Власників автономок хочуть зобов’язати платити за газ у десять разів дорожче

Через те, що київський комунальний чиновник вважає їх багатими людьми

 

Минулого  тижня  в  газеті  “Дзеркало  тижня” вийшло інтерв’ю глави Національної комісії,  що  здійснює державне регулювання у галузі комунальних послуг, Валерія Саратова.  Цей комунальний чиновник вважає, що той, хто свого часу знайшов гроші на   встановлення   автономного   опалення   —   багатий  і,  відповідно,  своїм «багатством» повинен ділитися з державою.  В Ужгороді ж, тим часом у невідомому напрямку продовжують зникати залишки центрального опалення, яке мріє повернути чиновник.

У  дуже  об’ємному  тексті, де цей пан обґрунтовував необхідність існування свого чиновницького  стільчика, він згадав  і  Ужгород.  Спочатку,  як єдине з великих міст України,  де  немає  централізованого опалення. Далі ж приведемо цитату: “І тут ми знову  упираємося  в  питання  соціальної  справедливості. Ціна устаткування для індивідуального  опалювання  у  багатоквартирному  будинку складає близько 20-40 тис.  грн.  Зрозуміло,  що  далеко  не  кожен  громадянин  може  дозволити  собі встановити  дорогу  індивідуальну  систему.  Виходить,  що  держава  знову дотує багатих,  а бідні, ті ж літні і ті ж літні і самотні люди залишаються за бортом. Це  неправильно”

Із  багатослівного  спічу  стало  зрозуміло,  що чиновник дуже негативно,  якщо  не  сказати  вороже  сприймає  тих,  хто “правдами і неправдами відключаються  від  системи  централізованого опалювання”. На думку можновладця, буде  справедливим,  якщо  власників  котлів  зобов’язати  платити  на  рівні  з промисловими підприємствами.

Оскільки  Ужгород досі ставлять у приклад як місто, котре першим масово перейшло на  автономку, редакція попросила прокоментувати чиновницьку ініціативу екс-мера обласного  центру  Сергія  Ратушняка,  при  якому ужгородці змогли безперешкодно відключитися від центрального опалення.

—  Право  на  індивідуальне  опалювання таке ж невід’ємне право кожної Людини як право  вибирати,  що йому їсти, який купувати одяг і яке дивитися кіно, — вважає Сергій  Ратушняк.  —  Запхати  кожному ложку дьогтю замість тепла це те, що у нас зараз  називається  теплозабеспеченням  населення.  Ужгород звільнився від цього ярма  і  кожен ужгородец сам вирішує наскільки тепло або холодно йому у власному будинку,  і  користується гарячою водою круглий рік. Якщо думати про людей, а не корито  з  державними  грошима  необхідно їм людям допомогти, а не обмежувати їх право  залишатися  людьми. Що ж до підвищення ціни для власників «автономок», то я  б  порадив  цим панам менше красти у своїх лівих схемах збагачення на газовій трубі.  Судіть  самі  22  мільярди кубів газу в Україні власної здобичі. Цього з головою  вистачає  на  абсолютно  усю комунальну сферу. Це не російський газ, це газ  з  наших  надр.  Продайте  цей газ своїм громадянам за людською ціною, а не перепродавайте  в  три дорога. І питання буде остаточно знято. На жаль, для цього, треба  розуміти,  що  тепло у будинку, в наших географічних широтах необхідність, як вода та повітря.

Ужгород PIО 26 січня 2013р.

А тим часом в Ужгороді помаленьку безслідно зникають тонни труб, що лишили слід про центральне опалення. Лише у най густонаселеному Новому районі обласного центру що другий день ці складові колишньої тепломережі стають куцими. Спритники, котрі збирають їх на металобрухт, працюють уночі. Тому на ранок жителі, наприклад,  вулиці Легоцького, можуть спостерігати, як метр за метром з-під їхніх будинків зникають труби. А нещодавно у тому ж мікрорайоні Ужгорода вдалося побачити вантажівку, дощенту набиту цим «добром». Про те, на чиєму балансі нині перебувають ці залишки центрального опалення, «Clipnews.info» днями має намір запитати ужгородську міську владу. За потреби — у вигляді інформаційного  запиту, відповідь на який ми обов’язково опублікуємо.
clipnews.info

 

 

 

 

 

Порекомендовать

Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 − five =