Екс-очільник закарпатських податківців розповів чому гальмується податкова реформа і якою вона повинна бути

іванчоПро необхідність податкової реформи йдеться давно. Цю реформу декларував екс-глава уряду Арсеній Яценюк, але реформи фактично не було. Все, що вдалося Яценюку, це трошки зняти навантаження на фонд оплати праці.

І ось новий глава уряду Володимир Гройсман уже на початку червня доручив Мінфіну активізувати напрацювання змін у податкове законодавство. В уряді доволі швидко підготували законопроект, у якому мова йде про норми, які раніше були проігноровані Мінфіном або не прийняті парламентом: створення електронного кабінету платника, скорочення повноважень фіскальних органів і передача ряду функцій на міністерство. Але чи зможе новий глава уряду протягнути анонсовані реформи податкової?

Звичайно, Володимир Гройсман не бути робити різких кроків і радикальності чекати не варто, бо і не потрібно. Однак рішучість до реформ є. Окрім того, варто зважити на нещодавнє призначення на посаду заступника голови ДФС Мирослава Продана. Він очолював фіскальну службу на батьківщині Гройсмана — Вінниччині й однозначно є однодумцем та соратником глави уряду. Не важко спрогнозувати, що саме Мирослав Продан має шанс найближчим часом змінити нинішнього главу ДФСУ Романа Насірова. Експерти стверджують, що така заміна піде на користь державі.

Що стосується реформи, то найбільше розмов іде про створення електронного кабінету платника (це автоматизоване робоче місце бізнесу, робота в якому ведеться в режимі on-line з доступом до управління своїм особистим рахунком). Другий важливий момент — скорочення повноважень Державної фіскальної служби і передача частини функцій на Мінфін. Зокрема, мова йде про ліквідацію податкової міліції, функції якої частково будуть у Мінфіну. Також у планах створення єдиного вікна на митницях. Акцент робиться і на кадрах. І мова не лише про скорочення, а про набір кадрів на принципі набору нової поліції.

До речі, свого часу у групі з розробки податкової реформи при Кабінеті міністрів був і екс-начальник Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Василь Іванчо, якого ми і попросили прокоментувати питання реформування Державної фіскальної служби зокрема і податкової реформи в цілому.

— Перш ніж висвітлити проекти реформування Державної фіскальної служби України, напевно, для кращого розуміння буде доцільно зупинитись на двох словах щодо тих змін, які відбулися в останній час. Як відомо, у 2014 році було ухвалено рішення про ліквідацію Міністерства доходів і зборів та утворення ДФС України. По суті, з цією реформою ніяких змін для більшості громадян не відбулося. Знизився лише статус відомства і його діяльність почала координуватися Міністерством фінансів….
Також слід відмітити, що в кінці 2015 — на початку 2016 року відбулося   зменшення кількості районних (міських) податкових інспекцій, які діяли в Україні, з 311 до 161. Звичайно, відбулося і суттєве скорочення особового складу. Дані зміни торкнулися і нашої області. Кількість ДПІ зменшилась з 11 до 6. Чисельність працівників фіскальної служби області зменшилася з 994 до 702 (без чисельності митниці).
І ось зараз Кабінет Міністрів анонсує чергову кардинальну реформу Державної фіскальної служби України. Тут необхідно сказати, що остаточного варіанта майбутньої структури ще немає. Вона проходить кінцеве обговорення у «високих кабінетах».

Перший робочий варіант — це утворення на теренах кожної області одної юридичної особи. Тобто в умовах нашої області ліквідовуються всі територіальні органи ДФС, які діють на сьогодні, а це ДФС у Закарпатській області, 6 ДПІ області та Чопська митниця ДФС, і утворюється одна юридична особа. У всіх районах будуть діяти сервісні центри з обслуговування платників та митні пости. У структурі цієї юридичної особи плануються п’ять заступників: перший заступник (який буде опікуватися сервісами для платників), заступники з питань податкових платежів, митних платежів, фінансових розслідувань та фінансової й господарської діяльності. Планується і   зменшення чисельності працівників — біля 30 %.
Суттєво мають удосконалитися електронні сервіси. Це й «електронний кабінет платника податків», отримання різного роду довідок і ліцензій у електронному вигляді, запровадження «єдиного вікна», через це митниця буде отримувати весь пакет для розмитнення в електронному вигляді, та інші вдосконалення. Тут мається на меті покращення сервісу для платників та зменшення корупційних ризиків для працівників, оскільки як такого спілкування між посадовою особою і платником податків при впровадженні (вдосконаленні) цих сервісів не буде.

Другий варіант — це по суті утворення в областях суто сервісних центрів, які будуть займатися наданням різного роду сервісів платникам податків. При цьому всі контрольні функції перейдуть до інших відомств. Як варіант: адміністрування і прогноз податків,   облік платників, розробка нормативних документів перейде до Мінфіну, контроль за сплатою перейде до МВС. Окремим департаментом Мінфіну буде митниця. Необхідно сказати, що при цьому варіанті виникає більше запитань, ніж відповідей…
Маючи певний досвід у цій сфері можу, сформувати своє бачення щодо того, якою має бути майбутнє відомство і на яких принципах і засадах воно має діяти:
цілісність структури. Саме існування в одному відомстві податківців, митників і працівників, які будуть виявляти фінансові правопорушення, не має лякати громадян. Кожен має усвідомити, що вони працюють (мають працювати) над покращенням, добробуту громадян, над покращенням економіки країни. Саме під цим кутом має реформуватися ДФС.
підбір працівників. Тут необхідно сказати, що саме фаховість має бути основним критерієм. Основний акцент майбутньої структури робиться на сервісну складову і якісний сервіс для платників податків. Це буде неможливо без фаховості працівника.
стабільність податкового законодавства. Про це дуже багато і давно говорять, але це вже необхідно зробити. Потрібно один раз уже внести всі необхідні зміни і накласти мораторій на певний час на зміни до податкового законодавства в майбутньому. Це однозначно дасть поштовх для економічного зростання і залучення інвестицій. Також це упередить багато непорозумінь, які сьогодні виникають між бізнесом і фіскальними органами.
прозорість і відкритість. Усім громадянам має бути зрозуміло, куди ідуть сплачені ними кошти. Без цього рівень оптимізації (заниження) податків завжди буде високим і жодне реорганізоване відомство це не змінить.
якісне грошове забезпечення працівників відомства. Я розумію, що податківців (митників) мало хто «любить», але неможливо від працівника вимагати чесно і сумлінно виконувати свої обов’язки, якщо він отримує 2 тис. грн. заробітної плати. Неможливо в таких умовах і побороти корупційні прояви у цьому відомстві.
фінансове забезпечення установи. Не може бути такого, що керівництво установи не має запланованих видатків у достатньому розмірі (інколи забезпечення відсутнє взагалі). Не має думати керівник установи, де взяти папір, як заправити картридж до ксерокса, як сплатити за охорону чи прибрати приміщення… Це складова гарантії   незалежності діяльності.
Загалом усі ми розуміємо, що реформа на часі, й так само розуміємо, що її результатом повинна бути оптимізація наповнення бюджету з налагодженням максимально лояльних стосунків із бізнесом. До речі, початок цієї реформи запланований уже на серпень-вересень цього року.

РІО


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five × three =