Мукачівка Марія Рошко творить вишивані дива

рушник

До будинку Марії Рошко в місті над Латорицею найчастіше заходять ті, хто збирається відвідати родичів чи добрих знайомих у Америці, Канаді, Німеччині та інших західних країнах, де високо цінують наші українські національні вишивки. Адже Марія Василівна вже кілька років поспіль нерозлучна з голкою та ниткою.

І творить вона справжні дива. В її тендітних руках на полотні оживають квіти, найрізноманітніші орнаменти та візерунки.

«Щоранку встаю, випиваю горнятко кави і сідаю за вишивання. До обіду не підводжуся з крісла, — розповідає вона. – Це захоплення мене настільки поглинуло, що у свято чи у неділю не знаходжу собі місця».

Вишивати любила пані Марія з дитинства, але це не було таким великим її хобі, яким воно стало шість років тому. Тоді, вийшовши на заслужений відпочинок, жінка від нудьги не знала куди подітися. Якось зайшла на зелений ринок за овочами. Помітила ятку з дуже яскравими нитками. Продавчиня з Гуцульщини порадила купити в неї ще й полотна на рушник і малюнок з дуже гарними квітами. Вдома відразу сіла за роботу. Рушник тоді вийшов на славу. Його потім купив у неї німець, який колекціонує вишивки, і замовив ще два подібні. Відтоді й пішло-поїхало. І робить вона це не стільки заради заробітку, скільки через захоплення вишиванням.

За твердженням Марії Рошко, сьогодні в її оселі всі стіни обвішані образами, рушниками, на столах скатертини, серветки, а на дивані подушки з вишивками. Хто заходить у гості, не може намилуватися цією красою.

Марія Василівна дуже добре вивчила народну символіку. Приміром, на жіночій сорочці зазвичай вишиває яскраві квіти, червоні маки, троянди. За її словами, це для того, щоб підкреслити жіночу вроду. На чоловічих сорочках – геометричний орнамент, інколи – дубове листя та жолуді. Це – символ мудрості, сили, мужності та здоров’я.

«Вишивка для мене – це життя, без цього я зараз просто себе не уявляю, — стверджує жінка, — особливо велику насолоду маю, коли моїми роботами милуються люди. Тоді хочеться творити вдень і вночі, безперервно. А вишиваючи, співаю. Від цього маю також велику насолоду».

Пані Марія будує великі плани на майбутнє. Найперше хоче повишивати сорочки для всієї своєї родини, а ще мріє взятися за ікони. Вона досі не наважувалася вишивати лики святих, а тепер каже, що відчуває в собі достатньо сил, енергії і майстерності, щоб і з цим  впоратися…

Віталій Пумпинець, Газета “Новини Закарпаття”


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 4 =