Закарпатський лікар Степан Біляк добився відставки головного медика області (ДОКУМЕНТ)

ст1_2Лікар, як і кожна людина може захворіти. І як ми почали за останні два десятиліття говорити, людина має і тіло і душу. Ці складові творіння Божого були нетлінні до того часу, доки диявол не спокусив Адама і Єву, тобто, поки вони не згрішили. Втративши первинний одяг, залишившись голими, ховалися від Господа, бо їм було ганьба перед Ним. Із-за цікавості пізнати, що таке добро і що таке зло, тіло людини втратило нетлінність і почало хворіти. Душа хоч і залишилася нетлінною, але заражена отрутою гріха сама хворіє і часто є причиною хвороби тіла. Про це свідчить і Святе Письмо. Заражені гріховною отрутою можуть її позбутися, тобто, вилікувати себе через покаяння. Без участі в гріху самої людини не можливо ні согрішити, ні покаятися. Та гріховно хворий лікар не може надати належну допомогу хворому, не вилікувавши себе самого.

Тілесні захворювання на теперішній час у своїй переважній більшості виліковуються. Але гріх множиться в геометричній прогресії. І лікарі навчаться виліковувати одні хвороби, як тут же появляються інші: невиліковні, на подолання яких потрібно затратити чимало часу та коштів. Та і ці хвороби, з часом, медицина лікує і виліковує.

Та надто важко лікувати теперішні хвороби, причиною яких є хабарі. Ними страдають у більшій мірі чиновники усіх рівнів, у тому числі і медичні. Враховуючи ситуацію, яка склалася в нашій області, маю на увазі корупційні схеми Шніцера, Брича, Яцини та інших їх поплічників, можу впевнено казати: в першу чергу в медицині. Бо здоров’я та життя має велику цінність як у багатого так і у бідного. Вони настільки звикли до хабарів, що без них уже своє життя не уявляють.

Ст1

Казала моя теща: «Боже! Що роки роблять з людьми?», маючи на увазі їх зовнішній вигляд та фізичний стан. Я б ці слова сказав так: «Боже! Що гроші роблять з людьми?», адже багатьох із них знаю 10 – 20 – 30 і більше років. Вони такими не були, вони, особливо бездар, такими стали. І стали тоді коли втратили над собою контроль з боку влади. Вони перестали боятися відповідальності за злочинні дії по відношенню до хворих, а Бога і не боялися. Для них богом став долар – ідол, який заполонив їхню душу, знищив даний їм Всевишнім свій контроль – совість. На моїх очах, при моїй присутності, колег, з якими я співпрацював, яких доводилося і захищати, і підтримувати, і направляти, ніби хтось підмінив. Не буду їм давати характеристики, про багатьох із них я чимало писав. Та замість того, щоб взяти мої поради хоча б до уваги, як звикли ми казати колись, вони, злі, ставали злішими.

Недарма Христос попереджав: «Не обличай злого, бо тобі буде зле». Коли я Шніцеру казав, що ти робиш і що бачиш на другому чекай на себе, він настільки на мене обізлився, що заявив: «До мене будете заходити тільки в день прийомний». Про це я писав у статті: «Перевантаження відносин». Мені стало ясно, що його уже не змінити. Його душу заполонив диявол, богом йому став долар. Дарма їздив у Єрусалим та на Афон. На той час я Шніцеру дав обіцянку: «Ти мене не образиш і не розізлиш настільки, щоб я тебе залишив у спокої». Я, на відміну від нього, обіцяного дотримався. Ніколи, ні Шніцеру, ні Яцині, ні іншим їх товаришам по корупції я не бажав зла. Я знав, що і без мене, як мій батько казав, вони своє знайдуть. І знаходять.

Минулої п’ятниці один із товаришів Шніцера та його сина Ігоря, не буду писати його прізвища, його знають і без того, підійшов до палатки біля ОДА, іще не привітавшись, почав гнати, як тепер кажуть на Балогу. Це все я вже чув день перед тим. Подаючи руку, я йому сказав, знаючи, що він захищає Шніцера: «Ціни би тобі не було, якби ти так гнав на Шніцера». Його реакцію описати об’єктивно не можливо, його в той час треба було бачити. Він намагався мені нагрубити та образити, але до того не дійшло, зібрався і пішов собі во своясіх. Таких оплачених та пригрітих Шніцером не так і мало. Мабуть, на них надіявся начальник управління, коли написав 05.05.14р. Бо говорив, що повернеться на посаду, якщо його попросять. Забув пан Шніцер, що його уже просили добровільно звільнити посаду. Погодився, але на цей раз спрацювала жадоба до грошей чиновників, які, мабуть, пообіцяли що залишиться на посаді.

Гроші велика диявольська сила. Шніцер залишився на посаді. Та страх не покидав його. Найняв охорону. І все таки зрозумів, що ніхто не зазіхає на його життя або здоровя. Мені доводилося зустрічатися з ним на східцях ОДА. Проходив повз мене, ніби не бачить мене. Я проводив його очами. Не знаю, що в той час відчував посадовець корупціонер? Та це й немає значення. Має значення те, що Шніцер повірив таким хабарникам як і сам. Він часом обіцяв, гроші брав і, не виконавши обіцянку, не повертав. Тепер його, мабуть вимушені посіпаки, називають різні великі суми у валюті, які, він надіявся, забезпечать йому дохідне корупційне крісло. Вкотре наведу слова Олександра Фединця: «Людина предпологає, а Господь располагає». Шніцер располагав великими сумами грошей, але росположення Господнє за них не купиш. Немає співчуття до Шніцера ні головних лікарів, ні його колег. Витратив він в пусту кошти не свої, не ним зароблені, і, навіть не тих, котрі щомісяця заходили до нього в кабінет, бо це були гроші хворих. Навпаки, ці про яких пишу, тепер мені кажуть: «Степан Томович. Якби ви знали, що він з нами витворяв ще у 2003 – 04рр. Як нас принижував, ображав. Він не тільки тепер став таким». Недарма ніхто із головних лікарів не виступив на захист начальника управління. Довелося йому організувати Раду громадських організацій при управлінні, яка виявилася, правда не вся, настільки сліпою, що тільки Шніцера бачила в кріслі начальника управління. Правда, облуду на їхні очі навели ті ж диявольські засоби долари та місця дохідних робіт.

Не сприяла залишенню Шніцера на посаді начальника управління і госпіталізація в кардіодиспансер. Не допоможе такий же хід конем і його заступнику Бричу, який, як мені кажуть, вирішив продовжити свій відпуск перебуванням на лікарняному листку. Ще у понеділок 15.09. названі корупціонери пройшлися по кардіодиспансеру, щоб їх усі бачили, а під обід розійшлися по домам. Але уже після обіду, коли було відомо, що Президент Петро Порошенко призначив головою ОДА Василя Губаля, не знаю, як Брич, але Шніцер появився у лікарні і шукали для нього сильне заспокійливе. Шніцер уже давно міг забути, що він був начальником управління. Але жадоба до наживи йому не дозволила розпрощатися з таким кріслом. Коли я був у його кабінеті разом з представниками Правого Сектору, Шніцер мене запитав: «І ви щось хочете мені сказати Степане Томовичу?» «Я можу тобі сказати тільки те, про що я ще не писав (а тепер уже писати і не буду – лежачих не бють) і тобі не говорив: напиши заяву на звільнення».

Тепер читаю в інтернеті, що Шніцер розуміє, що прийшла нова влада і треба звільнити місце. А хіба в лютому не нова влада прийшла? Нова, але як виявилося імпотентна. І Шніцер це швидко зрозумів. Бо куди б він не пішов, в тому числі і в МОЗ, всюди натикався на своїх: на тих котрі займали певні місця в системі корупції. І ви, шановні читачі, знаєте з наших публікацій, яких зусиль приклав Шніцер для того, щоб залишитися на посаді, скількох людей втягнув у злочинну ракову корупційну систему. Скількох людей соблазнив на гріховні дії. І за це буде треба відповідати перед Всевишнім. І щоб тримати перед Богом відповідь, Суд Справедливий, а не такий, на який я ходжу уже 10 років. Та для готовності необхідно очиститися, покаятися, а не затаїти зло та чекати реваншу злочинної корумпованої влади.

За підписом Лунченка від 12.09.2014 р. ми отримали таку відповідь: Таким чином, станом на сьогодні відсутні підстави, передбачені законодавством, для направлення подання в Міністерство охорони здоров’я України щодо звільнення Шніцера Романа Івановича з посади начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації.

Степан Біляк

 

.

 


Loading...

Comments:

1 Response

  1. Сектор А коментує:

    Слава Біляку!!
    Слава Україні!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 − 2 =