Загадка «Ужгородського Петефі»

Попри те, що наразі листопад, у сквері коло пам’ятника Шандора Петефі – різнобарвна клумба. Більшість закарпатців пам’ятає, що бронзовий пам’ятник видатному угорському поету-революціонеру був відкритий 29 вересня 1990 року за присутності президента Угорської Республіки Арпада Генце та президента України Леоніда Кравчука.
Поет у бронзі. Дюла, Еквадор, Мілан, Ужгород…
петефі фотоАле не всі знають історію скульптури. Адже «Ужгородський Петефі» є п’ятою копією оригінального пам’ятника, який виготовив скульптор Ференці Бейні. До сторіччя смерті видатного поета скульптор отримав замовлення від міланської бібліотеки Аброзіана на виготовлення скульптури. Однак під час хід робіт Ференці був звільнений з інституту прикладного мистецтва і гіпсовий варіант скульптури потрапив у склад Музею образотворчого мистецтва.
Перший пам’ятник був встановлений у місті Дюла (Gyula) у 1960 році. Наступний відкрили в Літературному музеї ім. Петефі. Третій знаходиться у столиці Еквадору, Кіто, четвертий – у міланській Бібліотеці Аброзіана.
Пам’ятник в Ужгороді встановлено на площі, яка має ім’я великого угорця. Саме тут, на постоялому дворі «Чорний Орел», і оселився видатний революціонер уночі з 11 на 12 липня 1847 року. На честь цієї події у 1911 році Літературне Товариство ім. Дєндєші встановило меморіальну дошку на будинку сучасної Ужгородської дитячої школи мистецтва, де з 1780 по 1906 роки був постоялий двір, інформує Турінформ Закарпаття.
Слідами легенд
За однією версією, поет загинув у битві при Шегешварі у Трансільванії 31 липня 1849 року під час сутички з козаками царської армії Паскевича. За іншою версією, Петефі був полонений і помер у сибірському засланні.
Пошуки могили Петефі розпочалися ще у середині 80-х років, коли закарпатському досліднику Василеві Пагирі потрапила на очі вирізка з газети «Мадьяршаг». У газеті містилося повідомлення про те, що під час Першої світової війни угорський військовополонений Швигель десь у Сибіру бачив могилу з надписом «Олександр Степанович Петрович, угорський майор і поет» рік смерті 1856. Петрович – справжнє прізвище Петефі.
Стаття також містила фотографію хреста й вірш поета з автографом. Після того, як Василь Пагиря опублікував свою статтю «Правда чи легенда про Шандора Петефі?» в іркутському журналі, на неї відгукнулися бурятські краєзнавці.
Згодом у м. Баргузин прибула перша угорська експедиція. Фінансувати пошуки ймовірної могили Петефі зголосився Ференц Морваї, власник фірми теплових котлів «Мегаморв», котрий виділив на пошукові роботи 7 млн. форинтів, з цією метою також було створено нацкомісію «Петефі». У 1989 р. прибула міжнародна антропологічна експедиція, яка в одній з 29 відкритих могил на кладовищі знайшли рештки людини без труни, загорнуті у тканину.
Російські фахівці, які провели дослідження у Москві, дійшли висновку, що останки не належать Петефі. Натомість американські дослідники наполягали на іншому висновку: знайдені в Сибіру останки таки належать Шандору Петефі! Однак досі остаточного висновку про місце поховання поета немає. І чи буде колись? Головне, міркується, щоб угорська національна ідея не була похована і дух великого Петефі, а ми будемо дивитися на його пам’ятник і тихо плакати від великої гордості за своїх «просунутих» сусідів.
Назар ЗУБАЧ


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 2 =