Перед студентами УжНУ виступив відомий фольклорист

Задорожний2Доктор історичних наук, професор кафедри історії України Володимир Євгенович Задорожний організував зустріч студентів ІV курсу історичного факультету стаціонарного навчання Ужгородського національного університету з відомим фольклористом, доктором мистецтвознавства, кандидатом філологічних наук, заслуженим діячем мистецтв України Іваном Васильовичем Хлантою і попросив його виступити з лекцією на тему «Народнопоетична творчість Закарпаття і її роль у духовному відродженні України». Така лекція вкрай необхідна, оскільки студенти слухають курс «Історія української культури», у тому числі й культури Закарпаття.
Фольклорист зупинився на основних фольклорних виданнях Закарпаття за останні десятиліття, опубліковані такими відомими діячами культури, як П.Лінтур, В.Гошовський, І.Сенько, С.Мишанич та ін. У науковий обіг вперше введено значний масив народнопоетичних творів, зокрема, казок, легенд, переказів, пісень різних жанрів, вертепні дійства. Науковець правдиво проаналізував складні історичні процеси без навішування політизованих ярликів фальшивої «класовості»
Науковець звернув увагу на ненормальність ситуації, у котрій перебуває державна мова в Українській державі, русифікація, зневажливе ставлення до української мови, культури, якийсь суржик охопили різні сфери суспільного життя і засвідчують ті страшні катаклізми, які призвели до нинішнього стану мову українську. Нас асимілюють, а ми мовчимо. Завтрашній день нашої держави залежить від молоді, їх національного виховання. Якою мовою говоритиме молодь, такою мовою говоритиме майбутня Україна. Іван Хланта закликав студентів разом протистояти моральній деградації, яку нам активно нав’язують, культивувати споконвічні українські цінності: свободу, доброту, чесність, мужність, героїзм, побратимство, самопожертву, про які так багато мовиться в українській народнопоетичній творчості, художній літературі, які нам треба читати і знати.
Іван Васильович наголосив, що нині відбуваються великі зміни в усіх сферах життя українського народу. На цьому тлі вимальовується необхідність нового ставлення до історико-культурної спадщини, постає завдання більш активного виявлення, фіксації, вивчення і збереження пам’яток фольклору, етнографії, мистецтва для майбутніх поколінь. Тут відкривається велике поле діяльності для істориків, які з великим розуміння поставилися до слушних думок досвідченого науковця, відчувалося, що вони активно і з усією відповідальністю візьмуться до роботи.
Петро МЕЛЬНИЧУК


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 2 =