Нересницька церква відродилася в Ужгороді

На старому цвинтарі на вулиці Капушанській в Ужгороді освятили дерев’яну церкву на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці. Перша Благовіщенська церква в обласному центрі, перша на Закарпатті копія дерев’яної церкви із числа втрачених. Мова про старий храм св. архістратига Михаїла із села Нересниця Тячівського району, якому цьогоріч виповнилося б 200 років і який згорів 10 років тому (в 2003-му).

Такої дерев’яної краси Ужгород ще не мав — майстер Василь Варга відтворив навіть декорований ґанок, віконечка. Заклали фундамент торік, причому неглибоко, щоб, бува, не натрапити на могили. За словами кандидата історичних наук Йосипа Кобаля, колись вважалося за честь бути похованим під церквою чи біля неї. Ховали в таких місцях лише обраних. До прикладу, князя Федора Корятовича мали поховати біля храму в Берегові, але, зваживши малі розміри церкви і величність постаті, поховали в Ужгороді. Біля церков зазвичай ховають священиків, інших побожних людей. Хоча мистецтвознавець Михайло Приймич додає, що був подивований, коли побачив у селі Гукливий на Воловеччині, як священик ховає дитину біля фундамента церкви. Нині біля новозбудованої — теж багато могил. Заступник міського голови Віталій Семаль додав, що кладовище стало доглянутішим, відколи Мукачівська греко-католицька єпархія взяла місце вічного спочину під свою опіку.

Церква у Нересниці (фото М.Сирохмана, зроблене 1992 р.)

Але повернемося до самої нової церкви. Вона унікальна, як і кожен із 60 дерев’яних храмів, які маємо в області, розповідає дослідник Михайло Сирохман. Церква — остання з втрачених. А от скільки їх загалом за останні десятиліття ми не вберегли, підрахувати важко, але з десяток набереться. Попередницю ж Благовіщенської церкви Дмитро Гасинець збудував у Нересниці у 1813 році. «Ніде в Карпатах настільки не збереглося  народне будівництво, як у нас, — каже дослідник. – У 1822-му іконостас малював найкращий іконописець ХІХ століття Михайло Манкович». Тепер от маємо зразок того, що втрачене можна відновити. Ідея, зізнається пан Сирохман, виникла давно. Планували перенести сюди якусь із дерев’яних церков області. А оскільки у Нересниці вже за рік на місці згорілої виросла мурована, то й вирішили її копію встановити в Ужгороді.

Відтворювали храм за загальними кресленнями, які збереглися, із брусів у селі Луги на Рахівщині майстри із села Видричка. Про це розповів «Новинам» декан Рахівського деканату отець Володимир Проданець, на рахунку якого вже п’ята збудована дерев’яна церква (чотири на Рахівщині). Знайшлися навіть меценати, які транспортували споруду  в розібраному вигляді в обласний центр. А вже тут складали. Церква, каже будівельник Іван Буря, має висоту 18 метрів, а сам шпиль сягає 8 м. Михайло Приймич каже, що намагалися відтворити все точно. До прикладу, була така особливість у подібних церквах – темнота у бабинці, а у наві — світло. А все через те, щоб освітлювався іконостас. Приклад — церква в Ужку Великоберезнянського району.

Новій церкві ще потрібен іконостас. І тут цікава деталь. Частина старого іконостасу Нересницької церкви, намальованого вже згаданим Манковичем, виявляється, збереглася у Міжгір’ї. Михайло Приймич каже, що планують відтворити саме його. Церкву збираються ще консервувати, тобто обробити розчином, який вбереже від вогню. Вже проводять і богослужіння (графік висить при вході). Молитимуться і за жертводавців. У найближчому майбутньому збираються встановити й дзвіницю. Та найголовніше, за словами владики Мілана Шашіка, старий цвинтар збираються перетворити на паркову зону. «Плануємо зробити, як у Європі, де старі кладовища стають своєрідними парками пам’яті. А Ужгород відтепер має дві дерев’яні церкви — крім Нересницької, ще одна — на території Закарпатського музею народної архітектури та побуту, яку свого часу перевезли із Шелестова Мукачівського району.

Оксана ШТЕФАНЬО.

На фото зверху: Копія церкви в Ужгороді (фото А.Ножки)

Новини Закарпаття


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seven − two =