Загиблому під Дебальцевим закарпатському майору Віталію Постолакі сьогодні 50

Майору Віталію Постолакі сьогодні 50.
З Днем народження, друже!

постолакі3

 

12 лютого 2015 року під Дебальцевим Донецької області, захищаючи Україну, загинув наш побратим, доброволець Української армії, майор, командир розвідувального підрозділу 128-ої гірсько-піхотної бригади, член ради крайового товариства «Просвіта», заступник голови Ужгородської міської «Просвіти» Віталій Андрійович Постолакі.

Ця трагічна звістка рознеслася по всьому краю, болем відгукнулася у серцях рідних і близьких, просвітян-патріотів, усієї української громадськості Закарпаття.

Навіки перестало битися серце дорогої для нас людини, яка віддала своє життя за Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ!

Народився Віталій 20 лютого 1965 року  в родині Андрія і Калини Постолакі, закінчив Ужгородську середню школу №6, факультет романо-германської філології Ужгородського державного університету. Визначний вплив на формування його патріотичного і демократичного світогляду, високих моральних цінностей мали мати Калина Миколаївна, учителька Ужгородської середньої школи №6, педагогічний колектив школи, викладачі університету.

Запам’яталася плідна робота Віталія Постолакі на відповідальних посадах в Ужгородській митниці, посадах заступника начальника і начальника відділу внутрішньої політики Ужгородської міської ради, начальника управління внутрішньої політики Закарпатської ОДА, коли він докладав максимум зусиль, щоб об’єднувати навколо національної ідеї та демократичних засад громадські організації, творчі спілки, засоби масової інформації тощо. Понад 20 років Віталій Постолакі брав активну участь у громадсько-політичному і культурному житті Закарпаття, був одним з керівників обласних організацій ВО «Батьківщина» та Української партії, депутатом обласної ради 5-го скликання, секретарем депутатської комісії по взаємодії з правоохоронними органами, головою громадського об’єднання «Карпатська батьківщина», автором різних ініціатив, спрямованих на покращення соціально-економічного і культурного розвитку Ужгорода і всього краю.

Упродовж багатьох років обирався до складу ради Закарпатського крайового культурно-освітнього товариства «Просвіта», був активним учасником і співорганізатором у Народному Домі «Просвіти» в Ужгороді вечорів з нагоди державних і національних свят, річниць Карпатської України, Української Повстанської Армії, Тараса Шевченка, Івана Франка, Августина Волошина, Юліана Ревая, Августина Штефана, братів Юлія і Михайла Бращайків, Василя Ґренджі-Донського, Василя Стуса, Івана Шпонтака та багатьох інших визначних постатей української історії. У грізний для України час, незважаючи на небезпеку для життя, пішов добровольцем на фронт – захищати рідну землю від сепаратистів і московської навали.

Назавжди залишиться у пам’яті просвітян, його побратимів, остання зустріч з ним у Народному Домі «Просвіти» в Ужгороді 14 січня 2015року, коли він, перебуваючи у короткотерміновій відпустці, взяв участь у засіданні ради крайового товариства «Просвіта», зробив інформацію про стан справ на війні, розповів про бойовий дух українських воїнів, запевнив, що топтати рідну землю українці нікому не дадуть, подякував за зустріч і подарований йому календар-альманах «Просвіти» на 2015 рік. Останні його слова, сказані ним при виході із зали засідань ради товариства, закарбувалися в нашу пам’ять навічно: «Я горджуся належністю до активу крайового товариства «Просвіта», цього справжнього і дієвого осередку українства на Закарпатті, його я не зраджу ніколи…А календар «Просвіти» беру на фронт, читатиму його при нагоді сам і даватиму читати бійцям мого підрозділу…».

Невблаганна смерть вирвала з наших рядів кращого з кращих синів України, воїна-патріота, добру, чесну, шляхетну, великої душі і світлих поривань, Людину.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю героя України, нашого побратима Віталія Постолакі, висловлюємо глибокі співчуття скорботним рідним і близьким, друзям і знайомим, однодумцям, просвітянам, усім, хто його знав, хто мав щастя з ним співпрацювати, спілкуватися і боротися.

Хай йому рідна Срібна Земля України буде пухом! Герої не вмирають!


Рада Закарпатського крайового
культурно-освітнього товариства
«Просвіта»


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 + thirteen =