На Закарпатті здійснено кривавий напад на волонтерів (ФОТО)

Про це в мережі Фейсбук інформує відомий волонтер Тетяна Дюрдь

Дорогі друзі. Всі ви напевно читали вже на всіх сайтах Закарпаття про інцидент, що стався вчора вночі. Чому тільки через добу пишу про це? Тому, що другий день вже розбираємось в цій ситуації.

Ітак, одразу попереджаю, що мій пост буде дуже довгим, але тут, ви знайдете відповіді на багато своїх питань. Розповідаю по-порядку.

2-го лютого, близько 21.30 Павлов Павло проїжджав площу Корятовича. На вул.Фединця позаду Плази він звернув увагу на велике скупчення людей. Вийшовши з машини Паша побачив патрульні машини працівників міліції та кілька машин з наліпками Правого Сектору. Він підійшов розібратись в чому справа і побачив таку картину: чотири міліціонери стояли оточені бійцями буцімто ПС Закарпаття(хоч в Закарпатті такого не існує) при цьому на високих тонах про щось сперечались. Павло, як громадський активіст запитав в чому справа, на це в свою сторону почув хвилю обурення і нецензурних слів в бік міліції. Паша запитав в міліції, що сталось. Йому відповіли, що вони зупинили підозрілого мужчину і попросили в нього документи (в наш військовий час це абсолютно правильно), на це звідки не візьмись приїхали близько 20 людей в камуфляжі, обступили їх і заважали виконанню їхніх обов’язків.

Коли ж на місце інциденту приїхав наш друг Вітя Ковач, один з «бійців» крикнув: «Знімаємось» , посідали в машини і поїхали. Паша позвонив мені, щоб розказати про інцидент, але на місце цієї події я вже не встигла. Так як ми через пару днів повинні були знов везти хлопцям в Дебальцево допомогу, ми зустрілись щоб обговорити деталі нашої поїздки. Нас було четверо:мої колеги-волонтери Павло Павлов та Віктор Ковач, а також моя подруга, яка побажала залишитись анонімом. Близько о 23.40 ми вирішили відвезти мою подругу додому. Пашку дуже непокоїв інцидент з міліцією, так як це є неправомірною поведінкою у відношенні до внутрішніх органів. Паша згадав, що в там було багато його земляків з Березнянщини, і він вирішив напряму запитати в них чому вони себе так поводять. Отже, ми поїхали до «правосєків». Ми побачили, що вони мешкають в приватному будинку на вулиці Криничній, на якому гордо висить великий банер Правого Сектору.

Звісно, якби ми не побачили, що в будинку всюди горить світло і вікнах ходить багато людей, ми б не підійшли і близько до воріт. Побачивши, що вони не сплять, ми вирішили по «гарячим слідам» взяти в них коментар з приводу неправомірної ситуації з міліціонерами, що мала місце на вул..Фединця. Ми з подругою вирішили тільки вдвох підійти до воріт, подзвонити і взяти коментар, так як в мене є посвідчення журналіста і я маю на це право.(так, згідна, не опівночі, але ж вони не спали) На наш дзвінок з будинку вийшло три хлопці в камуфляжі, а за ними ще один з предметом в руках(схоже на АКМ). В той час, Паша і Вітя були далеко позаду нас. Ось ми з подругою і почали розпитувати «бійців» про інцидент, і що вони про нього думають. Нам відповіли, що ми увірвались на режимний об’єкт, на що ми відповіли, що стоїмо за каліткою, і по закону України можемо вільно ходити по вулиці, яка не є приватною власністю. Вони з нами погодились. Коли ж ми знов запитали про інцидент, їх це дуже обурило, на що ми у відповідь почули потік нецензурної лексики.

Почувши, що хлопці неприпустимо розмовляють з дівчатами – підійшов Паша і запитав, чому вони лиють бруд на волонтерів, які їздять на передову. Тут цим хлопцям таке як кришу зірвало. Почались крики: «Да я в Пескаах воєвал(у сні напевно), да я там був, блаблабла» ну як завжди)) Далі, ми знов слухали купу бруду в нашу сторону. Їхній гнів в нашу сторону тільки наростав, і Павло побачив заді цих «бійців» людей з Автоматами Калашнікова, які створювали якісь незрозумілі рухи, наставляючи на нас автомат. На це, Павло зробив три попереджувальні постріли в землю, зі свого Пневматичного Пістолета, який в нього офіційно зареєстрований(посвідчення дивіться в фото) і ми почали йти до автомобіля. Я з Пашою пішла скоріше вперед, а далі..почалось…

Я повернулась на дикий крик моєї подруги і побачила таку картину: четверо «бійців» повалили її на сніг, наносячи при цьому тілесні пошкодження ногами. Вибіжало ще п’ятеро хлопців в камуфляжі і почали бити Вітю, який вступився за мою подругу. Під час цього всього в нашу сторону пролунали кілька черг з Автомата Калашнікова. Коли мою подругу та Вітю силоміць почали тягнути до будинку(так звана штаб-квартира) за Пашою почали біжати п’ятеро хлопців в камуфляжі. Паша відразу викинув з карману свій Пневматичний Пістолет, щоб не було провокацій. Підбігши, ці п’ятеро намагались повалити Пашу на землю, але не вдавалось. Ці п’ятеро почали кликати на підмогу і прибігало ще семеро. В такій кількості їм вдалось повалити одного Пашу на землю. І там, на снігу, вони почали його жорстоко бити. Я стояла трохи далі і дзвонила про допомогу нашим друзям. Коли я побачила купу крові на снігу і лиці Паші я почала пищати на всю вулицю(напевно дякуючи моєму крику сусіди визвали міліцію). Далі, побивши в кількості 15 чоловік одного Пашу, вони почали тягнути насильно його до свого будинку(штаб-квартира). По дорозі помітили мене, відібрали телефон і за волосся теж потягнули до цього будинку. Я заходила туди остання.

павловПобачила я таку картину: на землі лежав Вітя Ковач, його били. Також лежала моя подруга. В дверях почали бити Пашу, жорстоко бити. У моєї подруги почався приступ. Коли я побачила Пашу всього в крові на плитці в мене почалась істерика і я знов почала сильно пищати на весь будинок. Мене силою вивели на вулицю і наказали закрити рот. Коли я на вулиці почула, що моїх друзів сильно б’ють я знов забігла до будинку. Павло з Вітьою лежали на підлозі в крові і їх били всі, хто хотів. Мене завели, посадили за стіл і змушували надіти балаклаву. Мою подругу просили зробити теж саме. Але ми не одягли і встигли помітити, що там багато зброї а також бутилок, схожих на коктелі молотова. Так як нам з подругою дуже було погано, в неї був приступ, а в мене схопило серце – нас знову вивели на вулицю, а хлопців далі продовжували бити по голові і по всьому тілу. Ми помітили, що ці «бійці» були під дією чогось, бо в їхніх очах ми бачили звірський погляд. Жахливий. Я благала їх не бити Вітю по голові, бо в нього з молодості серйозна травма. Попри моє прохання вони ще сильніше почали лупасити Вітю. Пашу теж били, хоч він навіть слова не сказав і навпаки казав їм: «Давайте поговоримо. Ми ж вроді за одну ідею, а ви таке робите», вони не реагували і били ще сильніше. Близько години Паша і Вітя лежали на плитці в крові, майже без свідомості в наручниках. Приблизно через півтори години нарешті приїхала міліція. І тут почалось найцікавіше.

Правосекі вивели Пашку і Вітю в наручниках з балаклавами на голові і поставили на сніг на коліна. На це вітявсе дивилися працівники міліції без жодних дій. Коли я зняла з них балаклави, Гласнер почав фотографувати побиті лиця хлопців і сміятися, викрикуючи, що ми сепаратисти. На це все знов-таки дивилась міліція і нічого не робила. Тут ці «бійці» почали говорити, що ми в них стріляли, а міліція (увага) сказала цим невідомим людям в камуфляжі піти позбирати гільзи!!!! Без свідків, без присутності міліції! Тобто зараз, як доказ того, що вони в нас чергами з Автоматів стріляли вже визбираний правосеками, бо міліція на це все закрила очі. Далі приїхав беркут. Хлопці продовжували находитись в наручниках вже понад 2-х годин. Швидку їм ніхто не визивав і відкривати наручники ніхто не збирався. До того, ці правасеки незаконно зробили обшук нашої машини, звідки забрали навігатор. Також наші особисті мобільні телефони продовжували знаходитись в кармані Гласнера, попри те, що я просила міліцію забрати їх. Ще через пів години хлопцям нарешті зняли наручники і…забрали нас всіх в міський відділ міліції. Бачачи, що Павло і Віктор стікають кровю, міліціонери не поспішали викликати швидку. Не запропонували нам написати заяву, і не запропонували нам пройти мед експертизу. А тепер ще цікавіше, до міськвідділу забрали тільки нас. Жодного з тих, хто нас бив не забрали до відділку для вияснення обставин ситуації!!!

Після тяжкої ночі і сьогоднішнього дня, ми встановили в лікарні, що в моєї подруги струс, у Віті страшні забої голови та спини(їх били прикладами з автоматів), а у Пашки, який був сам проти такої кількості, і якого били найбільше, легка гематома тканин обличчя, та невелика рвана рана над бровою на один шов. Тобто, як ми вже писали, Пашку ПС боїться. Один на один від нього тікають, а тут толпою налетіли і думали все, але нічого не вийшло )) Мораль сей басни такова: ніколи не захищайте міліцію, бо ось чим це кінчається!

А тепер деякі роз’яснення. Про алкогольне сп’яніння про яке трубить Гласнер: заспокойтесь, ми були на експертизі, яка показала ні краплі алкоголю в крові, а ось під дією чого були Ваші «бійці» ще потрібно розібратись.

павлов3Друге, п.Володимир Гласнер, хочете розбиратись в нашій волонтерській діяльності? Будь лааааска. Я навіть сама Вас повожу до своїх спонсорів і поїдете з нами, подивитись куди ми що возимо, заодно подивитесь, що таке передова))) А хоча…по спонсорам я Вас водити не буду і не збираюсь, хто Ви мені такий? Достатньо того, що ми не є офіційною організацією, офіційних волонтерських рахунків ми не маємо, а допомагають нам наші спонсори(які бажають бути інкогніто) та мої чи Пашкині і просто небайдужі громадяни, перед якими я звітую не публічно, а особисто за кожну їхню копійку.

Ну і третє, ПС силою та незаконно забрали мій телефон. Потім віддали його міліції. Міліція без всяких павлов2потрібних актів про вилучення просто його забрала. Отож, п.Гласнер та доблесна наша міліція знайте, на вашій совісті сьогоднішня ситуація в Чорнухіно, тому що через те, що я була не на зв’язку, я не змогла допомогти хлопцям як завжди. Також, не шановні, на вашій совісті наш покійний Закарпатських Герой, якого не можуть опізнати, і за процедуру ДНК якого до сьогоднішнього дня повинна була домовитись я. Через те, що телефона в мене не було – я це не зробила.

І останнє. Нагадую, що ми не принесли жодної шкоди, ні моральної ні фізичної так званим бійцям ПС Закарпаття. Всі цілі і неушкоджені і разом били тільки нас.

Ну що, ви зрозуміли яка в нас міліція?

Іііі…що, як будем розбиратись?) Звісно, що по закону))

Всім дякую за увагу.


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 + nineteen =