Закарпатців закликають ліквідувати корупційну пухлину

«РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ ВІДБУЛАСЯ, АЛЕ
 ВОНА НЕ ЗАКІНЧЕНА- МАЙДАН ПОТРІБЕН
 У КОЖНОМУ НАСЕЛЕНОМУ ПУНКТІ, ДЕ Є ВЛАДА»-

біляк

— таку основну думку висловив на прес-конференції, яка відбулася в Ужгородському прес-клубі 3 червня, заслужений лікар України, кандидат медичних наук, голова громадської організації «Рада захисту прав пацієнтів та медичних працівників» Степан Томович Біляк, при висвітленні питання ролі Майдану у зміні системи влади, її перезавантаженні, що відбувається і що повинно відбуватися у нашому суспільстві, зокрема в медичній галузі. А потім додав: «Майдан у значенні — Люстраційного комітету та громадської організації «Сила народного контролю» відслідковує та допомагає діяльності влади по проведенні радикальних змін і в центрі, і на місцях. Медичними термінами це звучить так – корупційну пухлину, яка весь час рецидивує, можна ліквідувати тільки радикальним шляхом». Подаємо повний текст прес-конференції.
С.Т.Біляк. Добрий день, шановні представники мас-медіа! На цю прес-конференцію мене спонукали ті події, які відбуваються у нашій країні вже після того, як Майдан переміг і коли влада Януковича була практично ліквідована. Ще до перемоги Майдану я у своїх статтях писав, що Рух здобув нам незалежність, а Майдан здобуде нам волю. Бо дійсно, при владі Януковича свавілля, розбій, переслідування, позбавлення людини прав,корупція набули колосального розмаху. Такого не було ні при одній владі за роки незалежності України. Революцію Майдан зробив і , як дехто з політиків казав, виконав свою функцію. Я переконаний, що ні. Революцію гідності Майдан зробив, але вона ще не закінчена. Багато негідників залишилося при владі. Років 7-8 тому я у свої статтях не раз ставив запитання, чи будуть покарані негідники? На той час це було риторичне запитання. Але надія завжди жевріла. Після Майдану я висловив переконання, що негідників покарають. Але, як бачимо на прикладі нашої області, поки що це тільки гасло. Я, як медик, не можу стояти осторонь того, що відбувається у медицині краю. Роман Шніцер — активний представник цієї злочинної влади, родоначальник корупції і хабарництва в галузі медицина, залишається до цього часу на своєму місці. Так не повинно бути. Практично всі ми сподіваємося на зміни, про це заявляємо, але в кулуарах говоримо, що надіятися на зміни марно, вони не відбуваються і не маємо впевненості що відбудуться. Чому у нас немає ніяких змін – немає системної зміни влади в медицині, прокуратурі, міліції, в судах… Навіть у владі немає змін. Ми не можемо це зробити чи не хочемо. З цього приводу спав на думку анекдот. Їдуть в автобусі жінки і розмовляють між собою:
– Як називаються ті, що хочуть, а не можуть?, – запитала одна з них.
– Імпотенти, – прошепотів автобус…
– А ті, що можуть, а не хочуть?
– Сволочі, – голосно закричали жінки.
До чого все це я веду? Запитаймо у себе , яку ми маємо владу – імпотентну чи сволочну? Хотілося б не мати ні одної, ні другої. Від таких влад немає користі людям. А ми чекаємо на системні зміни у нашій країні. «Час покаже», – звикли ми казати. Та не забуваймо – часу в нас немає. Ми систематично нічого не доводимо до кінця і систематично запізнюємося. Платимо за це кров`ю. Невже нам ще не досить так знущатися самим з себе.
Корупційна злоякісна пухлина тверда і живуча, швидко проростає в сусідні органи і дає метастази у віддалені державного тіла і практично весь час рецидивує. Таку пухлину можна ліквідувати тільки радикальним шляхом. Візьмемо для прикладу медицину. По телебаченню показують, що нинішнє наше нове керівництво Міністрерства охорони здоров’я знову закупило препарати, які завдають шкоди дитячому організму. Тобто, все те, що робилося при міністрові Раїсі Богатирьовій продовжується і тепер.
На екранах телевізорів ми все ще бачимо прибічників Януковича, які створювали йому всі умови для того, щоб він успішно і безсоромно грабував нашу країну, розвалюючи економіку та обороноздатність України. Дивує, що ці люди ще й досі при владі. Представників злочинної влади ми побачили на екранах регіонального телебачення, а не там де їм місце, на яке заслуговують своїми діями і тепер. Нещодавно у програмі «Про головне» телеканалу   «Тиса-1» побачив знайоме обличчя – думаєте, кого? Олександра Ледиди, колишнього голови ОДА. Його показують не як представника корупційної системи, а як політика і мецената…Так, принаймні, було написано в титрах.
Журналіст. А ще й, мабуть, як і опозиціонера…
С.Т.Біляк. В титрах цього не було написано. Так ось, під час передачі Ледида спокійно заявляє, що входить до ради партії регіонів… Подививши передачу спробував визначити, що головне в цій передачі? Дійшов висновку, що наше місцеве телебачення нав’язує нам думку, що ця партія живе і хто знає…? Хоч усім очевидно, що цю партію не реанімує уже ніхто, що вона не має ніякого підґрунтя ні на Сході, ні на Півдні, ні на Півночі, а на Заході її уже немає і Україна буде єдина і неділима, як Бог наш Свята Трійця, день святкування якої відбудеться у цю неділю. Вірую, що будемо мати і свято Єдності України. У цього негідника – регіонала ведучий просить дати оцінку теперішній обласній владі. Знайшов «експерта». Не переживайте і не сумуйте за регіоналами панове «Тиси-1» громадянське суспільство не забариться з оцінкою і теперішньої влади.
Коли ми критикуємо владу, очільники влади сприймають це , як персональну образу. Але це неправильно. Ще Ісус Христос казав, що ми не проти плоті, ми – проти влади. Критикуємо ту владу, яка дійсно відноситься до імпотентної і , вибачте за слово, сволочної …злочинної. Тому потрібно змінювати не тільки обличчя, а й систему. Як священик, знову наведу слова Ісуса Христа. Він сказав, що не критикуй злого, бо буде тобі зле, а критикуй доброго, бо він тобі ще й подякує. Але без критики ми ніяк не зможемо дізнатися, хто з тих, кого критикуємо, є злий, а хто добрий. У своїх руках влада має меч – з одного боку , цим мечем вона може покарати тих, хто творить зло, а з іншого , використати меч для захисту. На таку владу ми чекаємо і надіємося. На жаль, такої влади ми ще не мали. Пройдений історичний шлях незалежною Україною, як і в попередні роки, переконуємося часто, що влада йде з мечем на їй неугодних. Такої влади наш народ уже терпіти не буде.
Всі ми сьогодні покладаємо надії на новообраного Президента. Коли ми його обрали більшістю голосів ще у першому турі, це свідчить про те, що народ змінився. Всі зрозуміли, що потрібно пришвидшити його легітимність, якою нам докоряють. Це вже велике наше досягнення. Я не думаю, що оця більшість стовідсотково симпатизувала Петру Порошенку. Але всі усвідомили, що потрібно вибрати Президента уже у першому турі. Ми його вибрали. Я ще до виборів писав, що цей вибір буде безпомилковим.
Також ми все ще надіємося, що хтось прийде і зробить наше життя кращим, хоч життя ні один із обраних нами раніше президентів кращим його не зробив. І знову слова Господні: «Не надійтеся на князів синів чолові чеських, в них не є спасіння». Потрібно надіятися на Бога і на самих себе. Я не втомлююся це повторювати. Дійсно, народ є джерелом влади. Народ і повинен контролювати тих, кого обрав. Перефразовуючи слова Тараса Бульби: «Народ владу породив, народ її і знищить». Бо сама влада не йде на так необхідне самознищення. Для цього ми повинні мати важелі контролю усіх гілок влади. На сьогодні ми не маємо громадянського суспільства, яке б ці функції виконувало. Маємо Майдан. І це не тільки територіальна частина Києва. Це – громада, яка повинна організовуватися у кожному населеному пункті, де є влада. Майдан шляхом Віче повинен цю владу скеровувати, а якщо вона злочинна, переобрати. А ми не маємо важелів переобрання влади. Так що? Розведемо руки і скажемо що і ми імпотентні? Коли я почув, що Майдан уже не потрібний, не міг на це не зреагувати, тому що Майдан — це вкрай необхідна так звана організація, яка може впливати на владу. Невже Майдан для одноразового користування. Ми вже проходили – купка негідників на чолі з Ющенко використала Майдан, отримала владу від народу України як подарунок і забула не тільки про Майдан, але і про народ. На жаль, сьогодні Майдан не впливає на те, що Парламент у складний для країни час бездіє. Але Майдан та громадські організації повинні впливати, і не тільки на Парламент, а й на новообраного Президента, щоб він докладав максимум зусиль до збереження цілісності України, припинення війни та розвитку нашої країни. Ми повинні мати правову цивілізовану європейську державу. Ми не впливаємо не тільки на недоторканих, але і на тих котрі мають корупційний, а не законний, наскільки корупційний законний, імунітет.
Не можу не сказати і про ЗМІ як четверту владу. Так, мас-медіа дійсно вважаються четвертою владою, але, на мою думку,поки що у нас цього немає. Але є надія, що незабаром це так і буде — коли ЗМІ працюватимуть не для влади, а для народу, сміливо і об’єктивно висвітлюватимуть недоліки влади, конструктивно її критикуватимуть, щоб життя змінювалося на краще, а не служитимуть якомусь визначеному клану чи, більше того, по­літичним групам. Також медійники зобов’язані викривати злочинну владу, з одного боку, а з іншого показувати і добрі наміри влади, якщо вони є. Тільки тоді ЗМІ стануть четвертою владою. На жаль, ми не провели системних змін у владі, не засудили і не заборонили антинародну антидержавницьку комуністичну партію України. Комуністи постійно ратують за повернення до СРСР, а це ніяк не вкладається у рамки патріотизму та державної політики. І партію регіонів також потрібно заборонити. Хоч вона сама себе вже дискредитувала і ніколи вже не відродиться. Хибна думка у кожної влади, що вони прийшли надовго. Але, як полюбляв говорити мій учитель , професор Фединець, людина «предполгає», а Бог «росполагає». Хто би міг подумати, що ми позбудемося цієї злочинної влади Януковича? А ми її подолали, перемогли, точніше Майдан. Але чи перемогли повністю? Про це ще говорити зарано. Адже всі старі владні структури та методи залишилися на своїх антинародних позиціях. Тож поки ми не змінимо всю систему – довго тупцюватимемо на місці. А нам це робити не можна, коли в країні точиться братовбивча війна. І до цього страшного кровопролиття причетна злочинна партія регіоналів та комуністів.
Повернемося до медичної галузі. Ще півтора року тому я говорив Шніцеру: «Романе, що бачиш на іншому, чекай на собе». Це правда. У давнину говорили про це так — якою склянкою позичаєш, такою тобі і віддадуть. А ще кажуть – «клин клином вишибають». Звичайно, злочинну партію не потрібно «вишибать» злочинними методами. ЇЇ потрібно ліквідовувати ефективними методами, а не тими «законами», які вони самі і придумали. Цими «законами» та ще іменем України вони творили зло, а це вже злочинна дія, за яку повинні відповісти. Хіба треба чекати, щоб ця влада пішла від нас через суди? Довго доведеться чекати. Ми можемо це змінити радикальними методами. Пригадую 2010 рік, як у кабінет тодішнього начальника охорони здоров’я Василя Скрипа зайшов Шніцер і сказав, щоб той покинув кабінет, бо віднині він начальник. Йому не потрібні були ні думка громадськості, ні думка Люстраційного комітету. А тепер, коли прийдеться, бо прийдеться звільнитися з посади, хто б його у МОЗ України захищав, він вимагає, щоб його оберігав закон демократичної країни. Вже три місяці спливло з того часу, коли Шніцер написав першу заяву на звільнення — його не звільнено, другу — підписав голова ОДА Валерій Лунченко, 5 травня відправив подання у Київ, 12 травня її отримало Міністерство охорони здоров’я – і що далі? Я декілька разів дзвонив до заступника Міністра охорони здоров’я, нашого земляка Василя Лазоришинця. Він ще донедавна говорив, що ніякої заяви і подання у Міністерстві немає і він її не бачив, не знає, хто і коли її отримував. З цього приводу до Міністра звернулися представники громадських організацій та Люстраційного комітету — прочитайте це звернення у нашій газеті «Карпатська Україна. Красне поле.» №21 від 31.05, ми його друкували. Я потім знову зателефонував п.Лазоришицю. він сказав, що і заява, і подання знаходяться у міністра на розгляді. Це все для нас є незрозумілим. А Шніцера після написаної ним заяви відправили…у відпуск, з вчорашнього дня, з понеділка, він на лікарняному. Ніби то лікується у кардіодиспансері. Та як мені кажуть він там не лежить, там тільки заведена на нього історія хвороби. А це уже порушення не тільки «хворим» Шніцером, але і головним лікарем. За цей період (а це може тривати і 4 місяці ),звільнити його ніби то неможливо, не дивлячись на такі вагомі причини. «Хвороба» Шніцера продовжила життя та корупційну діяльність медичних посадовців.
Ще декілька слів хочу сказати про реформи у медичній галузі, яку гальмують ті ж представники злочинної влади, які залишилися на своїх місцях. Мова йде про страхову медицину, чому вона до цього часу не впроваджується? Ведуться дискусії, хто контролюватиме страхові внески — уряд, страховики чи МОЗ. Якщо впроваджується страхова медицина – в приватних та державних клініках МОЗ автоматично позбавляється бюджетних коштів. А кому це вигідно, коли до цього часу вони розкрадалися.? Тому сьогодні вкрай важлива роль відводиться Майдану. Він потрібен не тільки у Києві, а й в кожному населеному пункті, де є влада. Над владою потрібен народний контроль.
Відродження світу почнеться з України, про що я чув десяток років тому, дивлячись телепередачу «Генії третього роду». Дійсно, ми є прикладом того, що більше не будемо терпіти свавілля, знущання над своїм народом. Тому я всім бажаю здоров’я, всіх благ і щоб ви ніколи не були байдужими до того, що твориться у нашій державі. Слава Україні!
Журналісти. Героям слава!
С.Т.Біляк. Дякую за увагу і прошу задавати запитання.
Журналіст. Як почувається Ваша організація по захисту прав пацієнтів та медичних працівників у контексті останніх подій?
С.Т.Біляк. До нас часто звертаються хворі із фактами, які аж ніяк не скрашують надання медичної допомоги краянам, але під наведеними фактами підписуватись не бажає ніхто. Бояться помсти, за своє життя і здоров’я, а також сім’ї. Так вони пояснюють свою пасивність. Ось і нещодавній факт, про який мені розповіли. У відділення обласної клінічної лікарні поступив родич депутата ( якого рівня і прізвище не розголошували). Відразу йому написали довжелезний список ліків, які йому, ургентному хворому, потрібно було закупити. Чому потрібно було ліки купувати — не зрозуміло, адже ургентна категорія повинна забезпечуватись за кошти лікарні. Дружина хворого взяла цей список і попрямувала до головного лікаря Яцини із цим же запитанням. Довідавшись, що і пацієнт, і його дружина є родичами депутата, Яцина це питання вирішив вмить. Закупив ліки за свої гроші. Начебто і хороший вчинок. Але що робити іншим, куди звертатися, коли вони не мають ні родичів-депутатів, а тим більше, грошей? І в приватних, і в державних закладах за лікування потрібно платити, а інколи в державних навіть більше, ніж у приватних. Хто захистить їх? До речі, Рада по захисту прав допомагає хворим відстоювати свої права у судах, а також медичним працівникам, які незаконно були покарані медичною владою.
Журналіст. Ви говорили, що МОЗ закупляє медикаменти, які завдають шкоди дітям. Можна конкретніше про це?…
С.Т.Біляк. Конкретніше сказати не можу, бо сам почув про це по телебаченню. Чув, що ті неякісні препарати, які закупляв син Богатирьової, закуповуються і сьогодні. Погодження на їх закупку зроблено при новопризначеному міністрові у березні цього року. Здається так. Люди висловлювали своє незадоволення під стінами сьогоднішнього МОЗу.
Журналіст. Ви сказали, що рада захищає права пацієнтів і медпрацівникі у судах. Чи були якісь виграші?
С.Т.Біляк. Всі ми знаємо судові тяганини. А рада створена тільки в минулому році. .Я особисто свої права захищаю вже 10 років. Одні виправдовують, інші надсилають на дорозслідування. Ось така у нас судова система і прокуратура, і поки ми її не зламаємо, справедливості у судах вже й годі чекати. Можливо, тепер суди, прокуратура та міліція будуть хоч намагатися працювати з огляду на люстрацію, дотримуючись закону та справедливості …
Журналіст. До речі, щодо люстрації. У Вашій газеті надрукований список членів Люстраційного комітету, серед них є і ті, які перші повинні пройти люстрацію…
С.Т.Біляк. Це ще не Люстрацій ний ко­мітет, а тільки Ініціативна група. Погоджуюся з Вами і разом з тим ще хочу додати як священик – ніколи не пізно покаятися…
Журналіст. А вони покаялися?
С.Т.Біляк. Не знаю. Я взагалі цих людей зі списку не знаю. Ви знаєте Івана Білецького, який створив організацію «Сила народного контролю»? Він те саме говорить про ініціаторів Люстраційного комітету, що і Ви. Ці списки, можливо, не всі – відгуки минулої влади Це тільки ініціативна група. А як буде далі – побачимо. Нам усім потрібні революційні зміни. В іншому випадку доля Майдану приречена, як і доля Руху, якого знищили всіма силами тієї ж корупційної влади. Те саме хочуть зробити і з Майданом. Я не маю на увазі територіальне зачищення.
Журналіст. Ви горите, як про громадську організацію
С.Т.Біляк. Так. Майдану потрібне приміщення. Це в Києві може бути Український Будинок, в інших населених пунктах — приміщення при адміністраціях і таке інше. Розумна, справедлива влада повинна бути зацікавленою в існуванні Майдану, бо не всіх контролює совість.
Журналіст. Яким чином до Вас може звернутися людина, якщо вона знає, що її попередня боротьба не була ефективною?
С.Т.Біляк. Написати скаргу, чим саме вона незадоволена
Журналіст. З підтверджуючим фактами?
С.Т.Біляк. Наша організація уповноважена проводити розслідування, експертизу і всі необхідні заходи, що не суперечать чинному законодавству , по встановленню істини і вжити заходи для справедливого вирішення проблеми. Та наші люди ще досить інертні. Коли пропоную їм подавати в суд, як кажуть, задкують, бояться, хочуть, щоб їх проблеми вирішувалися кимось іншим. Як ми знаємо – за когось, без його участі, неможливо ні згрішити, ні покаятися.
Медичним працівникам теж властива така поведінка. Коли я працював зав. урологією в обласній лікарні, доводилося на п’ятихвилинках часто критикувати керівництво лікарні, облздороввіділу, вони того заслуговували, а окремі колеги до мене підходили і казали: скажи те і те. «Скажи сам», – казав я. «Та ні, я таке сказати не можу». Вони ще й тепер працюють у лікарні, але і за мене Бог не забув. Я маю свою лікарню. Дехто мене оберігав і казав: «То тобі треба?» «То треба людям. Якби то треба тільки мені, я б мовчав».
Сьогодні нам усім потрібно змінюватись. Особливих змін потребують суди, щоб повернути довіру людей. Більшість у справедливість судової системи не вірить. Та без справедливості в судах демократії в Україні не буде.
Журналіст. Скільки вже до вас звернулося пацієнтів за період існування ради?
С.Т.Біляк. Усних звернень багато – 15 і більше. Та ніхто не хоче давати свідчення, а це анонімне звернення. І я на закінчення хочу побажати всім пацієнтам зібратися із силою духу і робити все можливе, щоб зміни на краще ми уже відчули сьогодні…Якщо більше немає запитань, я дякую всім за спілкування і прощаюся з вами до нових зустрічей. На все добре!


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

one × one =