Не всі закарпатські посадовці, що “пресували” активістів попадають під люстрацію (ДОКУМЕНТ)

Про це повідомляє громадський діяч з Перечинщини Іван Погоріляк.

“Усвідомлюючи свою    високу    відповідальність,    урочисто

присягаю,  що буду вірно  служити  громаді  та  народові  України,

неухильно  дотримуватися  Конституції  України  (  254к/96-ВР ) та

законів України,  сприяти втіленню їх у  життя,  охороняти  права,

свободи  і  законні  інтереси  громадян,  сумлінно виконувати свої

посадові обов’язки”.

Це текст присяги державного службовця, який підписує кожний державний службовець при поступленні на роботу.

Якщо державний службовець, суддя, прокурор чи інша посадова особа, використовуючи свої службові повноваження, позбавляв права громадян України на мирні зібрання, чи має він право бути на службі народу України?

Сьогодні українці вимагають відсторонення таких осіб від влади, і це, на мою думку, справедливо. Але під закон про люстрацію підпадають далеко не всі посадовці, які знущалися над простими людьми, та ще й іменем України.

У листопаді 2007 року перечинці, будучи невдоволеними непрозорими діями посадовців райдержадміністрації та міської ради, подали до міськради заяву з повідомленням про проведення безстрокової акції протесту під назвою: «Виконання міською радою повноважень прозоро та відкрито» та «Проти незаконного розподілу земель у Перечинському районі».

Реакція з боку місцевої влади була миттєвою: міський голова Перечина Мирослава Гуранич звернулася до суду з вимогою заборонити проводити будь-які акції під стінами перечинського «Білого дому». Свою позицію аргументувала тим, що у 2001 році виконком селищної ради прийняв рішення для перечинців,  у котрому визначив, що мітинги, демонстрації повинні проводитися на території між площею 50 років Жовтня та музичною школою. При цьому мер посилалася на Постанову Верховної Ради Української РСР «Про невідкладні заходи по зміцненню  законності і правопорядку в республіці» від 29.11.1990 року.

22 листопада 2007 року суддя Шешеня М.О. позовні вимоги пані Гуранич не задовольнив, посилаючись на те, що заява була подана в день проведення мітингу, тобто 22 листопада. Але наступного дня вимоги мера той же суддя задовольнив у повному обсязі. Суд іменем України вирішив: «Заборонити громадській районній організації «Місто» проводити безстрокову акцію під назвою «Виконання міською радою повноважень прозоро та відкрито» та «Проти незаконного розподілу земель у Перечинському районі», а також будь-яких інших зборів, походів, мітингів, демонстрацій перед адміністративним будинком Перечинської міської ради в місті Перечин на площі Народна, 16,  починаючи з 23 листопада 2007 року.

Того ж дня державні виконавці спільно із міським головою «штурмували» мітингувальників. При цьому робили це ввечері, коли більшість людей уже знаходилися вдома. На окремих мешканців району міліція складала адмінпротоколи, які розглядав все той же гуманний перечинський суд.

Перечинці витримали натиск  службовців та правоохоронців. Четверо громадян  (Погоріляк І.М., Ковач М.В., Горіна Я.Ф., Луцук Л.М.) оголосили голодування, яке тривало більше десяти днів. Біля десяти жителів Перечинщини прожили в наметах під адмінбудинком з 22 листопада до 8 грудня 2007 року. За цей час на площі Народна відбулися два мітинги, у яких взяли участь від 300 до 500 жителів району. Люди вимагали припинити безконтрольний розподіл комунальних земель, припинити руйнування будівель колишньої військової частини в м. Перечин.

Наші «діячі» мають особливість швидко перефарбовуватися залежно від змін у державі, тому сьогодні ті, хто забороняв людям мирно, без зброї збиратися на мітинги і вимагати від влади діяти прозоро і відкрито, знаходяться на тих же посадах, та ще й пробують люструвати інших.

Перечинський міський голова Мирослава Гуранич, використовуючи ручних суддів, працівників прокуратури, виконавчої служби, міліції, забороняла  з їх підтримкою жителям Перечинщини проводити мітинги і висловлювати свої позиції щодо роботи місцевої влади. Це вони робили навіть тоді, коли українці 22 листопада відзначали як державне свято – День Свободи,  присвячений Помаранчевій революції. Це свято проіснувало з 2005 до 2011року. Заснував День Свободи Ющенко В.А., а в 2011 Янукович В.Ф. його скасував. Сьогодні більшість із згаданих вище «патріотів» почепили  по два українських прапорці на автомобіль  і доводять усім, що вони більше за всіх люблять Україну і тільки вони повинні очолювати місцеву владу.

Додаю рішення суду від 23 листопада 2007 року.

 

Рішення ШешеніРішення Шешені 001


Loading...

Comments:

1 Response

  1. яна коментує:

    А хто на Закарпатті пройшов люстрацію..взагалі??

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

seventeen − 10 =