Закарпатська митниця годує московських сепаратистів

шукостРуками вихідців з українського П’ємонта.

“Гроші не пахнуть!” – таке гасло обрали податкові міліціонери- вихідці зі Львівщини, які  підминають під себе Чопську митницю.

Ні для кого не секрет, що Чопська митниця завжди була і є в центрі уваги та розмов серед різних верств населення Закарпатської області. Як населення нашого краю десятиліттями намагається бодай трішки пожити за рахунок кордонів, так десятиліттями правоохоронні та контролюючі структури намагаються «боротися» з контрабандними проявами та іншими негативними явищами на митних постах.

Так само історично склалося, що у всі часи Чопська митниця мала «господаря», або ж «власника», який усім заправляв, командував, чітко слідкував і систематично розподіляв «прибутки». Як між усіма тими, хто їх «заробляв», так і між тими, хто «наглядав зверху».

Проте революція внесла свої корективи у діяльність такого стратегічно важливого для багатьох органу. Якось сталося, що під час перевороту одні «газди» втратили вплив на митницю, інші ще не встигли його «підібрати» – і так якось вийшло, що всі процеси відбувалися певний час неконтрольовано, тобто, хто скільки міг, той стільки і намагався «урвати». Але централізовано до однієї кишені нічого не надходило – саме до тієї кишені, яка на цьому зазвичай заробляє найбільше, розкидаючи крихти рядовим працівникам. Саме цей факт і не давав спокою окремим посадовцям, у тому числі й керівнику податкової міліції Закарпатської області Михайлу Максимовичу Шукосту. Пояснимо, звідки і чому виникли такі висновки.

Шукост Михайло Максимович – добре відомий у колі підприємців Закарпатської області керівник. Він уже встиг «прославитися» за короткий час перебування на посаді начальника податкової міліції. Численні скарги бізнесу з приводу безпідставного, а часто брутального тиску на них уже знаходили місце в публікаціях на сторінках закарпатської преси (Львівський податковий десант окупував Закарпаття).

Так само як і інформація про створення штучних перешкод для ведення бізнесу з метою отримання незаконної винагороди, про відновлення «схем», які діяли за часів Януковича тощо. Треба відзначити, що чітко керує Михайлом Шукостом людина, котра донедавна перебувала на начальницькій посаді, а, відповідно, добре знає, «що і як треба робити» – близький друг М. М. Шукоста Ігор Віталійович Коломійцев.

Ці два товариші добре подумали й вирішили, що «годівницю», тобто, Чопську митницю, треба прибрати до своїх рук. Як? Треба контролювати незаконний обіг товарів через митний кордон України, бо хто ж іще зможе краще це робити, ніж керівник відділу, що має боротися з контрабандою? Як результат, спільними зусиллями львівських друзяк в крісло керівника відділу по боротьбі з контрабандою сів третій їх поплічник Харів Руслан Ігорович.

Харів одразу після призначення вирішив виправдати довіру до себе і одразу почав активний «наступ» на контрабанду на кордонах України. Але, як інформують джерела з митниці, всього за три місяці «чіткої і злагодженої» роботи стало зрозуміло, що Руслан Ігорович не може виконати покладені на нього надії. Грошей він приносив небагато, що й викликало з’ясування обставин, а ще більше – розмов. Певна річ, Шукост вирішив, що Харів тому «недовиконує план», що забирає левову частку грошей собі. Так це чи ні – складно сказати. Але відомою наразі стала «ціна питання»: подумаєш, якихось 100 тисяч доларів США щомісячно…

Але найбільше таке призначення, що не виправдало себе, розчарувало головного ляльковода – Ігора Коломійцева, який після звільнення з посади та втрати ринку впливу покладав величезні надії на «заробітки» завдяки Харіву і митниці. Причому, кажуть, розчарування було настільки великим, що Коломійцев ледь не об стіну головою бився. Чому так сильно? Може, пояснення в тому, що останнім часом Коломійцев занадто часто літав до… Москви? Причому робив це таємно, так, аби максимально «замести кінці» – їхав до Будапешта і сідав на літак там. Для чого Ігорю Віталійовичу так часто було їздити до столиці Росії, особливо в нинішній стан буквальної війни між двома країнами, – теж величезне питання. І ним би мали зайнятися співробітники СБУ, адже всі нинішні спонсори тероризму на території України знаходяться саме в Російській Федерації. Робимо тільки припущення, але, можливо, Коломійцев літав «на інструктаж»? Можливо, і величезні суми з митниці потрібні були для того, щоб фінансувати певних сепаратисько-налаштованих громадян?

Але ми відволіклися від основної теми статті. Отож, з достовірних джерел стало відомо, що вже два тижні підряд пани Шукост, Коломійцев і Харів щоденно збираються з однією метою – думають, як визначити та налагодити механізми і взяти під повний контроль усі контрабандні потоки, які сьогодні «безнаказанно» протікають мимо їхніх кишень. Думають і пробують, думають і пробують. Ситуація набула такого розмаху, що вже всі закарпатські митники майже без приховування обговорюють між собою начальника податкової міліції Михайла Шукоста, який брутально вимагає «свою долю» за минулі періоди. Погрожує, що у випадку неврахування його у таблиці «витрат» буде створювати перешкоди та проблеми.

…Ми дуже сподіваємося, що ця інформація дійде до керівництва податкової міліції у столиці, де би мали дати об’єктивну оцінку діям таких горе-начальників, як Шукост та Харів, та всім вищенаведеним подіям.

Іван Бартка.


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × three =