Пішов з життя видатний закарпатець

Степан МишаничУкраїнська наука та освіта  зазнали непоправної втрати — 18 листопада пішов за межу вічності Степан Васильович Мишанич, видатний, знаний в Україні та слов’янському світі фольклорист і літературознавець, автор понад 200 вагомих наукових праць в українській та зарубіжній періодиці й численних авторських книг.
Інтелігент у першому поколінні, у шкільництво, вищу школу та науку він прийшов від землі  – із села Ляховець на Міжгірщині, де народився 14 серпня 1936 року, та  Барвінку під Ужгородом, де минули дитинство, юність, праця на  закарпатській освітянській ниві.
Крізь усе життя він проніс таке ж дбайливе ставлення до  праці, як і його батьки – Василь Мишанич, одвічний верховинець-бойко, та мати Анна, у дівоцтві Бушко – до годувальниці-землі. Всі десятеро їхніх дітей стали шанованими людьми.
Після Ужгородської середньої школи № 1 Степан закінчив українське відділення історико-філологічного факультету Ужгородського державного  університету (1957). Паралельно скінчив в Ужгороді й вечірню музичну школу, освоївши хорову справу та гру на баяні. Працював методистом в Обласному будинку народної творчості (1957–1960) та завідуючим кабінетом естетичного виховання в Закарпатському інституті вдосконалення вчителів (1960–1972). Полишив добрий слід у розвитку шкільної художньої самодіяльності, релятивної системи музичного виховання, бальних танців і таборування юних художників. Упродовж майже двох десятиліть (1972–1991) працював молодшим та старшим науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН України в Києві, досліджував пісенну та оповідальну творчість українського народу. Захистив кандидатську дисертацію «Пісенна культура сучасного села» (1976) та докторську дисертацію “Усні народні оповідання: питання поетики” (1988). Видав 14 книг, серед них такі солідні видання як “Пісні Поділля” (1976), “Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич” (1982), “Усні народні оповідання” (1986), “Народні думи” (1986), збірник українських легенд та переказів “Змієві вали” (1992).
У 1991–2009 роках очолював викладацький колектив кафедри української літератури і фольклористики Донецького національного університету та два університетські науково-дослідні центри: Науковий центр «Східно-українське народознавство» та Науковий центр «Життя і творчість Василя Стуса», із тамтешніх місцевих студентів як керівник і консультант виховав 24 кандидатів і 3 докторів філологічних наук.
Чимало сил та енергії доклав для вивчення усної народної творчості українців у діаспорі, очолював експедиції за українським фольклором у Сибір і на Далекий Схід (Сірий і Зелений Клини) та на Кубань (Малиновий Клин). На жаль, майже всі ці матеріали (фонозаписи, фото, опрацьовані тексти і мелодії) досі лежать в архівах Києва, Донецька, домашньому архіві покійного.
Наукові розвідки Степана Мишанича опубліковані також у Бєлграді та Будапешті. Про нього як про дослідника усної народної творчості йдеться у міжнародному фаховому довіднику “Слов’янські фольклористи” (Бєлград, 2008).
Зробив багато й на теренах карпатознавства. У 1981 році видав нотовану збірку балад “З гір Карпатських”, досі – найсолідніше видання такого типу. Міжнародного резонансу набули його дослідження про карпатських опришків.
Своєрідним підсумком наукової діяльності Степана Мишанича є великообсяжний, змістовно насичений 2-томник “Фольклористичні та літературознавчі праці” (Донецьк, 2003).
У 2010 році Степан Мишанич  повернувся на Закарпаття, працював професором кафедри філологічних дисциплін Мукачівського державного університету, потім аж до останніх днів очолював кафедру  іноземних мов та перекладу Закарпатського інституту підприємництва ВНЗ “Україна” у Хусті.
Постать С. В. Мишанича і все зроблене ним задля поступу України назавжди збережеться в наших серцях.
Висловлюємо глибоке співчуття у безмірному горі родині і близьким.
Ужгородці Марія Бочко, Василь Ільницький, Іван Сенько, Юрій Туряниця, Дмитро, Павло і Сергій Федаки, Іван Хланта


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

four × five =