В Ужгороді презентували документальну книжку «У пошуках Івана Сили»

В Ужгородському прес-клубі відбулася презентація журналістського розстеження про відомого закарпатського силового атлета Івана Фірцака, відомого ще в народі під іменами «Кротон» та «Іван Сила», яке здійснив закарпатський журналіст і письменник Олександр Гаврош.

Гостями  зустрічі, окрім автора, стали також останній зять Івана Фірцака (чоловік доньки Зіри) Степан Матей, директор Іршавського краєзнавчого музею Андрій Світлинець та депутат Іршавського районної ради, засновник спортивного клубу «Кротон» Петро Станко.

кротонОлександр Гаврош працював над своєю документальною книжкою про відомого закарпатського силового атлета Івана Фірцака майже десять років.  Усі матеріали, які йому вдалося розшукати, він помістив у виданні «У пошуках Івана Сили», що побачило світ кілька тижнів тому у тернопільському видавництві «Навчальна книга-Богдан». Днями книжка з успіхом була презентована в Державному музеї книги і друкарства України у Києві.

Олександр Гаврош розповів, чому вирішив видати документальну книжку. «Читаючи матеріали зрозумів, що задокументованих даних  про життя Кротона мало, виходило так, що не маємо конкретної інформації. Наприклад, факт про те, що англійська королева вручала йому шолом стає більше міфом, ніж реальністю, – каже письменник. –  Ми не побачили, коли збирали документальні дані, що він був дуже відомим спортсменом. Зокрема, журналістка Оксана Чужа зверталась у Празкий національний музей, відділ цирку, то там про такого силача – одного з найсильніших людей 20-го століття, не чули. Тому почав збирати всі факти, що  є:  і художні, і документальні». За словами автора, цей рік видався дуже особливий на літературні здобутки про Івана Фірцака. Зокрема, на Форумі видавців у Львові презентували аж три книжки про силача. Одна з них – «Іван Сила на прізвисько Кротон» журналіста та письменника Антона Копинця. «З цієї книжки і почалося моє зацікавлення постаттю Фірцака, – каже Олександр Гаврош. – Ще у 1972 році вийшов скорочений варіант тексту А.Копинця. Але рукопис знайшла внучка письменника  і видала повну версію роману».  Також на Форумі презентували перевидання О.Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» (доповнене на 15%) та нову книжку «У пошуках Івана Сили».

Степан Матей продемонстрував раритетні фото родини силача Фірцака та зазначив, що найбільше інформації про його відомого тестя зібрав А.Копинець, який сам спілкувався із атлетом.

Андрій Світлинець додав, що для Іршавщини Іван Фірцак – легенда. Ледь не кожен у селі починає згадувати, як особисто бачив Кротона. Де переплилися вигадка, а де правда, визначити неможливо. «В Іршавському музеї є невелика експозиція про Кротона, у планах було доповнити її, але це робити зовсім не просто, – каже Андрій Світлинець. – Нічого достеменно з’ясувати не вдалося. Щоб знайти елементарний запис у метричній книжці потрібні довзоли. Також я давав запит своїм родичам в Америку, де колись виступав Кротон, але вони теж фактичного підтвердження цьому не знайшли. Тому я з нетерпінням чекав нову книжку – документальні нариси про Кротона».

Петро Станко розповів, що легенди про Кротона завжди були стимулом для дітлахів, хлопці хотіли бути сильними як відомий земляк. «Я, коли навчався в Росії, мав у кімнаті поруч з плакатами Сталоне плакат Фірцака. То мене завжди питали, а я розказував про знаменитого іршавчанина, – розповів Петро Станко.  – Я зрадів, коли почалися зйомки фільму про Кротона. Це те корисне, що ми можемо зараз зробити, щоб відновити історію і щось додати до неї.»

Як розповіли на засідання, вже більше року у селі Білки продається хата Івана Фірцака. Тому дослідники шукають меценатів, щоб викупити будівлю і зробити там музей, доки не купили» чужі люди».

Людвиг Шімон, професор, очевидець виступів відомого закарпатського силача, поділився спогадами дитинства.  «Ці легенди про нього приносили мої брат і сестра, які вчилися у Білках, в горожанській школі. Настав момент, коли я, десятирічний, сам побачив Іван Фірцака, у шоломі і накидці. Ще більше враження справили його виступи, коли  він згинав цвяхи.  Він міг зробити фігуру, яку замовляли глядачі, чи викрутити обручі з коліс».  За словами Людвига Шімона, особливо вражав трюк, коли син Кротона лягав на скло, а силач ставав на нього. На хлопчині, після того, як він вставав, не було жодної подряпинки.

 


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

twelve + nineteen =