«Ужгород – «Місто-Сад», від якого залишився лише спогад»

Не так давно, історичний центр Закарпаття пишався своєю зеленню. Сьогодні ж, зелені зони поволі зникають з мап міста, а замість них зростають чисельні багатоповерхівки й торговельні центри. В чергу на  тотальну забудову стала і  донедавна «рекреаційна зона» парку «Перемоги», яка нині відома як Кірпічка. Активісти Кірпічки вже понад 8 місяців борються за її збереження..

Парк, розташований в центрі густозаселеного житлового кварталу, був закладений ще у 80-х роках як ландшафтний парк зі штучною водоймою у центрі, загальною площею понад 13,8 га. Інших зелених зон у цьому житловому кварталі немає. Нині не забудованою залишилось тільки 8,2 га зеленої зони, які міська рада незаконно роздала під потреби бізнесменів та інших організацій.

Зона навколо штучного водоймища, на якій планують побудувати торговельні площі, високоповерхівки та хоспіс за Державно-будівельними нормами не придатна для будівництва. Окрім того, це прямо суперечить ряду законів України та забов’язанням, які взяла на себе Україна відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС.

Початок «Прихватизації»

Згідно з чинним Генпланом міста, який був прийнятий ще у 2004 році, територія так званої Кірпічки відноситься до «рекреаційних зон» й не є придатною для забудови.

Однак, з тих часів, багато води втекло і виявилося, що парк «Перемоги» вже зовсім і не парк. Для узаконення забудови, всупереч Генплану міста, Ужгородська міська рада створила документ під назвою «Коригування генплану м. Ужгород».

У коригуваннях Генплану міста від 2013-го року територія парку віддається повністю під забудову.

«Поступово і ледь помітно ми втратили близько 5 гектарів землі під спортивні об’єкти, 2 церкви, монастир та автостоянку по периметру парку. У 2007 році Міська рада вирішила передати в оренду ТОВ “Ужгород-маркет” (Луцьк-Київ, фінансова група “Континіум” покійного нардепа Єремєєва) 6 гектарів землі парку разом з озером», – пояснює співкоординатор протестного руху, юрист Микола Яцков.

озеро«У 2013 році крадькома було передано 1,2 гектара Міністерству освіти та науки, і у 2014 році була спроба передати монастирю 0,9 гектара для добудови хоспісу впритул до монастиря». – продовжує юрист.

За його словами, активних будівельних робіт там ніхто не проводив, тому і ґвалту ніхто не підіймав.  Жителі поволі висаджували там дерева і не знали, що земля вже давно не належить  громаді.

У активну фазу кампанія по захисту Кірпічки увійшла в 2015-му році. У цей час активісти «Активної Громади» почали цікавитися облаштуванням зеленої зони. Одночасно з цим, розпочалась ініціатива за будівництво хоспісу. З цього часу справа знаходиться в судах Ужгорода.

 

Забудувати парк «Перемоги»: місія нездійсненна?

 

Відповідно до законодавства,  забудова парку де-юре не можлива доки не буде змінено цільове призначення землі з рекреаційної до громадської. Рекреаційний статус визначений генеральним планом 2004 року і попередніми кресленнями містобудівної документації. Міська рада тільки у 2015 році почала оглядатись на генплан при видачі землі.

 

Законом України «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» встановлено заборону зміни цільового призначення рекреаційних зон.

 

Підпис – сесія міської ради Ужгорода 23.10.2015

 

По-друге, забудова не можлива через наявність водного об’єкту. Відсутність паспорту водного об’єкту, перешкоджає визначенню в натурі охоронних зон. За Водним Кодексом України, це щонайменше 25-50 метрів від початку нахилу берегової лінії, тобто майже увесь простір, в тому числі й ділянка на яку претендує хоспіс.

 

«Озеро мріють засипати. Воно заважає міській владі  бо для того, щоб щось будувати, там треба робити паспорт водоймища  і визначати прибережно-захисну смугу. Доки паспорта ще немає, вони воліють, щоб водойма взагалі зникла», – переймається природоохоронець Оксана Станкевич.

Прокуратурою Закарпатської області розпочато кримінальне провадження за фактом підроблення документів службовими особами Ужгородської міськради (ч. 1 ст. 366 КК України), які надали дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду площею 6 га, що знаходиться в м. Ужгороді на території парку «Перемоги» для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на підставі якого, надалі, укладено договір оренди вказаних земель. Прокуратурою також встановлено, що містобудівний документ «Коригування генплану м. Ужгорода», який ставиться на голосування, суперечить ЗУ «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах» та Державним будівельним нормам».

Однак, до повної передачі парку громаді ще дуже далеко…

 

Погляд екологів

Підпис – літні забави на Кірпічці

Зелена зона  – це єдиний природній елемент, який забезпечує людині комфортні умови в плані якості середовища проживання. Оскільки  урб-середовище –  специфічне, воно  створено людиною і впливає на саме довкілля.

«За відсутності зелених зон, немає кому продукувати кисень,  вбирати шкідливі речовини з атмосфери. Але основною бідою є те, що міста катастрофічно втрачають воду. Опади не затримуються в грунті, й не випаровуються, а зникають у зливній каналізації. Рівень грунтових вод падає, а атмосфера перегрівається. Усі поверхні, які створюються в місті – асфальтове покриття, бетон, бруківка, дахи будівель -сприяють перегріванню повітря, тому у містах температура повітня завжди на 3-5 градусів за Цельсієм вища, ніж за містом у природному середивищі», – пояснює природоохоронець Оксана Станкевич.

Нині в світі особливо важлива концепція адаптації до змін клімату. За концепцією адаптації, створення зелених та блакитнихзон, як острівців природи у мегаполісах, є чи не єдино можливим механізмом для урегульованнякругообігу води. Адже в містах вода не здатна піти вґрунт через асфальтове покриття, витоптаний грунт на недоглянутих газонах, через відвід води у зливну каналізацію. Саме тому в мегаполісах, особливо, відчувається духота при спекотній погоді, що призводить до масових інсультів, інфарктів, умлівання і теплових ударів. Вважається, що місто адаптоване до змін клімату, коли в ньому є багато зелених зон, річок та водоймищ.

Подібне знищення зелених зон прямо суперечить  забов’язанням, які  взяла на себе Україна, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС. За угодою, наша держава повинна скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу, а  також створити  Плани адаптації до змін клімату.

«Парки, сквери, зелені зони загального користування, які в принципі передбачені нашими Державними будівельними нормами – це необхідний елемент житлових кварталів. Від них залежить якість середовища та комфорт проживання містян, а відтак і загальне здоров’я мешканців міста. До слова, Ужгород вже два десятки років є лідером серед міст Правобережної України за забрудненням повітря. Основні забруднювачі повітря в Ужгороді – вихлопні гази автомобілів, серед яких такі канцерогени, як бензопірен та формальдегід. Канцерогенні речовини часто викликають онкозахворювання та хронічні хвороби верхніх дихальних шляхів. Цими хворобами все частіше захворівають ужгородці. Створення зелених зон в Ужгороді,  як природних фільтрів атмосфери, є однією з основних стратегій у бороться з цими недугами. В таких містах, як Ужгород, на кожного мешканця має припадати по 16 метрів квадратних зелених зон загального користування, з них –  по 6 метрів квадратних у житлових вкараталах-», – каже природоохоронець.

За словами еколога, заступника Національного центру України Олексій Василюка,  територія, що  має рекреаційне призначення стосується інтересів багатьох людей і  не варто віддавати її під забудову, які б інтереси люди не переслідували.

«Я так скажу про будь-яку забудову, де б це не було, крім, можливо, меж городів. Природи надто мало і її треба берегти. Знайти аргументи для забудовування я зелених зон я не можу. Окрім цього, існують норми закону і їх треба дотримуватися», – каже еколог.

 

Майбутнє Кірпічки

Жителі міста поволі звикають до того, що Кірпічка – місце дозвілля для громади. На свята, на водоймищі парку утворилася штучна ковзанка, яка порадувала ужгородців. На ковзани стали, як початківці, так і бувалі гравці хокею.

«Ми готові облаштувати парк. Коли будуть вирішенні земельні питання, щоб ми не мали проблем, що це чиєсь, чи під когось, ми зможемо залучити грантові кошти по створенню нормального повноцінного парку з водоймою», – обіцяє природоохоронець Оксана Станкевич.

За словами іншої жительки міста, наразі студенти Закарпатського Художнього Інституту створюють повномасштабний проект парку. За задумом активістів, у зелений куточок Кірпічки облаштують й для людей з особливими можливостями, які поки не мають альтернативи у місті загалом.

З часом, коли суперечка навколо знищення природи буде вичерпною, а зелений куточок перетвориться на повноцінний парк, «Місто-сад» також  розквітне з новою силою. Зберігаючи матінку-природу ніхто не програє – перемагають усі!

 


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seven − five =