Погляд на продуктовий кошик ужгородців

ринок…Нині розмова між жінками здебільшого про небезпеку війни та ціни, які скачуть, як дикі коні. І нікому їх зупинити. Владні мужі зайняті більш глобальними проблемами, а з чого зварити борщ – не їх турбота.

Щодня чуєш повідомлення, одне страшніше іншого. Вже не кажу про ціну на газ, яка з  першого травня добряче потрясе наші гаманці, бо потягне за собою подорожчання й інших комунальних послуг. Але поговорімо все таки про продукти харчування, адже проблеми проблемами, а їсти треба. Давайте завітаємо на ринок, що на площі Корятовича в Ужгороді.

Про всілякі заморські фрукти пересічній господині мріяти зась: кілограм апельсинів ( це чотири штуки) коштує від 17 до 20 гривень, банани  та лимони – також 20. Про інші й не згадуємо: ціни «кусаються», та й не звикли ми до них. Купуємо ті,  без яких не обійтися.

Кілограм огірків коштує 25 гривень, помідорів – 30, пучок редиски – 4 гривні, кілограм цибулі – 5, пучок моркви з петрушкою – також 5, кілограм буряків – 8 гривень. Картопля, без якої важко уявити собі обід чи вечерю, нині побила всі рекорди – 7–8 гривень за кілограм.  Рекордсменом став цукор і на ринку, і в магазині: 10–11 гривень за кілограм.

Що вже говорити про хліб наш насущний. Він додав у ціні за останні дні 50 копійок. Тостовий баранинський коштує 4,40 грн., сторожницький – 5,30, висівковий – 4,40.

За останній місяць практично подорожчали усі продукти. Ослаблення гривні стосовно американського долара, що є основною причиною підвищення цін, тут зіграло чималу роль. Особливо на ціну за продукти, які купують за долари, а продають за гривні.

Ми нарікаємо на продавців, а даремно. Більшість їх на ринку з нашого Ужгородського району. Вони в один голос скаржаться на подорожчання бензину. Товар до міста вони возять автомобільним транспортом і для них це дуже дорого. Пальне суттєво додало і потягло за собою інші ланки ланцюга. Вже не говоримо про запчастини до автомобілів, які в них, здебільшого, старенькі і потребують безконечних ремонтів.

Сільські ґаздині все ж регулярно доставляють на ринок все, що виростили на своїх ділянках. Розуміючи, яка тяжка праця передувала цьому овочевому розмаїттю, не торгуємося, хоча  гаманець худне на очах.

Ось Йолана Мейсар з Великої Доброні привезла чи не всі овочі, необхідні до столу. Привертає увагу покупців ласкавою посмішкою, запевненнями, що  вони без нітратів. Петрушка, наче тільки що з городу. Акуратно вимита морква. Золотими боками виблискує цибуля…

А Єлизавета Балла приїхала з Великих Геївців. Також торгує овочами, а її чоловік – розсадою квітів. Неподалік Єва Адам, теж з Великих Геївців, торгує м’ясними продуктами.

Знайомимось із продавцями і з інших районів. Клара Граб з сином вже роками торгують на «Корятці» (так здебільшого в обласному центрі називають цей ринок). Різномаїття овочів манить до себе яскравими кольорами. Дивуєшся, як  зуміли ґаздині так зберегти урожай до весни.

Не всі виходять з ринку з повними торбами: купують лише те, що необхідніше, обходячи поки що м’ясні ряди. Свинина по 48 гривень за кілограм, а телятина ще дорожча, поки що не цікавить: піст.

Подорожчали і молочні продукти. Нині грудка сиру коштує 25 гривень, а ще недавно можна було купити і за п’ятнадцять. Це, кажуть газдині, тому, що корівки навесні дають менше молока, а деякі взагалі перестають доїтися, бо чекають розтелу. Щодо овочів, то селяни нас заспокоюють, що влітку вони будуть дешевші: бо вже буде новий урожай. До літа треба ще дожити. А тим часом на порозі – Великодні свята. Скільки коштуватиме пасхальний кошик – підрахуємо пізніше. А поки що зваримо борщ із свіжого щавлю. За досить велику кучку просять лише 3 гривні. Звичайно, треба додати ще й моркву, петрушку, яйця, сметанку. Добре було б зварити той борщ на курячих ніжках. То в скільки обійдеться ця весняна страва? Краще не рахувати. Бо дешевого нині нема. А ще купимо смачних булочок із фірми «Арагві», якими торгує Юлій Стружак. Юнак – загальний улюбленець шанувальників виробів із тіста. З порожніми руками від нього ніхто не відходить:   і порадить, що смачніше, і так ввічливо обслужить, що кожному підніме настрій своїми приказками. Тому й продукція розходиться за декілька годин.

Черг ніхто не любить, та й, правду кажучи, ми вже й забули про них. Але одна черга на ринку все таки порадувала. Щосуботи зранку біля столика з газетами, якими торгують Олена та Володимир Тимошенко – багато покупців. Це радує. Значить, потрібен людям і духовний харч, що зобов’язує нас, журналістів, докласти максимум зусиль, щоб читач знайшов на шпальтах газет те, що його найбільше цікавить.

…Виходимо з ринку з не дуже повною торбою, але з порожнім гаманцем і з надією, що ситуація в Україні стабілізується, долар (хай йому грець) таки зупиниться, гривня зміцніє, а ціни також припинять свої скачки вверх.

До речі, днями Держстат повідомив, що ціни у березні на продукти харчування зросли всього на 2,4 відсотка. Невже вони не ходять на ринок?!

Марія ПІДГОРНА


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 2 =