В Ужгороді відзначили 76-у річницю створення ОНО «Карпатська Січ» (ФОТО, ВІДЕО)

У рамках вшанування Героїв Карпатської України та з нагоди 76-ї річниці створення Організації народної оборони “Карпатська Січ”, патріоти Закарпаття, нащадки січовиків, провели 9-го листопада ряд заходів.

Зранку, о 10.00, пролунав стартовий свисток фінального турніру “Кубок молодого футболу Закарпаття” з міні-футболу. В турнірі приймали участь команди, які протягом року вигравали та були призерами змагань. Цього року січовикам вдалось провести футбольні турніри для молоді не тільки в Ужгороді, але й в Іршаві, В. Березному, Мукачеві та Сваляві. Турніри “Карпатської Січі” покликані відроджувати у дітей інтерес до спорту та закладати в них патріотичні цінності, відновлення футбольних традицій без комерції.
“Кубок молодого футболу Закарпаття” пройшов на славу, 3-тє місце завоювала іршавська команда січовиків “Кам’янське”, а цьогорічним чемпіоном серед вуличних команд стали місцеві юнаки з команди “Віннер”, котрі переграли в фінальній зустрічі “Карпатську Січ”. Команди, посівші 1-3 місця були нагороджені почесними грамотами та книгами Ярослава Іляша “Нація, яка не капітулює”, команда-переможець отримала кубок “Капатської Січі”.
О 17.00 біля пам’ятника Т. Шевченку розпочався Марш Слави Героїв Карпатської Січі. Націоналісти під супроводом гучних гасел пройшлись ходою набережною Незалежності до пам’ятника президенту Карпатської України Августину Волошину, де вшанували пам’ять усіх полеглих за Українську Самостійну Соборну Державу воїнів хвилиною мовчання та запаленням свічок. Біля пам’ятника виступили: керівник СПО «Карпатська Січ» Тарас Деяк, нардеп від “Свободи” Юрій Бублик та поет Юрій Руф, який зачитав авторський вірш, присвячений пам’яті героїв Карпатської Січі. Далі колона рухалась вулицею Корзо, Швабською і проспектом Свободи до кладовища на вул. Капушанській, де знаходиться братня могила воїнів-січовиків. Вдячні послідовники вшанували їх пам’ять хвилиною мовчання, запаленням свічок та покладанням вінка.
Біля могили, Тарас Деяк оголосив про те, що частина хлопців з організації, на днях відправляється на Схід та разом з Томашом Лелекачом закликали до об’єднання націоналістичних рухів та організацій на цьому складному історичному етапі.
Вулиці міста всотували відлуння слів, котрі наболіло виривались з глибини душі кожного патріота, до маршу долучались і перехожі, підтримуючи патріотичний запал.

Після маршу у Народному Домі “Просвіти” відбувся «Вечір революційної творчості» на якому було представлено новий літературно-дискусійний проект Юрія Руфа «Дух нації».
В рамках проекту виступили Ігор Бойчук (Івано-Франківськ), Ігор Климович (Стрий), Юрій Руф (Львів) та Олена Шинкарук (Кривий Ріг) з поезією, а також бард Заграва (Львів) з акустичною програмою. Окрім цього, свої твори представили патріоти Сонцедар Сашко Печерник, юні січовики Ніка та Мар’яна, Василь Бабіля та запрошений гість, уродженець с. Ясіня, підполковник ЗСУ Володимир Тимчук.
Вечір відбувся в приємній дружній атмосфері і, незважаючи на пізню годину, слухачі не шкодували оплесків та довго не розходились.

В кінці вечора виступив керівник СПО “Карпатська Січ” Тарас Деяк, який повідомив, що через кілька днів воїни-січовики підрозділом у складі батальйону “Айдар” відправляться на бойові навчання, після чого вчергове вирушать в зону АТО боротися з кремлівським окупантом. Тарас Деяк урочисто роздав шеврони відїжджаючим січовикам та тим хто доклав багато зусиль до розбудови “Карпатської Січі”

Тарас Деяк: “Так сталося, що українська нація вже багато століть безперервно змушена виборювати своє право на існування. Тоді, в 39-му, Карпати констатували : МИ – УКРАЇНА. І плече об плече поринули в бій за українське майбутнє своїх нащадків.
Тоді січовики воювали за рідну землю тут, на Заході. Зараз нам, їх послідовникам, доводиться боронити свою Батьківщину на Україні східній. Тоді – від угорського агресора, зараз – від російського. Але тільки така данина минулому – продовження їх боротьби – може вважатися гідним вшануванням Їх пам”яті. Адже якщо справа Героїв знаходить своє продовження у діях нащадків, то це значить, що вони полягли не даремно.”

Ми – пам’ятаємо. Ми – гордимось. Ми – боремось. До останнього подиху. За Націю. За Красне поле. За усі нищення і геноциди. За Ореста. До останнього подиху.

 

24 23 21 20 19 18 17 16 15 14 13 11 10 8 6 5


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eighteen − 2 =