Ужгород. Вибори мера-2. Андріїв: «Якби знав, що розказати, то пішов би на дебати»

андріїв15.11.15 — дата другого туру виборів міського голови Ужгорода. Закони жанру в усьому цивілізованому світі передбачають на таких виборах не лише битву білбордів, агітпалаток, гасел та закликів, але й телевізійні дебати претендентів на крісло. Нас ця доля чомусь оминула — схибив Андріїв.

Богдан Андріїв (46 років, родом зі Львівщині, одружений, батько двох дітей — сина та доньки), минулого тижня у Фейсбуці доповів про нібито мотивацію своєї відмови від дебатів на телеканалі «Тиса» із Сергієм Ратушняком (54 роки, народився в Ужгороді, одружений, батько чотирьох дітей — сина та трьох доньок, має вже й онуків).

Отже, не придумавши нічого кращого, ніж витягнути із газетних архівів понад 6-річної та 12-річної давнини (коли про Андріїва взагалі мало хто знав) два епізоди «компромату» на опонента, Андріїв пише: «Мене батьки виховували в повазі і любові до жінок. Я стараюся так жити. І так само виховую свого сина. І компромісів у цьому питанні не допускаю. Гадаю, так вчиняють справжні чоловіки. З таким чоловіком, як С. Ратушняк мені нема про що говорити. Інакше я зраджу своїй матері, дружині і дочці»…

Яка несподівано цнотлива чистоплотність у поглядах Андріїва як для спонсора антимайданівського руху в Ужгороді, чи не правда?

Втім, залишимо на совісті цього «добре вихованого батьками» пана можливу емоційну реакцію на його слова з боку 79-річної матері Ратушняка, з боку його дружини та доньок (про що Андріїв, напевно, і не подумав) та повернемося до згаданої відмови від дебатів, до якої днями додалася ще одна відмова Андріїва — відмова взяти участь разом із Ратушняком в інформаційному заході «Ужгород має право обрати кращого», організованому Ужгородським прес-клубом. Зрештою Ратушняк виступав сам.

Звісно, брати чи не брати участь у дебатах, диспутах, дискусіях, суперечках, відстоюванні позиції або з’ясовуванні стосунків — виключно особисте рішення потенційних учасників. Практично завжди. Окрім тих випадків, коли вони йдуть у публічну політику незалежно від її масштабу. Не хочете бути публічними — сидіть вдома. На підтвердження наведемо декілька прикладів із реальної політики.

Як відомо, нещодавно столичний мер Віталій Кличко відмовився від участі у теледебатах зі своїм суперником по другому туру на виборах у Києві Бориславом Березою.

 На відміну від «мужнього» Андріїва, який з усіх можливих пояснень свого небажання дискутувати з Ратушняком підібрав недоречний варіант моралізаторства на теми батьківського виховання, Кличко заявив, що у нього, мовляв, «багато роботи, і немає часу, аби влаштувати шоу для піару окремих політиків», і що «в Україні є достатньо політиків, які «рвуть на собі сорочку» під час участі у політичних шоу, замість того аби демонструвати нехай навіть і невеликий, але результат».

 Не будемо детально зупинятися на тому, що свою передвиборчу стратегію Андріїв також базує на демонстрації «невеликих результатів», зауважимо лише, що цей функціонер, який аж п’ять років безплідно протирав штани у міській раді, тільки за тиждень до дня виборів спромігся немов у гарячці накласти в Ужгороді асфальту більше, ніж за всі ці роки всі міські служби разом узяті.

Ну, зрозуміло, що ужгородцям краще ходити та їздити латаними шляхами, аніж ямами. Але чому, скажіть, таке правильне   бажання спалахнуло у кандидата на мерське крісло не рік, не два і три назад, а лише напередодні дня голосувань?

Чи, може, у поняттях Андріїва, як автора цих постановочних «невеликих результатів», є принципова різниця між підкупом грошима і підкупом послугами? Можливо, у нього і так. Але навіщо всіх ужгородців тримати за дурнів? Хіба хтось із них не бачить, що їх задешево купують? Чи, може, хтось із них радий обманутися через цю показушну «активність»? І чи надовго її вистачить претендентові?

 Зазначимо, що Янукович, колишній патрон Андріїва, за якого Богдан так несамовито «рвав на собі сорочку», і так само ревно носив виборцям купюри та гречку, також свого часу відмовлявся від дебатів із кандидаткою у президенти України Юлією Тимошенко, чим продемонстрував повну неповагу до українського народу. На якому нині історичному звалищі Янукович, напевно, не варто нагадувати Андріїву, тож цей сумний досвід він би мав міцно затямити. Втім не сталося. Не той масштаб.

До тих подій нардеп Григорій Немиря зауважив, що «проведення відкритих дебатів серед кандидатів до органів влади є однією з цінностей відкритого громадянського суспільства, а відмова від них є ознакою не тільки неповаги до політичного опонента, але, в першу чергу, є ознакою неповаги до громадян, які мають право сформувати свою думку на основі відкритих, чесних, публічних телевізійних дебатів».

Ті, хто напоумив екс-боксера Кличка (або, навіть, футболіста Андріїва) піти на такий крок, дав йому не найкращу пораду. Іміджеві втрати від цього більші, ніж ті, які могли би бути в разі участі в таких дебатах. Та й чого боятися? Звідки такий страх перед цими дебатами? Неспортивно якось. Президенту переможного ФК «Ужгород» так поведінка не личить. Незручно ж тепер читати заголовки інформаційних повідомлень на кшталт «Андріїв злякався публічних дебатів». У спорті за відмову від поєдинку можуть позбавити чемпіонського звання. А у країнах усталеної демократії, які Андріїв подеколи відвідує як турист, уникнення теледебатів з такою мотивацією означало би політичну смерть.

Та не судилося. Найочікуваніша подія цих виборів не відбудеться. Цієї найретінговішої за прогнозами передачі ми не побачимо. Навіщо ж так розчаровувати людей? Отже усе подальше буде вже нецікавим й прісним. Тільки не дивуйтеся потім, чому така низька явка.
Виборців треба поважати, адже основна мета публічних дебатів скрізь — допомога виборцям отримати достатній обсяг інформації, щоби свідомо брати участь у виборах. І навіть тієї компрометуючої опонента «інформації», якою з подачі свого штабу нині щодня хизується пан Андріїв, заховавшись від відкритих дебатів фактично за жіночими юбками.
Та, якщо вже ти, Богдане, — чоловік, і маєш на озброєнні не лише газетні побрехеньки, але й судові рішення проти Ратушняка, то прийди, не бійся, на дебати віч-на-віч та й продемонструй їх суспільству! Мовчиш? Як би мав ти, що сказати, то й пішов би на дебати. А так — асфальтуй не асфальтуй…

rionews.com.ua

 


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

thirteen + 14 =