У стінах УжНУ відбулися перші «чеські наукові читання»

ужнуНа факультеті суспільних наук УжНУ відбулися Ужгородські чеські наукові читання, проведені у контексті Днів чеської культури на Закарпатті. Ініціатором події став Інститут Центральної Європи (директор – доктор політичних наук Мирослава Лендьел), почин якого був підтриманий Центром історичних студій з богемістики і словакістики УжНУ (співкоординатори – кандидати історичних наук Ігор Ліхтей та Ігор Шніцер).

Захід виявився справді безпрецедентним, адже організаторам вдалося зібрати для налагодження наукової комунікації більшість вчених-богемістів, які працюють в у різних структурних підрозділах Ужгородського національного університету і досліджують чеську історію, культуру, сучасні право, політику, соціальний розвиток. Окрім того, у роботі читань взяли участь і гості: доктор історичних наук, зав. відділу Інституту історії НАН України Степан Віднянський, викладач Закарпатської філії Київського славістичного університету Любов Павлишин, голова Товариства захисту прав корінного населення Іван Талабішка, депутат Ужгородської міської ради Павло Чучка. Атмосферу чеських читань можна охарактеризувати декількома словами: толерантність, фаховість, діалогічність, ентузіазм. Тому не дивно, що під час читань була підтримана ідея Інституту Центральної Європи провести восени-взимку 2013 р. угорські, польські і словацькі наукові читання. Ці заходи стануть ще одним етапом у підготовці міжнародної конференції з центральноєвропейських студій.

На початку зустрічі професор М. Лендьел презентувала спецвипуск наукового збірника «Регіональні студії», який був опублікований Інститутом Центральної Європи у партнерстві з Інститутом державного управління і регіонального розвитку УжНУ за підсумками виступів і дискусії, що мали місце під час круглого столу «2013: Куди прямуєш, Центральна Європо?», який був проведений цією науковою структурою 21 березня.

Робота власне Чеських читань була організована за принципом тематичних панелей. Роботу першої панелі «Минуле: історія та культура чеських земель, Першої Чехословацької Республік» модерував завідувач кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків УжНУ, співкоординатор Центру історичних студій з богемістики і словакістики І.Ліхтей. Вонабула відкрита доцентом кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків УжНУ І. Прохненком, який надзвичайно захоплююче розповів про  знахідки лоштицького посуду в Королівському замку. Пристрастий археолог наголосив, що знахідка двох уламків лоштицького посуду сприяла розширенню ареалу розповсюдження цього відомого в Європі посуду на 150 км, що є надзвичайно важливим відкриттям для сучасної науки.

Пані Рената Жілакова – лектор з Праги, що вже рік працює у нашому виші, – підготувала презентацію про типологічні аспекти розвитку замків у чеських землях. На багаточисельних слайдах перед учасниками читань розгорнулася вся краса чеських замків, споглядання якої супроводжувалося детальними коментарями про їхню архітектуру, запозичення від інших, в першу чергу, германських народів та функціональні особливості.

Крім того, під час цієї панелі виступили І.Ліхтей («Регентство бранденбурзького маркграфа Оттона VДовгого в чеських землях (1279–1283»), який у знайомій більшості студентів-істориків та політологів академічній манері, розповів про особливості династичних та політичних відносин у Чехії у другій половині ХІІІ століття; доцент кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків Я. Товтин («Обрання Фердинанда І Габсбурга чеським королем (1526 р.)»); аспірант цієї ж кафедри Я. Андрусяк («Роль чеського дворянства у військово-політичному протистоянні між Владиславом ІІ Ягеллоном та Матяшем Корвіном у 1471–1475 рр.»); співкоординатор Центру історичних студій з богемістики і словакістики  І. Шніцер («Закон про федералізацію ЧССР від 1968 року як спроба врегулювання чесько-словацьких протиріч у державі») та інші історики і громадські діячі. Зокрема, доктор історичних наук С.Віднянський зумів розвінчати міфи радянської історіографії про «білий заколот» чехословацьких легіонерів у Росії у 1918 р.

Робота другої панелі – «Сучасність та майбутнє: соціум, право, політика, зовнішні відносини Чеської Республіки»  – відзначилася дискусіями стосовно політичної культури чехів, зокрема її порівнянням з культурними орієнтаціями представників українського суспільства, дебатами щодо результатів перших 100 днів президентства Мілоша Земана, а також з приводу уроків з адміністративної реформи у Чеській Республіці, які є надзвичайно важливими в умовах оновленого політичного обговорення проведення подібної реформи в Україні. Зокрема, підсумовуючи виступ доцента кафедри політології і державного управління Н. Марадик («Вплив політичної культури на формування інститутів публічної влади в Чеській Республіці»), всі присутні погодилися, що невідʼємною частиною чеських політичних настанов є повага до інститутів влади, а не тільки, і не стільки, до їх представників. Ця дискусія продовжилася й після доповіді кандидата політичних наук А. Стряпко («Перші прямі вибори в Чехії та перші 100 днів президентства Мілоша Земана»), яка відзначила, що виборча кампанія в Чехії, що мала місце взимку 2013 р., відзначалася схожими до українських реалій брудними технологіями, актуалізацією поділу чеського політикуму на «правих та лівих» та відновлення давнього дискурсу з питань націоналізму.

Концептуальними були доповіді доктора юридичних наук В. Лемака («Реформування правопорядку в Чеській Республіці: можливий досвід для України») та доктора політичних наук М. Лендьел («Специфіка місцевого політичного процесу у Чеській Республіці: локальне є прекрасним !»),  які узагальнили чеський досвід у правовій сфері, а також у галузі місцевого самоврядування і локальної демократії, та запропонували науковцям долучитися до розробки відповідних концептуальних і нормативних документів в Україні.

Завершили роботу секції виступи доцентів кафедри політології і державного управління І. Стряпко («Специфіка адміністративної реформи в Чехії») та А. Ключковича («Структурні особливості партійних систем Чехії та Словаччини на сучасному етапі: порівняльний аналіз»), які продемонстрували блискучий приклад політологічного аналізу проблем партійного будівництва та адміністративної реформи у цільовій країні.

Третя панель «Паралелі: минуле, сучасність та майбутнє українсько-чеських зв’язків» була продовжена виступом про зовнішню політику Л. Павлишин та, як завжди, колоритною, натхненною та емоційною доповіддю доцента кафедри історії Стародавнього світу і Середніх віків Н. Керецман, яка розказала про культурні звʼязки між Чехією та Україною в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст., зокрема про музику. Доповідь була справді дуже життєствердною, адже саме творчій інтелігенції завжди належала й належить роль так званих «культурних дипломатів», які налагоджують павутину зв’язків між різними народами.

Чеські читання закінчилися вечіркою з традиційними чеськими напоями та музикою, і за цю культурну програму організатори завдячують П.Чучці – ініціатору та основному натхненнику проведення Днів чеської культури.

            Антоніна Стряпко, Мирослава Лендьел, Ігор Ліхтей

Фото Миколи Прохорова


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

nine − five =