Закарпатські цигани наводять жах на киян (відео)

цигани

До Києва масово переселяються закарпатські роми. Вони розбили табір у районі Голосієва. Кажуть – приїхали сюди на заробітки, бо там, де жили раніше, роботи немає жодної.

Але місцевим мешканцям таке сусідство явно не до вподоби. Вони навіть просили розібратись в усьому міліцію, але там лише розвели руками.

Лиса гора. Чудова природа. От тільки люди, що оселилися там, у яру, спокою пані Раїсі не дають.

– Вот тут они ходят, а рылся, можете посмотреть, от там рылся, копали. Здесь у нас очень много было металла.

Мешканці цієї вулиці бояться крадіжок і антисанітарії. Адже тепер із ромами доведеться ділити не лише район, а й громадський транспорт.

Юлія Резнік, мешканка Києва:

– Они валяются на асфальте, сидят, милостыню просят, и потом ездят в наших маршрутках, где ездят наши дети. Реально страшно, что ты прикасаешься, берешь те же деньги, прикасаешься за поручень – это ужас.

Жінки переконують – викликали міліцію, аби та виселила звідси небажаних сусідів. Натомість правоохоронці лише відзвітувались.

Юлія Мусташ, прес-офіцер Голосіївського районного управління МВС:

– Це територія голосіївського району, але вона не є приватна і вони можуть там бути. І ми виселити їх не маємо жодних законних підстав. Офіційних скарг до нас не надходило.

Ми завітали до табору. Однак більшість ромів категоричні – знімати не можна. Кажуть: наш візит – це вже погана прикмета.

– Они боятся, что из-за этого будет хуже.

Переконують – вони не крадуть. Копійку заробляють самотужки. У Закарпатті роботи немає, тож приїхали сюди.

– Это все мозоли, а на зиму надо приготовить – что будем зимой есть?

Основний заробіток – метал, який дістають із землі. На підтвердження нас навіть пускають у табір, щоправда, без камери.

– Если бы мы крали, мы бы тут не копали. Я бы пошел, вкрал, и дома сидел бы, ел бы.

В халабудах під клейонкою туляться і діти, і дорослі. Тут разом і кухня, й імпровізовані кімнати.

До цього табору приходять і волонтери. Кажуть – умови дійсно жахливі. Зате самі люди – відкриті й не агресивні.

Ніколєтта приїхала із Рима. Говорить – у її країні теж чимало ромів, однак ставлення до них – інше.

Ніколєтта Далєссандро, волонтер із Рима:

– Я думаю, что двести людей, среди которых больше ста – это дети, не могут никаким образом мешать столице, где и работает больше три миллиона жителей. Мне кажется, тем более они временно приезжают сюда, как многие жители этой столицы временно уезжают куда-то с той же самой жизнью – улучшать свою жизнь.

Роми ж кажуть: може б, і пішли на роботу, та їх ніхто не візьме. Тому лишається одне – кочувати. І вже за тиждень-другий цей табір планує рушити далі.

/

“Інтер”


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five × 3 =