На Закарпатті оприлюднили суми “транспортних” хабарів

транспорт400 автобусів по 300 у.о. маємо 120 тисяч доларів щомісяця і 1 млн. 440 тис. доларів на рік.

Минала друга година очікування під палючим сонцем. Розвалена зупинка, ні найменшої краплини рятівної тіні і, зрозуміло, ніякого автобуса. Це вже звична ситуація для закарпатського пасажира. Автобус так і не з’явився на маршрут і вкотре підвів селян.

***

Оприлюднений на початку року рейтинг регіонів в одному з пунктів чітко довів те, що закарпатці знають і самі. Ми — останні у системі пасажирських перевезень. Закарпатська область зайняла 26 місце із 27 у загальному рейтингу роботи територіальних управлінь Укртрансінспекції (серед обласних управлінь наш показник останній). Нове Закарпаття сьогодні хотіло б детально зупинитися на цій проблемі.Для пересічного закарпатця ці розумні цифри не дивина. Він і сам знає, з якими труднощами доводиться діставатися до сусіднього села, не кажучи вже про райцентр. Нерегулярний рух, маршрут із запізненням, завищені тарифи, розвалені автобуси, водій напідпитку із цигаркою в зубах — нинішні реалії на ринку пасажирських перевезень в області. Саме про це і йтиме мова у нашому матеріалі.Перевезення в краї регулює управління Укртрансінспекції у Закарпатській області. Очолює її із серпня минулого 2012 року Сергій Слободянюк. І про те, що установа проводить свою роботу на незадовільному рівні, свідчать реалії та статистика.

У першу чергу, чи не найбільшою проблемою ринку перевезень Закарпаття є так звані «нелегали», які перевозять пасажирів без відповідних на це дозволів, за завищеними тарифами, на автомобілях без належного технічного огляду і, зрозуміло, без сплати податків. Найбільше з ними проблем у Тячівському та Хустському районах, Ужгороді та Мукачеві. «Нелегали» становлять 22,2% усіх перевізників області. За минулий рік вони сплатили штрафів на 42,9 тис. грн. Але продовжують працювати.

У свіжому номері офіційного видання Всеукраїнської асоціації автомобільних перевізників «УкрАвтоТранс» на відсутність реального покарання для нелегальних перевізників скаржиться голова Закарпатського відділення ВОО «ВААП» Володимир Приймич. За його словами, навіть не дивлячись на роботу судових виконавців, сума заборгованості по оплаті штрафів з боку «нелегалів» на сьогоднішній день перевищує 3 млн. грн.

— Найбільш затребуваними нині є маршрути у Рахівському напрямку та «Ужгород – Мукачево», — каже Володимир Приймич. Саме тут сконцентрована найбільша кількість нелегальних перевізників. Їх робота постійно змінюється. Вони увесь час знаходять все нові прогалини у чинному законодавстві. На найбільш популярних маршрутах їх їздить не менше 30 автобусів на кожен. Цим самим вони створюють несприятливі умови для роботи легальних перевізників: скорочення пасажиропотоку дає всі підстави вважати маршрут нерентабельним, що тягне за собою його зняття. Але ж людям треба їздити!
Інше питання в тому, що часто протоколи про порушення оформляють неправильно. Це тягне за собою їх скасування, задоволення заяв перевізників експертно-апеляційною радою при Держслужбі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. В результаті спостерігається розбіжність між показниками накладених штрафів та перерахованих коштів. Це вказує на неналежну роботу судових органів та низький рівень співпраці з Державною виконавчою службою.

Така статистика дає всі підстави вважати, що основна робота з державного контролю та нагляду за безпекою у системі автоперевезень спрямовується на перевізників, які працюють у правовому полі. Тобто, якщо висловитися простіше, перепадає на горіхи саме їм. За їх рахунок забезпечується рівень показників виявлених порушень та притягнення до відповідальності. Отже, усе фінансове навантаження лягає на їх плечі. Цілком логічно, що за таких умов вони не хочуть працювати.

Нашому виданню також стало відомо про чутки, які ширяться водійськими колами: працівники Укртрансінспекції неправомірно діють, коли йдеться про уникнення відповідальності (штрафів) за окрему винагороду. За словами перевізників (зауважте, легальних), щомісяця на автостанції приїздить інспектор Укртрансінспекції і збирає «дань»: по 100-150 грн. з автобуса. Контроль ліцензійних умов вартує водієві 150 у.о. А тепер згадаємо просту арифметику. Всього в області 800 легальних автобусів. Якщо кожен з них щомісяця платить нехай не 150, а 100 гривень, маємо 80 тисяч гривень. На рівному місці. А коли ліцензію треба продовжувати, то взагалі золота пора починається.

Але це ще квіточки. Справжній бізнес починається, коли доходить черга збирати «десятину» із нелегалів. В області налічується близько 400 нелегальних автобусів. За словами самих нелегальних водіїв, за те, щоб спокійно їздити треба скинутися інспектору по 300 у.о. щомісяця. І знову проста арифметика: з 400 автобусів по 300 у.о. маємо 120 тисяч доларів щомісяця і 1 млн. 440 тис. доларів на рік.

Зауважимо, що Укртрансінспекція підпорядковується безпосередньо Києву. Отже, частина коштів, очевидно, «відстьобується» їм і ділиться на місці.

Крім хабарництва, за паном Слободянюком тягнеться ще один «грішок»: установа, яку він очолює, не виконує розпорядження обласного керівництва щодо підвищення безпеки пасажирів, належного утримання транспортних засобів та врегулювання ситуації на ринку нелегальних перевезень. Не виконується також вказівка ретельно оглядати транспорт перед виїздом на маршрут та вкінці дня, ніхто не перевіряє стан здоров’я водія, у руках якого за день зосереджені життя десятків, а то й сотень людей. Неполадки в автомобілі чи погане самопочуття водія можуть понести за собою страшні наслідки, першопричинами яких нехтують установи, які повинні їх відслідковувати та ліквідовувати.

Звідси виходить, що структура не виконує тих зобов’язань, які на неї покладені. Некомпетентне керівництво примушує ринок пасажирських перевезень занепадати, не надаючи, в результаті, якісних послуг закарпатцям.

Нове Закарпаття

Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

sixteen + 4 =