Новий інцидент у Богданській школі

Дворічні витівки організаторів беззаконня в богданській школі завершилися пшиком. Але й відповідальності за організацію масових безпорядків теж не настало. А як відомо, не покаране зло породжує нове. І не в тому питання, що хтось бажає помсти, кари. Адже це теж нездорове суб’єктивне бажання. Покарання, або інакше, притягнення до адміністративної відповідальності насправді виконує зовсім інші функції, а саме допомагає усвідомленню неправильних вчинків, корекції поведінки, а отже виконує виховну функцію як до особи яка вчинила протизаконний вчинок, так і до оточуючого суспільства.
Саме це провокує на здійснення нових незаконних грубих вчинків.

Так, один з активістів богданської школи, який разом з іншими не допускав держані органи до проведення процедури передачі повноважень судом відновленого директора школи, вчитель фізичного виховання Дем’ян Василь Васильович під час навчально-виховного процесу, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп’яніння вдався до акту фізичного насилля. Він, під час виконання посадових повноважень директора школи Абеле С. І. без причин накинувся на останню, почав її обзивати нецензурною лайкою та викручувати руки за те, що остання увійшла до «каптьорки» фізичного виховання і застала там чергову п’янку. В компанії перебував голова профспілки Григорик І. В., який в той час повинен був бути на уроці української літератури в 11 класі, а також вчитель фізкультури Процюк Ю.Ю. Наслідком інциденту стало те, що Абеле С. І. потрапила на лікування до травматолога з діагнозом розтяг зв’язок.
Отож політика замирення добра дає мало. Компроміси тільки провокують до нових незаконних вчинків. Тому питання до управління освіти: чи і в цьому випадку все спустять на гальмах, чи почнуть приймати на кінець адекватні рішення відповідно до вимог закону.

Василь Шкробанець


Loading...

Comments:

5 Responses

  1. громадський активіст коментує:

    Учасника так званого АТО, якого так звеличують три ікса (Романюк М.І.) нічо інше як одна із пяничок Богданської школи пяничок.
    Батьки недуже переймаються пяницями в школі так як Мілічевич бібліотекою, так вона йому потрібна як псу пята лапа, він бізнесмен, а читати бізнесмену, особливо ЛІСОВОМУ яким він стає після отримання посади голови села зовсім необов’язково.
    Основна мета заробляння коштів любими методами, вони з секретаркою та слухняним депутатським корпусом відмивають кошти на всьому.
    Затісний кабінет став для секретаря Бочкор Н.В. і для діловода в такий важкий час для села зі слів Мільчевича А.С. за 29000 гр. купляють пару фанерних плит і споруджують робоче місце в холі сільради та ін.!
    Я припускаю, що Мільчевич в недалекому майбутньому зовсім може відмовитися від бібліотеки, як непотребу для трати часу.

  2. Лісоруб коментує:

    ніхто нікого не буде зачіпати. Севчиха все прикриє. сестра Дем’яна Подинська головний економіст у Севчихи у відділі освіти. Криша надійна. Шкода Абелиху бо робити з таким бидлом як богданській школі це треба мати залізні нерви.

  3. жтель Богдана коментує:

    А ви “батьки” не боїтеся жити в Богдані? Хлопці слава БОГУ живими повертаются додому з АТО. Неадекватні з порушеною психікою бо захищали нас з вами. Своє життя клали під кулі аби ви спокійно обписували людий. Вони боролися за правду і терпіти брехню не будут.Раджу вам і вашим дітям збиратися і їхати туди де людий нема бо з людьми ви не зживаєтися

  4. Батьки коментує:

    Шановний автор попереднього коментаря, не плутайте будь ласка , алкоголізм з участю в АТО це по-перше. По -друге спостерігаючи за ситуацією в школі де навчаються наші діти ми , батьки розуміємо, що ваші дії , які ви дозволяєте собі на робочому місці не підлягають ніякій логіці і не є покарані з точки зору ваший вищих органів. Вчителі дозволяють собі не приходити на свято Першого дзвоника бо їм не подобається директор , шановні ви отримуєте зарплатню за навчання наших дітей, а не за особисті амбіції. По-третє якщо людина дозволяє собі знаходитися на території школи п яною та піднімає руку на посадову особу на робочому місці, ТО ЩО ТОДІ ЧЕКАЄ НАШИХ ДІТЕЙ НА УРОКАХ , адже поведінка наших дітей є також фактором нервового збудження вашого учасника АТО . Тоді йому не місце в школі де є НАШІ ДІТИ.Наступне такий випадок вже був коли в цій каптьорці цей вчитель душив учня і його врятувало лише те що діти помітили . Це ще було до його участі в АТО. ТИМ БІЛЬШЕ ВИ САМІ ВИЗНАЄТЕ ТОЙ ФАКТ ЩО ВІН ЗМІНИВСЯ І НЕАДЕКВАТНИЙ. МИ ПЕРЕЖИВАЄМО ЗА НАШИХ ДІТЕЙ ЗА ЇХ БЕЗПЕКУ НА УРОКАХ ФІЗКУЛЬТУРИ.

  5. xxx коментує:

    Відношення до учасника АТО у Богданській ЗОШ І-ІІІ ст. Здавалося, зовсім недавно на всю Україну поширився конфлікт між директором даної школи Абеле С.І. і педагогічним колективом. Складається думка, що втомився добиватися правди колектив, до нього ніхто не прислуховувався, а навпаки більш уважно вислуховували Ференца П.П., його підопічну Абеле С.І. і ще трьох вчителів. Тому, мабуть і притих колектив. Але це не сподобалося директору школи Абеле С.І. (психолог), яка взяла курс на війну з учасником АТО Дем’яном В.В. Учасники АТО – це певна специфічна категорія людей, які пройшли величезні випробування, у яких на очах гинули друзі, біля яких розривалися снаряди. Коли Василь Васильович повернувся з війни, то рідні помітили, що він змінився. Різноманітні буденні речі тепер можуть викликати у нього зовсім іншу реакцію. І це повинні знати не лише члени родини, а і дирекція школи, де він працював і працює тепер. Та жага помсти закрила очі в директора школи Абеле С.І.. З перших днів приїзду вона заявила, що не хоче бачити його на власні очі, так як він знаходиться у відпустці. Якщо Василь Васильович приходив у школу на прохання колег то обов’язково мусів почути прокльон у свою сторону. Коли педколектив зустрічав і оплесками віддавав шану колезі, вона цинічно сміялася в очі. Вихід на роботу теж був «ввічливий». Коли вчитель підійшов до розкладу, сказала злісно, щоб вийшов з учительської. Колектив разом з головою профспілки, зауважували директору і просили Василя Васильовича не звертати увагу. Така поведінка учасника АТО ще більше почала виводити Абеле С.І. з себе. Вона склала новий план з трюками, які вже здійснювала з педколективом в 2014 р. 20 січня 2016 р. Василь Васильович був вільний від шкільних занять. На перерві після 4 уроку зайшов за своїми календарними планами у школу, зустрівся з учителями, і з головою профспілки Григориком І.В. зайшовши в кабінет фізкультури. Туди чогось поспішила Абеле С.І. Між Дем’яном В.В. і директоркою виникла суперечка після якої він пішов додому. І тут почалася спеціально розіграна драма. Абеле С.І. почала кликати на допомогу Ференца П.П. і його жінку, головного лікаря Ференц І.Ю. Якщо лікарку викликають до хворого, то приходиться чикати до години, а тут з’явилася вчасно надавати Абеле С.І. допомогу. Зафіксувала гіпертонічний криз, хоч до того директор знаходилася в непоганому настрої. Підбігла до Абеле вчитель укр.мови та літератури Гавюк М.М., яка забула що залишила на уроці самих дітей. Порадилися, проаналізували, і на швидкій відвезли Абеле в Рахів, щоб дійсно надати розголосу цій справі (це для педколективу не новина, лікарка вже це план здійснювала). Отож, щоб вирішувати проблеми, які постали у мирному житті перед учасниками АТО і допомагати їхнім сім’ям, у Богданській ЗОШ І-ІІІ ст. з ними продовжують вести війну принижуючи і підбираючи ті методи боротьби , які найболючіше вдарили по нашим героям.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 × one =