В Ужгороді вшанували Тараса Шевченка (ФОТО)

 

Обласний семінар за участі заступників директорів з навчально-виховної роботі професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської області проведено в Ужгородському вищому комерційному училищі КНТЕУ 11 лютого 2014 року.

 

Розпочався семінар напрочуд приємним мистецьким заходом на тему: «Ким для мене є Великий Кобзар». Бібліотека училища, яка більше сьогодні нагадує Шевченківську світлицю, створила відповідну ауру, святковий настрій, посприяла літературно-музичній подорожі у його творчість.

шевченко3

 

Учасники семінару поринули у світ прекрасної літературно-музичної подорожі за маршрутом неперевершеної поезії Шевченка.

 

Розпочалася подорож з вірша «Думка» у власній версії виконання учениці ІІ курсу Любові Гевкан.

 

Т.Г.Шевченко часто називав свої вірші «думками». Думок, роздумів у поета справді багато, особливо тужливих. Він самотній, нерідко закинутий долею від рідної землі: «У чужій сторонці, навіть не звідти сходить сонце».

 

Сьогодні ми можемо осягнути велич Шевченківського світобачення, його буремність, відчути, що «плачі поета – то не жалісливі сльози розчуленого безсилля, а пекучі сльози гніву і протеста».

шевченко

 

Наступними творами поетичної подорожі стали:

 

«Туман, туман долиною», «Доборолась Україна», у виконанні учениці І курсу – Сіки Марини;

 

«Породила мати сина», «І смеркає, і світає», у виконанні учениці І курсу Коштури Мирослави;

 

«Ой талане-талане», у виконанні учениці ІІ курсу Гевкан Любові;

 

«Все упованіє моє», «У неділю вранці – рано», у виконанні учениці ІІ курсу Шіман Ануци;

 

«Заповіт», «Закувала зозуленька», у виконанні учениці ІІ курсу Яцків Ксенії;

 

«Гомоніла Україна», «Думи, мої думи», у виконанні учня ІІІ курсу Форкоша Тиберія;

 

«Кохайтеся, чорнобриві», «І небо невмите, і заспані хвилі», у виконанні учениці ІІІ курсу Пупени Оксани;

 

«У всякого своя доля», «Садок вишневий коло хати», у виконанні учениці ІІІ курсу Куташі Евеліни, твори в яких Шевченко гнівно виступав проти жіночого безправ’я. Він воєдино зібрав у своєму серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про це цілому світові.

 

Від матері-кріпачки, що співаючи над колискою сина, свою тугу й надію на кращу долю переливала в свою дитину. Взяв Тарас Шевченко доброту і щирість, повагу й любов, щоб потім оспівати жінку-матір, її духовну красу, щирість і вірність, і стати однією з центральних тем у своїй творчості.

 

Поетична подорож семінару плавно змінюється музичною достеменно відомо, яке місце в серці Шевченка займала музика. Він дуже любив співати, адже мав гарний ліричний тенор. Співав сумні пісні й веселі, і навіть жандарми заслуховувалися його співом. Його улюбленими народними піснями були: «Ой не тужи, луже», «Забіліли сніги», «Гей, хто лиха не знає», «Ой ішов козак з Дону», «Ой зійди, зійди зіронька…».

шевченко2

 

200 творів Шевченка покладено на музику: «Чорні брови, карі очі», «Хустина», у виконанні послухали щасливим завершенням літературно-музичної подорожі.

 

Мова і пісня-дві духовні фортеці, які має плекати народ.

 

Важко відзначити, коли Шевченко був потрібний різному народові: чи в ті далекі жахливі часи, коли він був поневолений, чи сьогодні, коли Україна духовно відроджується.

 

 

 

 

Завідуюча бібліотекою Ужгородського вищого комерційного училища КНТЕУ

 

 

Світлана Дмитрівна Петренко

 


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

17 − 5 =