В Ужгороді обговорили боротьбу з торгівлею людьми

15 серпня в Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого став підсумок аналізу ситуації в Україні стосовно механізмів захисту прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

DSC_5339

 Інна Сабадош, голова Закарпатської громадської жіночої організації «Веста» презентувала журналістам Звіт Всеукраїнської Коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми, підготований у контексті моніторингу виконання Україною Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, що набрала чинності для України 1 березня 2011 р.

Інформацію для підготовки Звіту організації-члени Коаліції збирали у різних регіонах України, у тому числі на Закарпатті, де представником Коаліції є саме громадська організація «Веста». «Це величезна праця експертів з різних областей, – підсумувала презентований Звіт І. Сабадош. – Звіту унікальний тому, що показує, як законодавство працює на практиці – на конкретних прикладах. Таких звітів загалом дуже мало. Звіт є достатньо збалансованим, містить як критичні елементи, так і відзначення кращих практик, започаткованих в Україні. До кожного розділу Звіту подані висновки, зважаючи на які Коаліція також формулює і ряд рекомендацій.

«За останні 2,5 роки Україною здійснено чимало прогресивних змін у напрямку протидії торгівлі людьми, але на сьогодні немає дієвих механізмів захисту прав осіб, що постраждали від торгівлі людьми», – констатує експерт.

За словами Інни Сабадош, за роки роботи учасниками Коаліції надано дієву допомогу постраждалим у всіх регіонах України. І громадські організації готові передати свій досвід для надання більш кваліфікованої допомоги постраждалим. «Громадські організації працюють з особами, які постраждали від торгівлі людьми, впродовж багатьох років. Тому ми занепокоєні тим, що надання допомоги таким особам державою мало нагадує налагоджений механізм захисту прав людини, – зауважила Інна Сабадош, представник Всеукраїнської Коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми. – Готуючи цей Звіт, ми ставили собі за мету відобразити справжній стан речей у сфері протидії торгівлі людьми, як на національному, так і на місцевому рівні і надати відповідні рекомендації, перш за все, українській державі щодо того, як виконати свої міжнародні зобов’язання, зокрема, вимоги Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. Унікальність Звіту ще й в тому, що вперше у сфері протидії торгівлі людьми він посилається на досвід конкретних постраждалих осіб. Сподіваємося, що українська влада та Рада Європи звернуть на нього належну увагу».

Україна досі залишається країною постачання, транзиту та поступово стає країною призначення для торгівлі людьми. За оцінками Представництва МОМ в Україні, понад 120 тисяч українців постраждали від різних форм торгівлі людьми за кордоном з 1991 по 2012 рр.; не існує достовірних оцінок щодо того, скільки осіб постраждали від торгівлі людьми на території України, проте статистика МОМ свідчить про збільшення кількості подібних випадків.

Станом на 1 червня 2013 року, з 72 поданих до Міністерства соціальної політики України заяв на отримання статусу особи, постраждалої від торгівлі людьми, державою задоволено тільки 29, відмову у такому статусі отримала 21 особа, ще 13 заяв перебувають на стадії розгляду. Причиною відмов стають неправильно заповнені заяви, не вистачає певних документів або інші моменти.

Щодо підсумків Звіту, то Коаліція дійшла висновку, що, незважаючи на певний прогрес в останні 2,5 роки, українська влада не створила на сьогодні дієвих механізмів захисту прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми. Надання державою статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та, відповідно, права на отримання передбаченої законодавством допомоги, відбувається з порушеннями прав людини та конфіденційності. Система виявлення постраждалих та надання їм допомоги працює нескоординовано, відповідальним чиновникам бракує знань та навичок для виконання законодавчих вимог у цій сфері. Плани реабілітації та реінтеграції, складені державними установами, фактично не виконуються, у тому числі через брак фінансування на окремі види допомоги. Через недосконалість законодавства залишається невирішеним питання захисту іноземців та осіб без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми на території України.

Окремо Інна Сабадош відзначила співпрацю громадської організації з правоохоронцями. «Наша співпраця триває вже 11 років і передбачений державою так званий механізм перенаправлення постраждалих від торгівлі людьми справді працює дієво. Правоохоронці інформують нас про виявлені випадки, а ми можемо надати допомогу цим особам за сприяння Міжнародної організації з міграції», – каже І. Сабадош.

Микола Кухта, представник Відділу боротьби з торгівлею людьми та злочинами проти моральності (ВБТЛПМ) управління карного розшуку УМВС України в Закарпатській області, старший оперуповноважений, капітан міліції розповів: «Торгівлю людьми досі можуть сприймати досить вузько, хоча сексуальне рабство є лише складовою цього злочину. Бо метою торгівлі людьми може бути не лише сексуальна експлуатація, а і примусова праця чи жебрацтво, використання у домашньому чи сільському господарстві, примусове народження дітей, використання у військових конфліктах, примус до злочинних дій тощо. Щороку стикаємося з такою проблемою, виявляємо злочини, за можливості попереджуємо їх».

Цього року, за інформацією М. Кухти, на Закарпатті виявлено 3 злочини, пов’язані з торгівлею людьми. Два з них стосуються сексуальної експлуатації жінок у Росії (Москва).

«На території Мукачева діяла група, яка вербувала та вивозила «живий товар» до Москви, де у групи була налагоджена співпраця із сутенерами. В основному це дівчата із неблагополучних сімей у скрутному матеріальному становищі. Їм оплачували проїзд до Росії, та дівчата не знали, що їдуть займатися проституцією. А у Росії від них відбирали документи і повідомляли, що вони вже у боргу – їх продано за 1500 доларів США. Лише після відроблення такої суми вони матимуть змогу повернутися на територію України. Коли одна з дівчат, відробивши суму, повернулася на Закарпаття, вона вирішила звернутися із заявою до правоохоронців. Наразі справа перебуває на розгляді в Мукачівському міськрайонному суді”, – розповів М. Кухта.

Інша ситуація – продаж… дитини. Громадянка Росії (наразі мешканка Закарпатської області) за 1000 доларів продала свою неповнолітню доньку з метою залучення до жебракування.

Серед викритих справ стосовно закарпатців фігурує і примусова праця у Чехії. А у 2010 році правоохоронцями була викрита злочинна група, яка займалася трансплантацією органів (в основному нирки). Потерпілим з Рахівського району обіцяли по 10 тисяч доларів, вивозили їх у Казахстан чи Ізраїль для проведення операції. Натомість виплачували тільки 2 тисячі доларів.

Наразі, відповідно до змін у правоохоронних органах, число правоохоронців, які займаються справами, пов’язаними із торгівлею людьми, на Закарпатті зменшилося із 17 осіб до 5.

Конвенція Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми – це всебічний міжнародний правовий інструмент, що зосереджується на правах людини стосовно жертв торгівлі людьми та започатковує окремий механізм моніторингу. Конвенція визначає міжнародні стандарти у сфері забезпечення прав постраждалих осіб,  попередження різних форм торгівлі людьми, а також кримінального переслідування цього злочину. У 2013 році Рада Європи проводить моніторинг виконання Україною своїх зобов’язань в рамках даної Конвенції.

Всеукраїнська Коаліції громадських організацій з протидії торгівлі людьми – це об’єднання 28 організацій громадянського суспільства з 22 регіонів України, метою якого є подолання торгівлі людьми в Україні шляхом об’єднання зусиль та посилення впливу громадянського суспільства в сфері дотримання міжнародних стандартів щодо захисту прав людини.

 


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

five × five =