, – більшість».

Впровадження селективного збору ТПВ, особливо у гірських селах Карпатського регіону України, є найкращою стратегією управління відходами. Адже через особливості гірського рельєфу, добре розвинену мережу потічків та гірських річок, а також значну частину територій, які входять до об’єктів природно-заповідного фонду, облаштування власних сміттєзвалищ практично неможливе. Чим більше вторсировини вибиратиметься із загальних об’ємів твердих побутових відходів, тим менше їх потрібно буде вивозити для захоронення. Тим часом місцеві бюджети наповнюватимуться коштами, отриманими від реалізації зібраної втор сировини.


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × 1 =