У Мукачеві відзначили 71-ші роковини “Ковнерівських” процесів

19 липня 2013 року в Мукачевому Закарпатська обласна організація Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та молодіжна громадська організація “Сокіл” провели пам’ятні заходи до 71-х роковин так званих “Ковнерівських” процесів над молодіжним підпіллям Юнацтва ОУН-Закарпаття, які проводила угорська окупаційна влада в липні 1942 року. Націоналісти пройшли вулицями міста маршем вишиванок, біля колишньої катівні “палац Ковнера” відправили панахиду із місцевими священиками та провели мітинг-реквієм. Вшанувати нескорених духом прийшла також патріотична громадськість міста.

Ковнер

Так звані три “Ковнерівські” судові процеси (16-17, 22 та 24 липня) 1942 року над українськими патріотами Закарпаття були не маргінальним фактом, як це намагалася подати (більше промовчували) угорська та совєцька історіографії. Це було природне явище довгого процесу національного самовизначення Закарпаття в його змаганні до державної єдности з Україною, а також рішучою реакцією угорських шовіністів, які намагалися за всяку ціну зламати український національний рух у краї.

“Ми вшановуємо нині один із яскравих прикладів національної боротьби української молоді, яких угорська влада звинувачувала в антидержавній зраді. Їх виною була активна діяльність за відокремлення Закарпаття від Угорщини та приєднання до самостійної Української держави, а в разі потреби – і шляхом збройної боротьби. Ми повинні знати шляхи змагань наших побратимів-попередників. На таких місцях, як Ковнер, гартується дух українського націоналізму”, – зазначив на мітингу голова Закарпатської “Свободи” Олег Куцин.

На мітингу також виступила заступник голови обласної організації з питань національної пам’яти Ірина Гармасій, яка розповіла про період зародження підпільної мережі Організації Українських Націоналістів на Закарпатті: “Саме тут, в Мукачевому, закладалися основи крайової ОУН в середовищі викладачів і студентства торговельної академії. Під проводом крайового провідника Юліана Химинця, уродженця с. Підгоряни (нині Мукачеве) 1932–1938 років тут формувалася національна свідомість українців у культурно-просвітницькій роботі. 1932–35 років тут бували провідники Олекса Гасин, Лев Ребет, Ярослав Стецько та інші, допомагаючи розбудовувати мережу ОУН. Саме ця свідома молодь мала за критерій зрілости активну участь у побудові й захисті Карпатської України 1938–1939 років. Коли гортистська Угорщина поклала кінець легальній роботі студентських організацій у гімназіях, семінаріях і Мукачівській торговельній академії, реакція молоді була відповідною – у всіх без винятку школах було створено підпільні організації національно-визвольнрої боротьби. Це члени націоналістичного Юнацтва ОУН 15 березня 1941 року, у другу річницю Карпатської України, встановили синьо-жовтий стяг на Хустському замку, видавали газету “Чин”, у якій звинувачували Угорщину в знищенні українців на їхній рідній землі. Діяльність ОУН на Закарпатті напряму була пов’язана з формуванням національної свідомости закарпатців, що й дало свої плоди проти окупаційного режиму”.

Ковнер2

Свободівка розповіла, що саме в цій будівлі Ковнера 1938 року, після Віденського арбітражу та здачі Закарпаття гортиській Угорщині, розмістилася мадярська контррозвідка, яка не відзначалася дотриманням прав людини та гуманним ставленням до підозрюваних: “Тут до націоналістів застосовували найновіші засоби тортур лиш за те, що були свідомими українцями. Терпіла тортури тут молода українська вчителька Маргарета Шандор-Бабота, рідна сестра активного учасника Карпатської України Вікантія Шандора. Єдину жінку серед чоловіків катували за те, аби знала, як виховувати своїх синів…”.

На вшануваннях 71-х роковин Ковнера виступили сивочолі мукачівці, а від молоді – Юрій Черкашин, референт з ідеологічної роботи “Соколу”, який зазначив: “Зерно щирого патріотизму, посіяне націоналістичною молоддю в період угорської окупації, – нам за настанову. У тяжкий для рідного краю час вони робили все, аби визволити його від чужинців. Боротьба за національну свідомість триває. Прокинеться нація – здобудемо державу”.

Судилища членів молодіжної підпільної організації Юнацтва ОУН у працях науковців отримали назву “найпримітивнішої події доби угорського панування над українським Закарпаттям 1939-1944 рр.”. Сп’янілі від шовінізму прихильники Горті, його намісники в краї 1942 року виконували ганебну місію окупації на Україні – ліквідацію українського визвольного руху Юнацтва ОУН(б) на Закарпатті. У палаці Ковнера з 16 по 24 липня 1942 року військовим трибуналом було засуджено 120 українських патріотів віком від 16 до 48, а в його стінах терпіли муки понад 180 закарпатців. Нині живих залишилося двоє – Михайло Шваб в Ужгороді та Михайло Копинець у смт. Буштине Тячівського району, який 2007 року повернувся із США на рідне Закарпаття.

Довідка: Історична пам’ятка “палац Ковнера” в Мукачевому по вулиці Брегівській, 62а – занедбана будівля, яка розташована в житловому масиві міста. Колись це була територія старого парку, де був розташований палац угорського магната Адольфа Ковнера (звідти й назва судових процесів) з підвальним приміщенням, який обрали для тюрми подалі від людського ока. Навколишні мешканці роками з вікон споглядають цю руїну і майже нічого не знають про катівню українських націоналістів 1942 року – за часів угорської окупаційної влади. Будівля зазнала занепаду при міській владі, яка мала намір перевести історичну споруду в комунальну власність. Процес припинила Закарпатська “Свобода” 2012 року, надавши проблемі широкого суспільного резонансу. 17 березня в Мукачевому відбулася велелюдна смолоскипна хода на честь Юнацтва ОУН, а 22 липня відбулися урочисті заходи та науково-практична конференція до 70-х роковин “Ковнерівських процесів”. Нині під егідою “Свободи” готується перевидання книги-спогадів ковнерівців “Український чин Закарпаття” та триває процес втілення ідеї створення в “палаці Ковнера” Музею-меморіялу визвольної боротьби Закарпаття, що потребує значних фінансових вкладень.


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × one =