На Міжгірський майдан виходять тіні

МІЖГІР’Я 2Коли запалали на столичному Майдані перші автівочні скати – сахнулися в боки всі «щури». Та не варто забувати про те, що нездорові тенденції з початку незалежності сформували своїх «достойників», які так просто не підуть з нашого життя. Вони спершу підуть в тінь, з якої почнуть з’являтися в образі борців за народне щастя, котрі все життя тільки й мріяли про роботу на «найновішу» Україну. Всі атрибути нових перевтілень будуть витримані, геть до вишиванок, оселедців, співань національного гімну тощо.
Такі думки з’являлися минулої п’ятниці в Міжгір’ї, де проходило чергове віче з проголошенням кожним виступаючим «найсвятішої правди». Голова районної ради Іван Ярема, його новопризначений заступник Михайло Буришин від місцевого представництва «Батьківщини» говорили з ганку головного владного будинку, що хочуть жити в нормальній країні, де кожна думка людей буде правильно врахована. Була і панахида по загиблих. Під сумний сміх пролунала репліка з натовпу:
– Заберіть кудись прокурорів, а то ще подумають, що панахида по них…
Втім, явно не викликала в головній масі оптимізму нинішня слабо зорганізована «вольниця». Місцевий координатор діяльності громадських і політичних організацій Михайло Юрик висловився з цього приводу так:
– Якщо ми дійсно поважаємо світлу пам’ять Небесної сотні, вважаємо, що колишній президент Віктор Янукович і його команда привносили в наше життя «безпредєл» – то маємо зупинити всяку партизанщину, сваволю, подібну до бандитського ленінського наступу після Жовтня 17-го… Натомість ми повинні апелювати до жорсткої диктатури Закону без відступу від нього ні на йоту. А то жертв стане значно більше. Новоявлені «революціонери» на місцях, котрі турбуються найчастіше лише про особисті приватні інтереси наламають нам стільки «дров», що ми жахнемося. Якщо ми європейська країна – то почнімо діяти по-європейському. І не післязавтра, а вже зараз. Ми не можемо ні в якому разі допустити вульгарної «люстрації» сусіда сусідом, повернення в іншій масці привидів минулого. Останніх зупиняв раніше лише Закон. Тепер вони мають шанс піти на беззаконня, тобто прискорити свій наступ на людські права.
Думкою немовби заодно з ним був греко-католицький священик Василь Мандзюк:
– Головна істина у великому пості, що починається наразі, знаходиться в покаянні кожного з нас. Це виражається в бажанні поправити заподіяну нами шкоду. От на нашій Міжгірщині процвітає самогоноваріння. Чому? Бо «кришують» дільничні міліціонери. А продавці? Це ж вони преспокійно продають сигарети і алкоголь нашим дітям, у тому числі найменшим. Як свідомі громадяни, всі побачені недоліки маємо відвертати, зупиняти.
Оголосили запис у народну самооборону. Але вже тут почулися від багатьох статечних людей застереження, що можуть потрапити в «народні блюстителі закону» ті, хто буде бажати помститися за старі «кривди», що якраз і були цілком законними. Хоча сваволі раніше було теж удосталь. Як сказав Михайло Штелень:
– Маємо перестати миритися з тим, що три роки в Міжгір’ї нема селищного голови.
І попросив депутата пана Ланя, котрий швидко і свідомо вийшов із осоружної Партії регіонів, лобіювати вибори чесного очільника селища, котрий не допустить зловживань.
На останнє мали спрацювати і ті, хто в цей час увійшов до народної ради – Віталій Палапа, Іван Чуп, Василь Мандзюк, Руслана Бєлова, Василь Малецький та інші.
Небайдужими були всі до незаконно звільненого за колишньої влади заслуженого лікаря України, «візитки» нашої області в Європі за рівнем проведених блискучих операцій Василя Царя. Він підняв не тільки рівень медичного обслуговування, але й по-новому підійшов до господарської діяльності районної лікарні, в яку повернув потоки благодійності з Європи. Замість того, щоб це підтримати, колишні крадії прибрали до рук повністю відроджений лікувальний заклад. Василь Іванович Цар виграв усі суди, але рішення їх колишня влада спускала «на гальмах». «Тіні» з цієї влади досі намагалися розіграти проти цієї нової людини в районі свій сценарій. Але за нього була більшість і оперованих, і тих, що змушені після вигнання В.Царя лікуватися деінде, та лише не в своєму Міжгір’ї. А тут навіть для ромського населення була побудована, за власні й європейські кошти, Василем Івановичем створена амбулаторія. Віриться, що під час покаяння темні хмари над цим чоловіком розійдуться. Посприяти в цьому є кому. Приміром, зможе допомогти очільник районного осередку «Свободи» Василь Баран. Після народження свого сина він уже на п’ятий день був на Майдані в Києві. Про мотивацію сказав: «Не хочу, щоб було соромно перед сином за його спаплюжене майбутнє!..» Втім, багато хто бачить пана Царя не лише в царині охорони здоров’я на Міжгірщині, але й лікарем у владі – новим лідером РДА. Він та інші чесні міжгірці дійсно можуть поставити справи в пряму лижню чіткого дотримання національного законодавства, щоб нові «політики» й «самооборонці» не виламували, як міліціонери-перевертні, руки тим, хто заважає реалізації їх шкурних інтересів.
Такі думки виникали про зміни не тільки на рознуртованій Верховині, але й в усьому нашому краї.
Василь ЗУБАЧ,
з Міжгір’я


Loading...

Comments:

1 Response

  1. лікар коментує:

    стаття явно заказана, проплачена бувшим главврачом, котрий опять рвеся до корита, хоча міжгірський майдан йому сказав своє голосне фе

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − fifteen =