В ніч з 24-го на 25-те березня 1999 року на під’їзді до Києва (на 5-му кілометрі автодороги Бориспіль-Золотоноша) відбулася автомобільна катастрофа: автомобіль Тойота-корола, номерний знак 03909КА, рухаючись у бік Борисполя, зіткнувся з автомобілем КамАЗ-55102, номерний знак 84-49 ДНТ, з автопричепом, який здійснював несподіваний різких розворот. На місці пригоди загинув, не приходячи до тями, голова НРУ В’ячеслав Чорновіл і Євген Павлов (водій Тойоти). Автомобіль Тойота в’їхав прямісінько в місце зчеплення КамАЗу з причепом, а Тойота, яка рухалася зі швидкістю понад 120 км. на годину, не мала можливості ухилитися від зіткнення з вантажним автомобілем, який різко почав розворот на неосвітленій ділянці дороги. Так жахливо обірвалося життя одного з найхаризматичніших і найвідоміших громадських, політичних лідерів не тільки України, але й світу, борця за права і свободу людини і народів, лідера Народного Руху України В’ячеслава Максимовича Чорновола. Найганебніше тут те, що В. Чорновола не зламала радянська репресивна система і 15 років тюрем і було вбито в тій державі, за яку він боровся. Це відбулося на передодні початку президентської виборчої кампанії, участь в якій планував взяти В’ячеслав Максимович і, як кажуть тогочасні політологи, мав хороші шанси на перемогу.
Щоб попрощатися з В. Чорноволом, в Київ зібралися представники з усіх кутків України, до будинку вчителя йшли всі – друзі, соратники, недавні опоненти і вороги. Провести в останню путь прийшло понад 350 тис. осіб. Київ ще не бачив такої велелюдної траурної процесії – влада була перелякана. Можливо, цей переляк і великий авторитет знищеного лідера спонукав владу без всяких бюрократичних затягувань присвоїти В’ячеславу Чорноволу Героя України.
Розстеженням смерті лідера НРУ займалися три комісії: Верховної Ради, МВС і Руху. На другий день, після автокатастрофи, очільник МВС Ю. Кравченко офіційно сповістив, що є одна версія скоєного ДТП і слідство відкрило кримінальну справу по порушенню водієм Тойоти правил дорожнього руху, версія і проведення слідства по статті КК “Посягання і вбивство державного, політичного діяча”, яким був В. Чорновіл, відхилялася. Найближче до розв’язання загадок в організації і здійснення вбивства В. Чорновола наблизився голова слідчої рухівської партійної комісії М. Степаненко, який поплатився за це своїм бізнесом. Всі ці роки керівництво Руху вимагало, просило, закликало вище керівництво держави, правоохоронних органів продовжити слідство по справі вбивства політичного діяча В’ячеслава Чорновола.
Нічого не дали результати тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, яку очолював ще недавній побратим В. Чорновола – зам. голови НРУ О. Лавринович.
Багато невідповідностей, фальсифікацій і відверто незрозумілих фактів в слідчих діях правоохоронних структур виявив Микола Степаненко, що було ним викладено в книзі “Майже все про загибель В.М. Чорновола” том 1, яка вийшла в Києві в 2006 році.
Всі ці 14 гірких років Рух дуже відчував та ще довго буде відчувати цю втрату.
На початку президентського терміну В. Ющенко офіційно заявив, що сприятиме продовженню слідства по справі загибелі В. Чорновола.
Напередодні 10-ї річниці трагічної загибелі, заступник Генерального прокурора України М. Голомша листом від 12.03.2009 р. повідомив В. Коваля наступне: “На підставі зібраних доказів 12.02.2009 року у порушенні кримінальної справи стосовно Павлова Є.С. відмовлено за відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 215 КК України 1960 року.
Слідством додатково перевіряються обставини спричинення тілесних ушкоджень Чорноволу В. М. та Павлову Є.С., які призвели до їх смерті, та інші доводи, зазначені у Вашій заяві.
З урахуванням нововиявлених обставин, скасовано, як незаконну, постанову старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Криніна І. О. від 20 березня 2007 року про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом посягання на життя народного депутата України Чорновола В. М.”
По всій Україні 25-го березня рухівці зібралися на річницю загибелі свого лідера. Представники більшості обласних організацій відвідали місце вічного спочинку В’ячеслава Чорновола на Байковому кладовищі, де був проведений мітинг і покладання квітів
Голова Закарпатської
облорганізації НРУ О. Черепаха