На Перечинщині попрощалися з духовно багатими людьми

день-прапора-ПеречинДнями на Перечинщині померли прекрасні, працелюбні, духовно багаті люди, світла пам’ять про них у наших серцях буде незабутньою.

Задовго ще до своєї смерті, мій сват Михайло Іванович Манзич, житель Сімерок, відчувши у свої неповні 62 роки земного життя невигойні болі, просив мене замість звичного некрологу написати пару прощальних з білим світом поетичних слів.

Прощай мій світку, Отчий краю,

Рідня велика, друзі вірні!

Не плачте в смутку, Вас благаю!

У смерті всі ми з Вами рівні.

Пожив я в сонячнім промінні,

Здається, миттю промайнуло…

Як листопад, вітри осінні –

Могилу листям огорнуло.

Сира земля, бездушне тіло

Ще й ваші сльози не остили ж.

Та все то, знайте, одболіло –

Надії в мертвих воскресились.

Бо їх сліди й на тому світі,

Якщо їх путь вела до храму,

Сповнялись Божі заповіти –

Господь одкриє в Царство браму.

Зарічівці попрощалися зі своєю приязною, добродушною краянкою Оленою Миколаївною Мулесою, матірю відомого літератора, громадсько-політичного діяча, голови Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Василя Мулеси.

Просвітяне, вся творча інтелігенція Перечинщини висловлюють йому і всій його родині свої сердечні співчуття.

Іван Козак,

письменник, голова

Перечинського районного обєднання «Просвіта»


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − 19 =