На Закарпатті радилися про чисту воду

Резолюція

водаМіжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції

«Вода і здоровя людини», яка відбулась на Закарпатті 19-20.04.2013р.

Міжнародна міждисциплінарна науково-практична конференція «Вода і здоровя людини» (до 150-річчя народження академіка Вернадського В.І.) відбулась 19-20 квітня 2013 року на базі санаторію «Квітка полонини» (село Солочин, Свалявського району Закарпатської області).

Організаторами Конференції виступили: ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Науково-дослідний інститут фітотерапії; Ужгородський торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету; Словацький аграрний університет в Нітрі, Інститут збереження біорізноманіття в Нітрі; Управління охорони здоров’я та управління освіти і науки Закарпатської ОДА; Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера»; Санаторій «Квітка полонини».

Тематика пленарних секційних засідань конференції була присвячена різноманітним і вкрай важливим аспектам впливу води і водних середовищ на біосферу і здоров’я людини, зокрема:

  • роль питної і мінеральної води в оздоровленні людини за умов екологічного дисбалансу, актуальні питання розвантажувально-дієтичної терапії в умовах санаторію;
  • вивчення та корекція екзоекологічного впливу на ендоекологію людини, проблема йододефіциту та профілактики остеопорозу;
  • актуальні питання фітоапімедицини, здобутки та перспективи нанофітомедицини;
  • агротехнологія вирощування та експериментальне вивчення властивостей лікарських рослин;
  • викладання основ фітотерапії у школах та вузах.

Всього на Конференцію було надіслано 102 доповіді, матеріали яких видруковані окремим збірником  та поширені серед учасників і наукової громадськості.

У роботі Конференції взяли участь і виступили з доповідями науковці з України, Словаччини, Угорщини і Польщі.

Заслухавши наукові доповіді і дискусії по ним на пленарних і секційних засіданнях, учасники Конференції констатують:

  1. a.      Актуальність і злободенність наукових і науково-практичних проблем, пов’язаних із впливом  води і водних середовищ на біосферу  і здоров’я людини, викликана   прискорюваним загостренням цих проблем за останні десятиліття як на глобальному, так і регіональному  та місцевому рівнях.

Особливо гостро проблеми водозабезпечення і доступності до чистої питної води, забруднення і виснаження її запасів і природних джерел стоять  практично в усіх регіонах України,  що не може вже не загрожувати  національній безпеці країни.

  1. b.      До проблем забруднення і виснаження  природних джерел чистої води в Україні додається катастрофічна зношеність трубопровідних систем водопостачання, втрати води в яких перевищують 30%, а її якість здебільшого далека від стандартів чистої питної води. Та навіть такими водопровідними системами з водою, малопридатною для питних цілей, має змогу користуватись лише 65% населення України.
  2. c.       Головною причиною подібної катастрофічної ситуації з чистою   питною водою в Україні є тотальний, часто протиправний тиск (і виснаження з бізнесовими цілями) на природні водні запаси і джерела, роззосереджені у відкритих, приповерхневих і підземних водоймах та їх забруднення. Окрім того,  фінансові вкладення в будівництво і реконструкцію сучасних муніципальних систем водопостачання і водовідведення та очистки є просто мізерними від потреб. Все це прямо чи побіжно, в коротко- чи середньостроковій перспективі вкрай згубно відображається на здоров’ї нації і кожного українця зокрема, суттєво знижує рівень і якість життя громадян і туристів, що приїздять в Україну, а також – значно погіршує і без того невисокий рівень характеристик конкурентоспроможності України у світі. 
  3. d.      Основними причинами і факторами виснаження і забруднення природних джерел чистої питної води у відкритих і приповерхневих водоймах є техногенні  природоексплуатуючі вторгнення  у долинно-річкові коридори, русла річок і озера, а також – різні за типами  шкідливих і токсичних хімічних речовин  промислові і побутові скиди забрудненої води. Не менш згубними і небезпечними для гірських екосистем  та біосфери є втілювані у життя  плани масового зведення малих і міні ГЕС у верхів’ях та у  середній течії гірських річок і потічків  Карпат. Серйозну небезпеку складають  і величезні обсяги скидів стоків, забруднених  миючими засобами з вмістом вкрай шкідливих для біосфери фосфатів.
  4. e.      В Україні тематиці впливу води та її якості на здоров’я людини і стан біосфери та урбоекосистем  не приділяється належна увага. Дослідження цього міждисциплінарного напряму слабо фінансуються і належним чином не координуються.
  5. f.        Виголошені і обговорені на Конференції наукові доповіді представляють лише частину  величезного масиву проблем впливу  води на здоров’я людини в аспектах: питної, мінеральної води та оздоровлення в умовах екологічного дисбалансу; корекції екзоекологічного впливу на ендоекологію людини, включаючи  проблему йододефіциту; фітоапімедицини та нанофітомедицини; агротехнологій вирощування і виявлення нових властивостей лікарських рослин; управління знаннями основ фітотерапії і фітоапімедицини. В цсіх цих напрямках Конференція засвідчила прогрес і поглиблення міжнародної наукової кооперації і співробітництва і, особливо, між Україною і Словаччиною.

 

Враховуючи вищенаведене,  Конференція вирішила:

 

  1. 1.      Рекомендувати органам центральної виконавчої влади (Мінрегіонбуду, Мінохоронздоров’я, Мінекології, Мінфіну, Мінекономрозвитку, Держводагенству та ін..),  а також – профільним Комітетам Верховної Ради України, зважаючи на те, що 2013 рік світовою спільнотою оголошено «Міжнародним роком водної співпраці», а також  –  те, що в умовах швидко зростаючого  глобального дефіциту чистої прісної і питної води, лише через комплексне вирішення проблем раціонального її використання з природних  джерел та створення сучасних систем водовідведення і очистки стоків можна  досягти європейських рівня здоров’я і якості життя українських  громадян – першочергово і у повному  обсязі фінансово забезпечувати виконання Державної програми «Питна вода України на 2011-2020 роки», затвердженої Законом України №3933 – VІ від 30.10.2011р.

Окрім того – посилити увагу урядових структур до реалізації участі України в практичних заходах і діях, визначених в таких міжнародно-правових документах, як Дунайська Стратегія,  Карпатська Конвенція, Конвенція про захист річки Дунай, Інтегрований план  управління водним басейном Тиси та ін.

 

  1. 2.      Звернутись до органів місцевого самоврядування різних рівнів (сільські, селищні, міські, районі та обласні ради) і органів територіальної державної влади України (районні та обласні державні адміністрації) з пропозиціями:
  • сфокусувати увагу на надзвичайній актуальності і важливості на регіональному  та місцевому рівнях імплементувати Державну програму «Питна вода України на 2011-2020 роки», розробивши і затвердивши до виконання (оновлення) відповідні регіональні чи місцеві цільові програми використання водних ресурсів для цілей питної води та оздоровлення;
  • при розробках, обговоренні та затвердженні Генеральних схем планування областей, детальних схем планування районів та Генеральних планів розвитку міст (селищ, сіл) безумовний пріоритет перед  промислово-виробничими  потребами надавати визначенню і резервуванню диверсифікованих  природних джерел питної води з урахуванням зростаючих потреб її споживання для майбутніх поколінь;
  • терміново забезпечити суттєве зниження нинішнього недопустимо високого рівня  втрат (більше 30-40%) чистої питної води в муніципальних системах водопостачання міст і селищ України, а також – запобігти виснаженню багатьох джерел питної і мінеральної води (особливо – в Карпатах) внаслідок непродуманого чи хижацького використання  надр і запасів водних ресурсів.
  1. 3.      Просити Президію Національної Академії наук України, Академію медичних наук України, Академію аграрних наук України, Академію наук вищої школи України,  інші наукові установи та університети України:
  • Посилити увагу і міжнародну науково-технічну кооперацію та суттєво збільшити обсяги фінансування як фундаментальних, так і прикладних наукових досліджень, спрямованих на вивчення впливу води  і водних середовищ на біосферу загалом і людину зокрема, у тому числі: питна і мінеральна вода та оздоровлення  в умовах екологічного дисбалансу; корекція екзоекологічного впливу на ендоекологію людини, включаючи проблему йододефіциту; розвиток фітомедицини, фітоапімедицини та нанофітомедицини; інтраклітинна,  вільна та зв’язана вода живих організмів, включаючи її структурні та біоенергоінформаційні  характеристики; сучасні агротехнології вирощування рослин і плодових культур; запроваджувати і вдосконалювати й надалі методологічні основи викладання фітотерапії у школах і вузах (особливо – медичного профілю).
  • Поглибити і розширити вітчизняні  прикладні наукові розробки та міжнародну наукову кооперацію з проблем  очистки питної води та ефективних  технологій очистки водних промислових і побутових стоків.

 

  1. 4.      Рекомендувати органам місцевого самоврядування різних рівнів (обласні, районні та місцеві ради) та обласним  і районним державним адміністраціям при прийнятті рішень щодо проектування  і будівництва малих і міні ГЕС (особливо – на гірських річках Карпат) задля дотримання у повному обсязі комплексу чинних  законодавчо-нормативних та міжнародно-правових актів керуватись: затвердженою Генеральною схемою планування  області; затвердженими детальними схемами планування районів з відповідними ТЕО розміщення об’єктів малої гідроенергетики фаховими інститутами, стратегічними екологічними оцінками впливу на природне довкілля та  рішеннями випереджаючих громадських обговорень імовірних рішень і проектів. При цьому, взяти до уваги і керівництва неприпустимість розміщення малих і міні ГЕС гребельного та дериваційного типів у верхній  течії гірських річок і природоохоронних  зонах Карпат у відповідності із  законами України, міжнародно-правовими  актами, ратифікованими Україною, та Резолюцією Комітету з питань  екологічної політики ВРУ від 6.07.2012 року «Проблеми будівництва малих ГЕС у гірській місцевості», висновків засідання виконкому Західного  наукового центру НАН України і МОНМС України від 8.06.2012р., Меморандуму про схвалення «Інтегрованого плану управління водним басейном річки Тиса», погодженого міністрами з питань екології 5-ти європейських країн, у т.ч. й України.

 

  1. 5.      Звернути увагу усіх зацікавлених сторін (профільні урядові структури, бізнесові і науково-впроваджувальні організації) на важливість  і необхідність всебічного сприяння апробації, налагодженню високотехнологічного вітчизняного виробництва  та формуванню ринкових мереж збуту – задля профілактики, оздоровлення і лікування захворювань населення –високоякісних фітопрепаратів і фітонапоїв на основі екологічно чистих рослин і структурованої  води, продукції апіфітотерапії та бджільництва, вітчизняних йодопрепаратів та ін.

 

  1. 6.      Звернутись до громадських об’єднань екологічного, природоохоронного і розвиткового спрямування України та їх мереж, до громадських  рад при органах державної виконавчої влади України з проханням активізувати  і спрямувати інституції громадянського суспільства на всебічну суспільну і експертну підтримку вирішення проблем, пов’язаних із впливом  води і водних водойм на здоров’я громад і кожного українця.

 

  1. 7.      Резолюцію конференції опублікувати у ЗМІ та надіслати:

Адміністрації Президента України; Кабінету Міністрів України (у т.ч. переліченим  міністерствам і відомствам); Верховній Раді України (у т.ч. профільним комітетам); обласним радам і обласним державним адміністраціям; мережам громадських організацій України та громадських рад при органах державної  виконавчої влади в областях України.


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

three × 5 =