Сергій Федака: Післявиборні катрени

ПОСТПОМАРАНЧЕВЕ

Від виборів до виборів

Народ свободу виборов.

Народ майбутнє вимріяв,

Та мрії вкрило інеєм.

Оті пересварилися,

А ці переродилися.

Ті ліпше б не родилися,

У злобі розварилися.

І мрії всі накрилися,

Як вже було не раз.

Вчергове помилися:

З підкови мідний таз.

 

АГІТАЦІЙНИЙ РОЛИК

Як же щиро отой нас любить,

Як же очі його блищать,

Як словами усіх голубить –

Ні додати нічого, ні взять!

Він же сам вже в усе повірив,

Що нам тут обіцяв-малював,

Білі зуби осяйно так шкірив,

Так божився і клятви давав!

Він все зробить, аби нам на щастя,

Аби ми усміхнулись вві сні,

Аби радість змінила ненастя.

Що ж ми, кляті, фригідні такі?!

 

ПАМ’ЯТІ ОПОЗИЦІЇ

Бій відгримів,

Біло-сині знамена

Затріпотіли над ненькою знов,

І до юрби навіжених

Знову натхнення прийшло:

Стали ділити заслуги й посади,

Стали вже крісла під себе мостить.

Всі настанови і клятви – позаду,

Нині штурмуєм блакить!

Пару лиш місяців витримки стало,

Що перед вічністю – мить.

Знов – не борці, а зомбоване стадо

Що то мовчить, то мичить.

Хлопці так швидко усе позабули –

Тільки пірнули в кисіль в молоці,

Тільки ж мандата у зуби здобули –

Були ніби люди, а стали мерці.

Є й божевільні між вами, я знаю,

зиркають за виднокрай,

де вже остання надія конає…

Їх не згадає знедолений край.

 

СОЛОВ’ЇНЕ МОЄ СОМАЛІ

Ми живем у химерній країні

Більш такої нема на землі:

Це ж така мальовнича руїна –

Солов’їне моє Сомалі.

 

Тут пірат ворогує з піратом  –

Все за правду, свободу і труд.

Називають тут ворога братом

Тут у кожного власний є Брут.

 

Бруду теж тут у нас доволі,

Хоч на експорт його штовхай –

Наче гною на зоранім полі,

Забирають задарма нехай.

 

Бродять Сільвери по Могадішо:

Де би вкрасти що-небудь іще?

Тут у кожного власна є ніша –

Наркота, полонянки, теде.

 

Ми усе вже давно запродали –

Зокрема, а також взагалі.

Тільки небо іще не украли

В жовто-синім моїм Сомалі.

 

Але це тимчасова лиш хиба:

Перспективи у нас чималі.

Є в нас хліба і трохи до хліба –

Неозоре моє Сомалі.

 

Ми весь світ вже готові жахати

І кипіти у чорній смолі.

Незбагненна до смерті жага та

В алогічнім моїм Сомалі.

 


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

twenty − 7 =