Ужгородська виставка зруйнувала …кордон!

fotoНа цей раз — із Чехією!

У приміщенні Європейського медіа-центру, що на вулиці Капушанській у вічно древньому Ужгороді, жвава представниця останнього Людмила Орос відкрила третю міжнародну фотовиставку під загальною назвою «Об’єктив без кордонів». Винуватцями торжества на цей раз були чехи — Франтішек Арношт і його молодший товариш Міхал Шкрабіш. Перший народився в 1962-му в місті Злін. Підприємець, власник фірми, що займається опаленням і сантехнікою. За роки навчання у коледжі часто бував у Радянському Союзі, країнах Західної Європи. Бізнес не знищив потягу до подорожей. Під час них створює ситуаційні фото. Зі Шкрабішем познайомився на грунті цього творення в 2005-му. Пан Міхал народився в 1973-му у Брно. За спеціальністю після університету — фінансист. У фотографії своїми предметами уваги декларує «натюрморт, простір і об’єкти в ньому».
Ці славні чехи разом і побували в Непалі, звідки й привезли свою чарівну виставку на вулицю Капушанську. На ній побував навіть Генеральний консул Чеської Республіки у Львові Давід Павліта з дружиною, консульські працівники Словацької Республіки, владні представники українського простору. Поряд із краєвидами Непалу, Гімалайських синіх верхів принадно височіли поміж презентаційних мальовничих бутербродів, підносів із фруктами та сріблястими цукерками масивні карафки з цілющими алкогольними настоянками — «ноу-хау» від перечинського лицаря туристичного бізнесу Івана Погоріляка. В себе на базі в Лумшорах він «варить» туристів у котлах із різними травами, а паралельно чаклує над каструлями з різними рецептами напоїв, які мають змістити свідомість кожного, приміром, у «хреновий» бік. Для цього  використовуються настоянка на коренях хрону. Є ще й калганівка. Інші таємничі за рецептурою напої. По тому, з якою увагою смакували цими шедеврами з рубрики «Прощавай, розум!» наші чеські гості, можна було зробити висновок — Погоріляк улучив у «десятку».

Цікаво, між іншим, було зі сторони порівняти поведінку під час презентації фотографічних робіт представників нашого й закордонного офіціозів. Чехи були явно не корумповані, вони не наїдалися-напивалися за кулісами подій «зі своїми», а на людях не демонстрували свою зверхність над сущим буттям, а навпаки — з насолодою смакували «навіть при простих людях» наїдками-напоями. Поряд із нашими вони видавалися наївними ягнятами біля усміхнених зверхніх вовків, які вважали за речі нижчого порядку їсти щось на людях («Скільки можна? А де ікра?!»). Вони хутенько «змилися» після своїх «історичних» промов. Їх ніхто не тримав. Офіційні люди для українського загалу — тіні з потойбічного світу. Так склалося. Прости їм, Господи різних конфесій!
Франтішек Арношт, ніяково посміхаючись від загальної уваги, сказав: «Багато молодих людей могли б їздити за кордон і привозити подібні знімки…» Я з апетитом поїв, щоб показати свою солідарність із чехами. Перечинець і співорганізатор виставки Ярослав Шаталін пішов ще далі в цьому — переїхав до Чехії і став її громадянином.

Василь ЗУБАЧ, ЗОО НСЖУ


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three + twenty =