На Закарпатті усе закручено у поросячий хвіст, – Москаль

Про це йдеться у інтерв’ю журналіста “Високого замку” Наталії Балюк.

Три години в машині з головою Закарпатської ОДА.

Призначення Геннадія Москаля на посаду голови Закарпатської ОДА після збройних розбірок “Правого сектору” з народним депутатом Михайлом Ланьом за своєю неочікуваністю чимось нагадало призначення Саакашвілі в Одеську область. Закарпаття — вельми специфічний регіон, така собі міні-держава в державі, давно поділена і переділена на клани, що дахують різноманітну контрабанду,— від цигарок до бурштину. Кордон на Закарпатті годує всіх, тільки масштаби різні. Одні щодня переносять по кілька пачок сигарет, інші ганяють каравани фур. Які збитки терпить від цього держава, можна лише уявляти. Та, схоже, донедавна державу, точніше, владу, все влаштовувало. Резонансна стрілянина у Мукачевому змусила Київ реагувати на “закарпатський анклав”. Москаль, звичайно, не чарівник, хоча йому було поставлено надзавдання — приборкати контрабанду. В ексклюзивному інтерв’ю кореспонденту “Високого Замку” Геннадій Москаль без зайвої скромності заявив, що з цим фантастичним завданням впорався.

москальНа розмову з новопризначеним головою Закарпатської ОДА я почала напрошуватися одразу, як його призначили. Але Геннадій Москаль на телефонні дзвінки і есемески не відповідав (потім признався, що мобільним телефоном від моменту призначення губернатором Луганщини не користується, оскільки мобілка — це чудова “наводка”), а його прес-секретар щоразу казав, що інтерв’ю не на часі… У перманентних переговорах з прес-секретарем минуло майже півроку, і я вирішила підключити “важку артилерію” — домовлятися через третіх осіб. З енної спроби мені це вдалося. І ось через тумани-перевали їду на Закарпаття. Піднімаюсь на третій поверх Ужгородського “Білого дому”, заходжу у кімнату, де має відбуватися розмова і де мене чекає прес-секретар губернатора, розкладаю на столі диктофон, блокнот, налаш­товуюсь на розмову…

У кімнату стрімко заходить Геннадій Геннадійович, вітається, сідає за стіл, і тут прес-секретар мене ошелешує: “У вас півгодини”. “Як півгодини?! — не стримую свого обурення.— Я півроку добивалася цього інтерв’ю, три години сюди їхала, щоб півгодини розмовляти?!”. “Річ у тім, що мені потрібно летіти до Києва, а з Ужгорода через туман вже два дні літаки не літають, тож змушений їхати до Львова, щоб завтра зранку вилетіти до Києва,— пояснює Геннадій Москаль.— Якби знав, що так станеться, то ми з вами у Львові зустрілися б… Чекайте! А може, їдемо разом до Львова у моїй машині, в дорозі поговоримо, а ваш водій поїде за нами”. Гріх було відмовлятися від такої пропозиції.

Геннадій Геннадійович сів на заднє сидіння свого авто, мені ж сказав сідати біля водія, тож говорити було трохи незручно. Щоб я не крутилась, взяв у мене диктофон і всю дорогу тримав його у руці, як мікрофон.

—  Пане Геннадію, коли президент вас призначив вгамовувати буремне Закарпаття, здавалось, що ви — людина дієва, безкомпромісна і безцеремонна — тут хутко наведете лад. На початках ви робили багато резонансних заяв. Але з часом ви зовсім зникли з медійного поля, вас не чути, а відтак не чути і про результати вашої діяльності. У народі кажуть, якщо контрабанду не можна перемогти, то її треба очолити. Вам вдалося її побороти?

— Чого повинен про кожен свій крок кричати… Мене що, хтось знайшов сплячим на розкладачці? Я працюю з сьомої ранку до ночі, поїсти не маю часу. Вихідні, свята я на роботі.

— Йдеться не про вашу фізичну присутність на роботі, а про результат…

— Я щодня займаюсь фінансовими, господарськими, управлінськими питаннями, виборами, бо балотувався у депутати обласної ради. Треба їздити хоча би раз у два тижні до Києва, аби щось вирішити у міністерствах. Писати сьогодні в Кабмін листи, все одно, що на “деревню дедушке”… Коли я сюди прийшов, був шокований: доріг нема, вся область у смітті, немає жодного сміттєпереробного заводу. Ми четверті за кількістю корів, але не маємо жодного молокопереробного заводу. Куди не кинься, нічого немає….

— То вас затягнуло це управлінське болото?

— Я не маю часу піаритись. Рейтинг — річ наживна. Якщо піду звідси в політику, то його відновлю. Подивіться, як Тимошенко швидко його відновила, та ще й перевершила.

— Тож яка ситуація з конт­ра­бандою? Народ між собою говорить, що контрабанда як йшла, так і йде?

— Де йде? Не йде! Яку ви має­те контрабанду на увазі? Хтось переносить два блоки сигарет? Я цього не рахую…

— Ні, маю на увазі іншу контрабанду — масштабнішу…

—  Як такої контрабанди нема. Свого часу Портнов з Калетником протягнули декриміналізацію цієї статті. Зараз це адміністративне правопорушення. Щоб побороти контрабанду в цілому, в Україні потрібно ліквідувати декриміналізацію цього злочину. В парламенті лежить відповідний законопроект, усі обіцяли його ухвалити, але руки не доходять. Контрабанда підакцизних товарів — це страшні збитки для держави. Якщо з пачки сигарет 68% — це акцизи і збори, то уявіть, яких збитків зазнає держава! Контрабанда цигарок, за даними Європолу, — це найбільш прибутковий бізнес. Він прибутковіший, ніж торгівля наркотиками чи зброєю. До речі, торгівлю зброєю розвалила війна на сході. Зброя нічого не варта в Україні. Цей ринок знецінився.

— Десятиліттями різні клани на Закарпатті збагачувалися за рахунок контрабанди. Вдалося зламати усталені схеми?

—  Де ці клани зараз? Де так званий клан Балоги на політичній арені? Вперше в опозиції. То що я весь цей час робив? Спав? Думаєте, Балога сам програв вибори? Він у політиці з 1998 року, а я прийшов сюди за місяць до початку виборчої кампанії. У нього залишився Мукачівський район і Мукачеве, усе інше він вже не контролює. В обласній раді “Єдиний центр” в опозиції.

— Так сталося тому, що “Солідарність” домовилась­ з Опозиційним бло­ком, “Відродженням” і Партією угорців України, яка вперше потрапила до обласного парламенту.

—  …Я не домовлявся. Депутати голосували проти “Єдиного центру”, а не за “Солідарність”. Їх усіх дістав Балога, люди втомилися від їхнього дурного керівництва областю. Пройшло би до обласної ради ще п’ять партій, і вони б усі голосували за нашу кандидатуру (головою ради став представник “Солідарності” Михайло Рівіс. — Авт.), не через те, що нас так люблять, а проти клану Балоги, проти феодалізму. Нам вдалось зруйнувати цю монополію.

— І як вам це вдалося?

—  А я що, прийшов сюди з посади начальника жеку? Почитайте мою біографію. Я що, дурніший за Балогу? Я чотири рази працював заступником міністра МВС, був заступником голови СБУ. Знайдіть ще людину, яка була чотири рази головою облдержадміністрації. Не шукайте, такої немає. Я працював у регіонах, складніших, ніж Закарпаття, — Крим, Дніпропетровськ, Луганськ… Мислю аналітично, і все тут розклав по поличках.

— Коли ви прийшли на Закарпаття, Балога намагався з вами поговорити, домовитися?

— Залишимо це поза межами розмови, але ні з ним, ні з його братами, кумами, сватами, друзями я не мав тет-а-тету. В Закарпатті своя специфіка, свій менталітет… Знаєте анекдот? За що закарпатці так не любили Хрущова? Бо Хрущов казав, що комунізм не за горами. Закарпаття — за горами, а ще тут перетинаються кордони чотирьох країн — Румунії, Словаччини, Угорщини і Польщі, усе це має вплив на формування світогляду і менталітету місцевих жителів.

— Однак повернімось до теми контрабанди…

—  Те, що тут робилося в плані боротьби з контрабандою, називалось художньою самодія­льністю. Ловили тих, хто ховав кілька блоків цигарок в обшивку автомобіля, а все інше йшло нескінченними потоками. Контрабанда і розповсюдження наркотиків нічим не відрізняється від контрабанди і розповсюдження тютюнових виробів. Всі думають, що контрабандні сигарети викурюють угорці, румуни чи поляки. Може, 5-7% залишається на їхньому внутрішньому ринку. Основні споживачі, тобто основний ринок збуту, — це Франція, Італія, Німеччина, Іспанія, і надприбутки отримують від ринку в Англії. Там формуються замовлення і звідти йдуть гроші. Хто очолює, точніше, очолював, цю велику транснаціональну компанію, я чесно не знаю. У чому проблема, яку вдалося вирішити, і це кардинально змінило ситуацію з контрабандою. Є білоруська тютюнова фабрика “Нєман” (Гродно) — стовідсоткова державна власність. Ви знаєте, як Лукашенко ставиться до корупції. Нас взяв сумнів, що при ньому були ліві поставки… Ми вийшли на сайт і тільки із сайту порахували, що через КПП “Платонове” та “Кучурган” транзитом з Білорусі у Придністров’я йшло сигарет стільки, що якщо поділити на все населення Придністров’я, то вони в місяць, навіть з урахуванням немовлят, викурювали по тридцять пачок. Це абсурд. Тобто звідти через прозорий кордон все потрапляло в Украї­ну. Кабмін закрив ці два контрольно-пропускні пункти для пропуску підакцизних товарів. Тепер увесь підакцизний товар мусять завозити через Молдову, через офіційний Кишинів. Наведу один промовистий приклад: в Україну офіційно було завезено 15 ліній для виготовлення цигарок. Їх ніде нема. Ніхто не знає, де вони працюють. В Криму і Донецьку діє непідконтрольна фабрика сигарет… Щоб боротися з проблемою, треба поставити правильний діагноз. Кажу про джерело контрабанди. На Закарпаття великими партіями завозились ліві цигарки. Їх розповсюджували двома шляхами: завантажували у фури і за домовленостями з нашими та угорськими чи словацькими митниками та прикордонниками переправляли через кордон. Потім починав діяти принцип, який українці слабо розуміють — “Європа без кордонів”. Далі нема митників, прикордонників, товар під пломбою, ризиків майже нема. І фури спокійно йдуть у Францію, Італію, Англію тощо. Друга, більша частина, переправлялась через “зелений кордон”. На гуртовому складі купувались сигарети. Їх везли бусиками. У прикордонному селі є чотири будинки, які займаються вже дрібним гуртом. Вони є як на українській, так і на іншій стороні. Їх передають з рук у руки. Коли проводили спільні наради з угорськими, словацькими, румунськими, польськими митниками і прикордонниками, ми їм казали: “Шановні, ви такі ж корумповані негідники, як і ми. Наш контрабандист передає цигарки вашим, які їх беруть”. У прикордонному селі є купа безробітних хлопців, які з цих чотирьох хат-гуртівень носять цигарки на той бік. І чомусь їх не затримували ні українські прикордонники, ні угорські, ні румунські. 150 гривень коштувало перенести один пакунок. За день по п’ять ходок робили… Зносили ці цигарки у такі ж чотири хати на тому боці. Звідти мікроавтобусами звозили цигарки у великий склад-магазин, який зазвичай розташований за містом і для ширми торгує, наприклад, плиткою чи виробами з дерева. Там під навісами стояли фури. Усі ці коробки складали у фури, опломбовували, за документами це були, наприклад, вироби з дерева, і їхали у країни Європи. Приїжджали у такі самі липові склади-магазини. Туди приходили дрібні торговці, закуповували ці ліві цигарки, які потім розповсюджувалися у барах, ресторанах, нічних клубах. Біля Ейфелевої вежі можна було з рук купити наші українські цигарки без акцизної марки. І французька поліція цього не бачила… Коли наші європейські колеги кажуть, що це тільки ми корумповані, а вони чесні, я їм кажу, що злодій голосніше за всіх кричить “тримайте злодія”. Так ось, цього міжнародного синдикату на сьогодні немає. Він розвалився як доміно.

— Невже?..

— Повірте. Інформацію про весь ланцюжок ми передали угорцям, вони — Європолу. Я особисто передав цей диск, де була інформація про усі склади у кожній країні, задіяній у цій схемі. Там все накрили, усіх заарештували. Але у мене питання: а де вони були раніше? Вони не бачили, що у них під носом робилося? Ще одне питання: країни ЄС критикують Україну за торгівлю живим товаром…

—  Якраз хотіла запитати про нелегальних мігрантів.

—  Європейці звинувачують Україну, що постачає у їхні борделі проституток. Коли я був головою Державного комітету у справах національностей та міграції, мені Швейцарія не дала візи. А як наші проститутки отримують візи? Мене міністр однієї сусідньої країни запитав: “Чому усі ці нелегальні мігранти їдуть до нас, не хочуть залишатися в Україні?”. Я готовий дати їм один рецепт, і вони зникнуть як таргани. Встановіть такі зарплати і пенсії, як в Украї­ні, і не побачите жодного нелегального мігранта.

— Я правильно зрозуміла: міжнародна контрабанда поборена?

— Правильно. Її можна відновити, але на це знадобиться півтора року.

— Навіть якщо вас не буде на Закарпатті, як мінімум півтора року буде спокій?

— Так. В цій індустрії була задіяна не одна тисяча людей, починаючи з правоохоронців, митників, прикордонників, перевізників і закінчуючи простими хлопцями, які це розносили.

— Уявляєте, скільки людей залишилось без роботи і прибутків. Рівень життя закарпатців має різко впасти.

—  Щодо простих людей, то ми досить ліберальні. Я і митникам, і прикордонникам кажу, якщо хтось у панчохи поклав два блоки сигарет, не робіть з цього трагедії. Люди рятуються від бідності. Горілка у нас не йде. Це йде на Польщу, тобто це проблема Львівської, Волинської областей.

— У вас йде бурштин…

— Так, бурштин йде. Але… На тому боці митники мають сканери. Наші не мають жодного…

— Чому?

— Оце питання. Наші навіть не мають автонавантажувача. Раніше в кругляку випилювали великі отвори і туди закладали цигарки, а виглядало, що це ціле поліно. Експорт лісу-кругляка з першого листопада заборонений. Почали вмонтовувати у вироби з деревини, заготовки. То як на нашому кордоні це перевірити, якщо нема сканера? Будуть з викрутками перевіряти. Вони навіть вивантажити підозрілий товар не можуть. Але вихід є. Наші митники можуть зателефонувати словакам чи угорцям, сказати, що є підозріла фура, дайте її на сканер. В оперативно-розшуковій діяльності є таке поняття, як контрольована поставка. На сканері навіть читається назва на пачці цигарок. На Одеську митницю поставили декілька сканерів, то самі митники їх вивели з ладу. Нині в Україні немає жодного працюючого сканера!

— Закарпатські ЗМІ пишуть, що на угорській митниці час від часу арештовують корумпованих митників та прикордонників, а у нас усе тихо…

— Так. Пробалогівські ЗМІ мені цим дорікають. Але забувають додати, що на тамтій стороні контрабанда — це кримінальна відповідальність. А у нас не може бути кримінальної відповідальності митника, оскільки контрабанда — це адміністративна відповідальність, 680 грн. штрафу. Так, з конфіскацією товару, але сама сума штрафу — смішна. Як можна людину, яка закрила очі на адміністративний проступок, притягувати до кримінальної відповідальності?

— Тобто у прикордонників і митників відсутній сенс боротися з контрабандою?

— Ні. Сенс боротися є. У мене щопонеділка оперативка, на якій звітують два прикордонні загони, митниця, міліція, податкова. Основне питання — що зроблено стосовно контрабанди цигарок. Але сьогодні, повірте, митнику які б гроші не пропонували, він як чує “цигарки”, сахається як чорт ладану. Сьогодні змінили усіх — керівників прикордонних загонів, новий начальник СБУ, міліції…

— Ви їм довіряєте?

— А звідки був би результат, якби я їм не довіряв? На кого я маю спиратися?

—  А де вам легше працювалося — на Луганщині чи тут, на Закарпатті?

— Звичайно, на Луганщині. Там є ідентифікація — свій-чужий. На підконтрольній Україні території населення ділиться на три групи. Якщо людина проукраїнська, хоч розстрілюй її, вона не зрадить. Якщо просепаратистськи налаштована, хоч кіл на голові теши, у неї в голові “Расєя”, “Наваросія”, “апалчєніє”… І є третя категорія — проросійська. У них в голові лише Путін. Я спочатку з другою і третьою категорією намагався говорити, сперечатися, а потім махнув рукою. Якщо у фільмі “Біле сонце пустелі” казали, що Схід — справа тонка, то щодо сходу України нічого тонкого немає. Все зрозуміло.

— А на Закарпатті?

— А тут усе закручено в поросячий хвіст.

—  Ви розкусили загадкову закарпатську душу?

— Та я тут працюю третій раз. Усіх, хто не є закарпатцем, тут не дуже люблять. А особливо вас, галичан…

— А нас за що?

— А я звідки знаю, яка кішка між вами пробігла. Я вже маю статус натуралізованого закарпатця. Перший раз приїхав сюди в 1995-му. Тут була вкрай складна кримінальна ситуація. Потім був тут у 2001-2002-му. Працював доти, поки Медведчук не став главою президентської адміністрації. Мене Кучма покликав і сказав, мовляв, Медведчук хоче на моє крісло посадити однопартійця. Кажу: “На здоров’я!”.

— Коли президент Порошенко призначав вас головою ОДА на Закарпаття, які, окрім боротьби з контрабандою, ставив завдання?

— Була ще одна колосальна проблема — врізки в нафтопровід. Тут діяли міні-переробні заводи на колесах, і вони постачали на ліві (не брендові) заправки всієї Західної України оцей бодяжний бензин. Вони знайшли людину, яка мене добре знає, ця людина до мене приїхала і передала, що я буду отримувати стільки, скільки душа забажає. Я відповів, що душа нічого від них не бажає. Тоді вони сказали, що поїдуть промишляти в іншу область. Я сказав — будь ласка. Я відповідаю за державне управління в Закарпатській області.

—  Як зараз почувається “Правий сектор” на Закарпатті? До вашого призначення виглядало, що вони керували і областю, і митницею.

— Так. Вони тут вільно ходили зі зброєю… Я всім доступно пояснив, що я єдина посадова особа, уповноважена президентом України на державне управління областю. Тому, шановні, мусите зважати на мене, навіть якщо я вам не подобаюся. Зі мною ще ніхто інформаційної війни не виграв.

— Розкажіть, що це за конф­лікт був у вас з лідером обласної організації БПП “Солідарність” та керівником обласного виборчого штабу Валерієм Пацканом? Ви навіть у відставку подали…

— Я йому просто сказав, що хоч він і очолює пропрезидентську партію в області, але до обласної адміністрації нехай за кілометр не підходить. Ось і весь конфлікт. Не буду це виносити у публічну площину.

— Добре. Ви багато років працювали у правоохоронних органах. Мабуть, уважно спостерігаєте за реформою міліції… Що про це думаєте?

—  За цим не спостерігаю і нічого не думаю. Це — “мартишкін труд”.

—  Не вірите у позитивні зміни? У нову патрульну поліцію?

—  Звичайно, що не вірю. У палату, де знаходяться пацієнти з відкритою формою туберкульозу, запускають здорового чоловіка і ставлять перед ним два завдання: не захворіти самому і вилікувати всіх інших. Це можливо?! Скільки часу може протриматися нова патрульна поліція у тотально корумпованому суспільстві? Чи створення все нових і нових органів, які мають боротися з корупцією, дасть результат? Чи антикорупційні форуми?

— А що дасть результат?

—  Вас не дивує той факт, що держава, бюджету якої катастрофічно бракує коштів на все, не ліквідовує офшорних зон? Ви хочете, щоб нова поліція ліквідувала офшорні зони? Друге: чому ніхто не хоче відмовитися від декриміналізації контрабанди? А скільки в нашій державі фальсифікату? Єдине, що ще не фальсифікували, — сало. Просто не виходить. У нас пляшка вина кош­тує дешевше, ніж кілограм винограду. Тобто вино, горілка, мінеральна вода, пральний порошок, одяг, парфуми, ліки — все фальсифікат. Ковбаса без м’яса, м’ясо — без м’яса. Отже, причини корупції — офшори, контрабанда і конвертаційні центри… Вони дають ліву готівку.

— З конвертаційними цент­рами, здається, борються…

—  Хто бореться?! З конкурентами борються, з тими, хто вирішив, що без дахування податкової можна працювати. Якщо при Януковичу було лише декілька конвертаційних центрів, то сьогодні можна і за 5% конвертувати гроші. А кількість конвертаційних центрів — це “рівень воровства” в державі. Тобто сьогодні крадуть більше, ніж при Януковичу. Офшори, контрабанда і конвертаційні центри дають готівку. Корупція процвітає ще й тому, що є наявність лівої готівки. Ця готівка йде на підкуп політиків, суддів, прокуратури, податківців, чиновників, виборців. Сьогодні за гроші можна барана вибрати до парламенту. Закрийте ці чорні діри, ліквідуйте джерело лівої готівки! І не буде що давати. Поки є що давати, корупції не побореш. Коли я це сказав одному впливовому чоловіку, він мені відповів: “А ти розумієш, що тоді в Києві залишаться кілька ресторанів і не буде жодного бутика”. Якби в державі хотіли побороти корупцію, то доручили б це професіоналам, а не віддали на відкуп аматорам.

— Але ж Саакашвілі в Грузії це вдалося…

—  Не робіть з мене дурня. Як кажуть гуцули, “я на морду дурний, а соображаю добре”. Що ви казки розповідаєте. Жодна країна в світі не поборола корупції. Є поняття — мінімізація корупції. А ми чомусь її розширюємо, а не мінімізуємо. І розширяємося разом із кількістю відомств, які з нею борються.

— Це все мав би почути президент…

— Це все мав би почути насамперед український народ. Нагадаю, у нас парламентсько-президентська країна. Який парламент народ обрав, на ту владу і заслуговує. Хотіли нових облич — маєте. Ну, як може людина, що не має вищої освіти, писати закони. Це перший парламент в історії України, де купа людей, які закінчили так-сяк вісім класів. Президент не може підмінити собою весь уряд, усіх міністрів і весь депутатський корпус. Якщо звалимо все на президента, будуть кричати: диктатура. Замкнуте коло.

— Насамкінець хотіла запитати про вашу сім’ю. Один мій знайомий, коли дізнався, що їду до вас на інтерв’ю, попросив спитати, чи правда, що жінка Москаля живе в Канаді? І чому він ніколи не говорить про свою сім’ю?

— Обрадуйте мою дружину, що вона, виявляється, живе в Канаді. У мене донька працює у Казахстані представником у канадській фірмі. Дружина живе в Чернівцях.

P. S. Свого водія, Володимира, Геннадій Москаль забрав з Луганщини. Історія Володимира тягне на окрему публікацію. В дорозі він коротко про себе розповів. Володимир родом із маленького містечка Антрацит. Кілька місяців просидів у підвалах бойовиків як заручник. Його викрали заради викупу. Причому викрадав хлопця його друг, колишній однокласник, який пішов у ЛНР. Про суму викупу Володя не говорить, але вона була колосальною. Батьки довго збирали ці гроші, мусили продати все, що мали… Зараз батьки Володимира живуть на Сумщині, а він ось опинився на Закарпатті…

Джерело: Високий замок online — http://wz.lviv.ua/ukraine/154384-gennadij-moskal-na-luganshchini-vse-prosto-svij-chuzhij-a-na-zakarpatti-use-zakrucheno-u-porosyachij-khvist


Loading...

Comments:

1 Response

  1. Оптиміст коментує:

    Вірю, що лише Губернатор здатен побороти таке соціальне зло для краян, зокрема для мукачівців, як епідемію балоги!
    Лише губернатор має довести цю боротьбу до логічного завершення, а потім можуть призначати будь кого чужого чи свого, немає різниці.
    Силу має лише Москаль, якого боіться і нетерпить Балога, як чорт ладана. Звільніть від рабстава балог усіх, хто не має сили і мусить терпіти десятки років знущання цього угруповання із Завидова.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 − 6 =