Закарпатець Вовчок входить в форму… Бо – пора!

Хто не знає Василя ВОВЧКА – той глибоко неправий. Адже це саме той Вовчок, котрий шукає себе. До нього завжди можна приєднатися в цих пошуках: якщо і не власне його – то себе грішного. За компанію, так би мовити…

ВОВЧОК

Одна музична група співала навіть про нього пісню: «Крутиться Вовчок!..» І цим самим затвердила його пориви до досконалості в космічному огромі. Я, наприклад, завжди радий за цього митця, бо коли він просить написати про нього – то сто гривень мені забезпечено, і черговий тиждень, отже, не пройде без грошей «всім падлам на зло…» Гармонія нашого творчого спілкування, як бачите, в тому, що я його інформаційний спонсор, а він – мій комерційний. Хоча б Вовчок на цій Україні шанує демократичних журналістів, що є ще одною коштовною гранню його чисельних обдарувань…
«Ластівка літає, бо літається, а Ганнуся любить, бо пора», – писав колись закомплексований поет Павло Тичина. Настала пора і Вовчку входити в форму, бо гримнув йому в двері, як підлий сепаратист, ювілей – 55. Тому в картинній галереї «Ужгород», що знаходиться в однойменному місті на теренах веселої держави, відкрилася його персональна виставка.
Вовчкова персона тут, скажу вам, показала себе вельми й вельми непогано (говорю це не за гроші, а від душі). Не втрачаючи свого закарпатського бачення світу, він зображує, через призму залучення ще й небесних сил, інші міста та об’єкти цієї планети, скованої обручами приватизацій, дурості та релігійних маразмів. Придурків із відповідним блиском ув очах ви можете самі спостерігати скрізь.
А щодо інших міст – то близькість до столиці, звісно, над усе. Тому такі гарнющі твори «Володимирська», «Святковий ранок». До цього додається музично і додаткова тема – архітектурне вмотивування християнської ритуальності («Китаївський монастир», «Видубинський монастир»). Чим далі Вовчок від «рудної хижі», тим об’єктивніший він. Стає очевидною і невідворотною відносність різних грошових і майнових проекцій країни майнового божевілля, що веде до нещастя. Адже зримо з робіт такий чистий материк відвіданої Венеції – «Канал. Венеція», «Сан Вато Четіно». Чи не після тих яскравих фарб нашого доморощеного митця осяяло, і він «витягнув» з приглушених фарб Балатону («На Балатоні») момент присутності природної пронизливості, що присутня в явищах природи, на відміну від людських, завжди: і в похмуру днину, і в ясну. Якщо цього нема – це вже втручання гидкого людського «его» з його хамовитим прагненням до годівниці, почесних звань, «бабла». Набуття творчої форми вочевидь засвідчили після мандрів в інтернеті та наяву і роботи на «своєму» матеріалі – «На Капітульній» і «Сакура цвіте». Ці роботи є фактичним вироком біоматеріалу в образі чиновників та подібних шакалів. Це ж творчість людини, а не представника ООМ – Об’єднання Організованої Мерзоти. Як і «Осінь в Кострині» та відверта «Хатина в Негровці». Трохи й людський матеріал зачепив своєю верховною увагою маестро. Чисто народні теперішні музики циганкуватого заквасу проглянули з його роботи «За нашов стодолов». Молодець! Підкріплює цей епітет та ж впіймана яскравість зображення в «Синевирському ранку». Блін, навіть, бачимо, вівці можуть стати янголами, якщо їх заливає сонце – «Сонячна кошара».
Концепцію своєї хай не історичної, але й не істеричної виставки сам Вовчок визначив так: «Кругом мотиви різних країв, але проміж них вряди-годи все візьме та й з’явиться закарпатська хижка, куди повертаються після всіх мандрів… хоча б думкою, але все-таки повертаються».
І в нього вже виходять на перший план не персонажі сіонських і комуністичних «розводняків», а істинні ЛЮДИ СВІТУ, що все більше горнуться серцем до свого як частини великого. І теж свого.
– В основному космос дивився останніми часами в інтернеті, – говорить Василь. – Американський космічний апарат літає біля Сатурна. А в наших обширах почали брязкати зброєю, як у середньовіччі. Соромно! «За честь нашого роду!» – як у фільмі «П’ятий елемент». Нам же треба зберегти планету, а не знищувати її.
Василь Вовчок у цьому плані спрацював – Закарпаття, Венеція, Балатон врятовані! Ура!
Василь ЗУБАЧ


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × five =