Відставка керівника закарпатської обллікарні не за горами

яцинаНаступати на граблі – це вже мабуть наша звичка, і не тільки влади. Та так хочеться, щоб граблі не були нашим символом, особливо влади. Бо, якщо хтось із громадян, необтяжених владою, і наступить на граблі, то по чолу дістане тільки він. Можливо, це ще відіб’ється на сім’ї, але ніяк не на громадянах регіону, а тим більше країни. Та коли ми вже почнемо учитися не на своїх помилках, а на чужих? Не вірю, що ніколи. Бо і тепер ми вчимо своїми помилками чи не увесь світ. Та учити, мабуть, легше ніж учитися.

Я слабо знаю ранню біографію ще на сьогодні головного лікаря Закарпатської обласної лікарні ім. Андрія Новака Яцини, як і всіх моїх колег та знайомих. Головний лікар 90-их років минулого століття цієї ж лікарні Іван Рогач залучав Яцину до «сортування» отриманої лікарнею гуманітарної допомоги, і не більше. Чому Яцину, а не когось іншого? Мабуть, тому, що спільним для них була робота в комсомолі: секретарі комсомольських організацій в минулому –Яцина медичного факультету УжДУ, Рогач – обласної лікарні. Та вони, мабуть, і «не розстались з комсомолом». Згодом Яцина був послушником не тільки головного лікаря Рогача, але і начмеда Шніцера. Таким чином утворився, хоч і невеличкий, з ТРЬОХ вічок, ланцюжок. Рогач піднявся до начальника управління, Шніцер був підтягнутий до головного лікаря, і враховуючи послушність, зробив Яцину начмедом. А інакше і бути не могло, бо те, що творив Шніцер з Яциною, людина професійна не могла б стерпіти. Натерпівся і Шніцер від Рогача. Вони один одного ненавиділи, а в розмові зі мною обзивали один одного і я їм підтакував, бо це було якщо не істина, то недалеко від неї. Ці вічка одного ланцюжка уже в той час були пов’язані між собою спільними інтересами. І коли я почув, що Шніцер призначає замість себе головним лікарем Яцину, я не міг не сказати йому: «Що ж ти робиш?» «Усе буде добре»,- запевняв мене і на те і надіявся Шніцер.

 

Не буду описувати те, про що уже писав, але вони ненавиділи один одного і всі разом – мене. Для них я був «неуправляємий».У радянський період я мав одну єдину нагороду від секретаря комсомолу Рогача – Грамоту за участь у роботі добровільної народної дружини. А коли була утворена партія СДПУ(о), то ні секретар ужгородської міської Шніцер, ні районної Яцина, ні Рогач не запропонували мені вступити в їхню партію, хоча примушували вступати до неї не тільки лікарів, але і середній та молодший персонал. За всі роки нашої «дружби», виявляється, нещирої (у той час я це ще не розпізнав), не хотіли мене бачити поруч з собою, не буду писати, чому.

Вперше в житті, за мої довгі роки роботи лікарем, Яцина почав від мене вимагати хабарі, ще будучи начмедом. А в 2002 році, він, разом з хронічним заступником начальника управління Бричом, Василем Русином та головними спеціалістами спробували звільнити мене з роботи. Спроба на вдалася. Ця «звіздобратія», як я тоді їх називав, забороняли мені проводити лапароскопічні операції. Яцина доводив хворих до сліз, відмовляючи їх від операції. Вперше я побачив таке грубе нехтування лікарською етикою. Та їх у той час цікавили не здоров’я та життя людей, а гроші. Доводилося хворим, та і мені особисто, звертатися до прокурора, який їм роз’яснив права пацієнта. Яцина звірів до другого туру президентських виборів 2004 року. Коли побачив, що Янукович програє, раптово затих. Шніцер повернувся в крісло головного лікаря, коли вже був президентом Ющенко, Яцина – в крісло начмеда. Брич – на декілька днів усівся в крісло начальника управління. Та невдовзі, завдяки заступнику голови ОДА Гаваші О.О., Яцина повернувся знову в крісло головного лікаря. Я взявся захищати Шніцера. Мав розмову з Олегом Оладаровичом та головою ОДА Віктором Балогою, який сказав: «Яцину першого треба було гнати на …». Тоді Віктор Іванович слів не добирав. Не зважаючи на це, Яцина і до цього часу займає посаду головного лікаря обласної лікарні, маскуючись різними кольорами.

Позбувшись Шніцера, основним завданням Яцини було позбутися і мене. Говорив: «Головним лікарем добре було б працювати, якби не було Біляка». Оголошував мені догану за доганою, немаючи ніяких підстав. Виявив, не знаю яким чином, що аналіз сечі хворої урологічного відділення не зареєстрований в лабораторії. Невже хтось звіряв реєстрацію аналізів, а їх за день сотні, в лабораторії. Думаю, що цей аналіз не був зареєстрований навмисно. Та і яке я, завідувач урологічним відділенням, мав відношення до лабораторії? Через день оголосили мені іще одну догану за відсутність у кабінеті о 13 годині 30 хв. Хоча в трудовому кодексі записано, що догану оголошують, якщо відсутній на роботі більше 3-х годин. Не буду писати про профспілковий комітет, як і чому дав згоду на моє звільнення. Тепер це вже не важливо. Тільки нагадаю, що недавно палким захисником Шніцера був тодішній член комітету профспілки лікарні, теперішній голова профспілки медичних працівників, його ставленик Турок В.М. Та як бачите – не допомогло!

Злочинність звільнення мене з роботи полягає в тому, що такими діями хабарник Яцина позбавив краян не тільки кваліфікованої медичної урологічної допомоги, але і став тормозом втілення в практику урологів високоефективної малотравматичної лапароскопічної технології при оперативних втручаннях. Бездар керівник призначив завідувачем урологічного відділення злочинну таку ж саму бездар Поповича, проти якого виступив увесь колектив урологів відділення. Залякування Шніцером звільненням Яцини та Поповича, було не що інше, як збільшенням розмірів хабара, щоб залишити їх на роботі.

Запеклі ненависники терпіли один одному виключно заради грошей. В дитинстві я чув байку, що гроші – це смерть. В ній із-за грошей позбавили життя один одному два жандарми. У випадку з цими ненажерами гроші теж смерть, тільки це смерть непричетних до хабарництва хворих людей, життя яких знищила корупція, бо серед урологів державних медичних закладів області не має тих фахівців, які могли б надати висококваліфіковану різнобічну оперативну допомогу в тому обсязі, в якому є потреба, щоб позбутися захворювання, незважаючи на складнощі проведення операції. З причини непрофесійності і проводив хворій Каналош А.П. Попович за 2 роки 7 операцій, та жодна з них не позбавила хвору від пухлини. Про це я писав багато разів, і, все таки, звільнили Поповича з посади завідувача, залишивши його у тому ж самому колективі. Фахівців високої кваліфікації Яцині не потрібно, бо вони захищають себе не хабарами, а високим професіоналізмом. Та для захисту перед хабарниками Яциною, Шніцером замало не тільки професіоналізму. Перед ними неможливо захистити себе і в суді. Дійсно, пухлина медичної корупції злоякісна і дає метастази і у віддалені від неї органи. Прикладом цьому є безпричинне звільнення з роботи онкохірурга-уролога, кандидата медичних наук Степана Степановича Біляка. Я ще не зустрічав таких пацієнтів та лікарів, в тому числі і із обласної лікарні, які б не засуджували такі злочинні дії Яцини по відношенню до колег та хворих.

Я декілька разів намагався отримати дозвіл у Яцини та Шніцера на проведення аналізу роботи обласної лікарні, в першу чергу, в урологічному відділені, і як голова ГО «Рада захисту прав пацієнтів та медичних працівників», і як лікар і учений, і як журналіст. Відмова, відмова, відмова. Та змінюється не тільки час, але і ставлення громадян до влади, до хабарників та корупціонерів. Люди наводять і будуть самі наводити порядок з ними і не тільки з допомогою баків для сміття. Вчорашні та нинішні беззаконники вимагають діяти по відношенню до них згідно із законами, які вони самі і придумали. Депутата хабарника не чіпай, він недоторканий, дій через суд, який вони і зробили корумпованим. Уже 10 років ходжу на судові засідання з різних причин. Та жоден з них Яцина не програв. Про Яцину, суди, прокуратуру я ще буду писати, навіть тоді, коли Яцини уже не буде не те що на посаді головного лікаря, а в охороні здоров’я, бо цей «охоронник» шкодить, як і Шніцер, не тільки собі, але і людям.

Яцина, як шкідливий кіт, ходить і оглядається, бо знає, що отримає за свої злочинні дії. Тепер ходить і шукає захисту, не буду писати у кого, поки з ними не переговорю, та, як я звик казати: «Ніхто свою голову не засуне у петлю замість Яцини, яку він собі сам і сплів». Два роки тому я казав Шніцеру: «Яцина – петля на твоїй шиї». Слухати не хотів, адже мав покровителя голову ОДА Ледиду. Де тепер Ледида? Де тепер Шніцер? Там буде і Яцина, бо і ті ще не там, де собі заслужили бути. Хабарі їм уже захисту не принесуть. І хочу звернутися до усіх їм подібних: «Можете розраховувати на демократію, якщо хоч від сьогодні будете себе поводити по-європейськи, як вимагаєте від громадян, яких довели ви не тільки до зубожіння, але і до вимирання та знищення у війні Росії з українським народом. Ви, які закликали і закликаєте Путіна до війни, які зрадили свій народ і запродали душу дияволу, не бачите у цьому порушення закону та європейських домовленостей. Поступіть по-демократичному – підіть у відставку, зробіть по-європейськи і тоді не будете мати потребу вимагати демократичного до вас ставлення. Так, ми йдемо в Європу, але на нашому шляху ви, представники бандитської злочинної влади. Ми повинні очиститися від вас і прийти у Європу чистими. Хіба ви не чули, що клин клином вишибають. І не засуджуйте прийняті до вас методи очищення, якими ви користувалися 24 роки. Не кажіть: «Хай суд вирішує». Суд ваш і вирішує незаконно, і ви про це мовчите, бо рішення приймає на вашу користь.

Читаю інформацію Адміністрації Президента України ( Янукович), за що Яцина отримав нагороду «Заслужений лікар України». Яких істотних успіхів та позитивних змін він досягнув? Яцина звільняв фахових спеціалістів, завдяки йому немає в урології лапараскопічних оперативних втручань… Хіба це позитивні зміни в медичному закладі? Хіба Яцина будував хірургічний корпус? Він не вникав у будівництво і завдяки йому ні в один із 4-ох ліфтів не поміщається каталка. Не буду писати про інші недоліки побудованого корпусу. Хіба Яцина вирішив проблеми гемодіалізу? А парк Яцина не відновив, а вирізав рідкісні породи дерев. Навіть Шніцер казав, що він не подавав документи для нагороди Яцини. Прочитайте, шановні читачі, про «заслуги» Яцини і вам не буде треба їх детально коментувати.

ст2

Тепер Яцина розповідає, що він і при цій владі залишиться на посаді. Громадські організації чекають від теперішньої влади, від голови ОДА Василя Губаля та обласної ради Івана Балоги рішучих злагоджених дій, спрямованих на реалізацію вимог Майдану.

Степан Біляк


Loading...

Comments:

1 Response

  1. Вадім коментує:

    Цікаво – сам піде, чи через “мусорну люстрацію”!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 + 9 =