Шевченківський вечір у Народному Домі закарпатської «Просвіти» (ФОТО)

 

просвіта6Минають роки, спливають десятиріччя, завершуючись у століття, але постать геніального поета української землі не зменшується, не затирається, не зникає у безупинному проминанні часу і людських поколінь. Незважаючи на все, — і на нівелюючий вплив часу, і на нищівні змагання ворогів української незалежності – постать Шевченка збільшується, могутніє, вивершується у велетенський монумент Генія і Пророка, борця за волю не тільки українського народу, але й усього людства. Усвідомлюємо цю правду щороку і стверджуємо її з ще глибшим переконанням у славне 200-річчя народження великого сина українського народу.

 

Це підтвердив і вечір, організований крайовим товариством «Просвіта» у Народному Домі «Просвіти» 16 березня нинішнього року. З любов’ю прибраний актовий зал, великий портрет Шевченка на стіні, обрамлений вишитими рушниками, естетично виконаний під ним напис ювілейної дати – 200, корзина квітів під портретом, національна символіка на сцені, народний одяг хористів, одухотворені обличчя учасників вечора все це надавало святу урочистості, піднесеності, створювало атмосферу національного єднання, гордості за народ, який дав світові великого Кобзаря.

 

Вступним словом відкрив вечір голова крайового товариства «Просвіта», доктор історичних наук Павло Федака. Він відзначив, що своєю величчю, силою свого слова і духу височіє нині, у складний для України час, Шевченко, немов гранітна, непорушна скеля над розлогим плесом минулих лихоліть України, над усіма бурями сучасності, і ніщо не вспромозі затьмарити і применшити його постать у свідомості нащадків. Кожен рік засвідчує правду про безсмертя Шевченка, про невмирущість його слова, незнищеність його духу, світову велич. І сьогодні його безсмертне слово веде нас у майбутнє, захоплює і окрилює, стоїть на сторожі української правди, сили і волі.

 

У виконанні хору крайового товариства «Просвіта» звучить Гімн України, який підтримують усі учасники свята.

 

Голова крайової «Просвіти» пропонує вшанувати пам’ять захисників Карпатської України та героїв Небесної сотні Майдану хвилиною мовчання.

 

Далі ведення вечора здійснює відмінник народної освіти України, вчитель-методист Ужгородської лінгвістичної гімназії ім. Т.Г.Шевченка, поетеса Олена Пекар. Вона надає слово доктору історичних наук, професору УжНУ Сергію Федаці для виголошення доповіді «Тарас Шевченко в громадсько-політичному житті Закарпаття кінця ХІХ- початку ХХІ століття», у якій прослідковано роль Шевченка в консолідації українців Закарпаття як потужного провідника ідеї соборності українських земель, утверджувача українства в нашому краї.

 

Художня частина вечора розпочалася уривком з поеми Т.Г.Шевченка «Кавказ», який продекламував голова крайового товариства «Просвіта» П.Федака, зазначивши при цьому, що цей твір Кобзаря, написаний ще у 1845 році на підтримку визвольної боротьби кавказьких народів проти російських завойовників, не втрачає своєї актуальності й до нині, коли імперіалістична сутність Росії не змінилася, коли чобіт окупанта топче вже і українську землю:

 

Борітеся – побороте,
Вам Бог помагає!

 

За вас правда, за вас слава

 

І воля святая!

 

На сцену запрошується хор крайового товариства «Просвіта» (художній керівник і диригент Маріана Янчар), який майстерно виконав Шевченкові «Думи мої…» у музичній обробці Євгена Козака та українську народну пісню «Віє вітер» в обробці І. Пономарькова.

 

Далі уривок з поеми Т.Г.Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» прочитала учениця VI-Б класу Ужгородської лінгвістичної гімназії ім.Т.Г.Шевченка Олександра Михайлець. Якими актуальними залишаються до нині кінцеві рядки поеми!

 

Обійміться ж, брати мої,

 

Молю вас, благаю!

 

Хор «Просвіти» вперше виконав пісню «Дум неспокій» (слова Івана Козака, музика Миколи Попенка), присвячену 200-річчю великого Кобзаря, яка справедливо була зустрінута бурхливими оплесками. А потім у виконані хору прозвучала всесвітньовідома Шевченківська «Реве та стогне Дніпр широкий» у музичній обробці Степана Мартона.

 

Педагог, ветеран «Просвіти» Михайло Федака майстерно виконав поезію Т.Шевченка «Іржавець», а провідний екскурсовод Закарпатського музею народної архітектури і побуту Неля Грицюк – вірш Петра Скунця «Тарасова мати».

 

І знову співає хор «Просвіти». Натхненно виконується українська народна пісня «Спи, Тарасе, батьку рідний» в музичній обробці Миколи Попенка та «За Україну» Миколи Вороного.

 

Своїми позитивними враженнями від вечора поділився голова обласної організації Національної спілки письменників України, поет Василь Густі і з великим внутрішнім почуттям прочитав свій вірш, присвячений Т.Шевченкові, «В дні і радості, й печалі».

 

На завершення вечора просвітянський хор виконав безсмертний «Заповіт» Кобзаря у музичній обробці Кирила Стеценка та «Молитву за Україну» Миколи Лисенка.

 

Від імені просвітян Закарпаття голова крайового товариства «Просвіта» Павло Федака сердечно привітав з 50-річчям багатолітнього члена ради «Просвіти», видавця і поліграфіста, патріота України Богдана Досяка, вручив йому Почесну грамоту, подякував за плідну працю на українській ниві Закарпаття, побажав міцного здоров’я і подальших творчих злетів — на многая і благая літа. «Многая і благая літа» ювіляру разом з хором «Просвіти» виконували всі учасники свята.

 

Вечір вдався на славу. Він підтвердив, що нині Шевченко є духовним будівничим української держави. Тому наш обов’язок – максимально використати його дорогоцінну спадщину в процесі державотворення, дослухатися до його пересторог і пророцтв, поборювати духовне невільництво, рабську покору, творити внутрішньо вільну людину.

 

 

 

Павло Кальницький

просвіта5 просвіта4 просвіта3 просвіта2 просвіта просвіта7

 

 

 


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

13 − four =