Мер Берегова відмовився від участі в афері (ДОКУМЕНТ)

 

Нещодавно окремі інтернет-видання нашого краю розповсюдили статтю «Перемога громади: Берегівський термальний спорткомплекс “Закарпаття”, повернуто у власність міста» в якій йшла мова про те, що 29 серпня у Берегові на 34 сесії міської ради VI скликання депутати проголосували за прийняття рішення “Про оформлення права комунальної власності на комплекс будівель (спортивна база “Закарпаття”) за територіальною громадою міста Берегове”

Та от тільки насторожило те, що одним із ініціаторів прийняття даного рішення був скандально-відомий всім депутат Берегівської міської ради Боровський Валерій, який є фігурантом кримінальної справи порушеної по факту захоплення берегівського термального басейну, в ході якого організованою групою осіб було здійснено грабіж, розкрадання та привласнення майна на даному об’єкті чим завдано збитків на загальну суму понад чотирнадцять мільйонів гривень, та в діях якого разом з рештою фігурантів даної справи вбачається вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 186 Кримінального кодексу (грабіж вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою, що карається позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років із конфіскацією майна). Також активний «борець за інтереси громади» прославився участю в мітингах та страйках, що проводились навколо Берегівського термального басейну, метою яких очевидно було вплинути на правоохоронні та інші контролюючі органи, що розпочали перевірку по даному факту та як наслідок приховати злочинні ді, що мали місце під час захоплення, чисельні розкрадання коштів та майна на даному об’єкті. Наслідком цих дестабілізуючих мітингів було хіба те що сам Боровський В. став заступником директора даного комплексу, а члени його родини були влаштовані на вельми прибуткові робочі місця в на даному об’єкті та найгірше те що берегівський термальний басейн зазнав цілковитого занепаду та здобув негативної репутації серед чисельних відвідувачів, які заріклись більше туди не повертатись, а це уже прямі збитки розвитку туризму в м. Берегове, що завершилось гучним скандалом на комплексі басейну.

Правовий аналіз прийнятих депутатами рішень стосовно термального басейну встановив, що вони суперечать нормам Конституції України, законів та підзаконних актів, прийняті у спосіб, що суперечить Конституції України в наслідок чого депутати, котрі вимагали підписання даного рішення від мера міста Берегова Золтана Бабяка свідомо штовхали його на вчинення злочинів передбачених Кримінальним кодексом України з завданням збитків київському законному власнику в особливо великих розмірах. З огляду на зазначене Золтан Бабяк проявив принципову позицію зупинивши дію прийнятих рішень, чим відмовився брати на себе відповідальність за їх наслідки та йти на поводу в окремих депутатів Берегівської міської ради, які займаються само піаром, ввели в оману решту депутатського корпусу  при цьому ситуацію в місті.

Про зупинення незаконних рішень мер міста Берегова повідомив правозахисника-громадського діяча Козича Ярослава на поданий ним інформаційний запит:

бас

 

Нагадуємо, що 29 серпня 2014 року окремі депутати Берегівської міської ради з грубими порушенням регламенту роботи ради, маніпулюючи громадською думкою ініціювали питання та  прийняли незаконні рішення  про оформлення права комунальної власності на комплекс будівель (спортивна база “Закарпаття”) за територіальною громадою міста Берегове”» та про скасування рішення міськради від 28.05.2001 року про оформлення права колективної власності на спорткомплекс “Закарпаття” за Центральною Радою кооперативно-профспілкового товариства “Колос” АПК України. Згідно змісту повідомлень про прийняті рішення Берегівська міська рада вирішила оформити право комунальної власності на комплекс будівель (спортивна база “Закарпаття”) по вул. Корятовича, 1 у м. Берегове, Закарпатської області за територіальною громадою міста Берегове. При цьому, депутати посилались  на ст.ст. 143, 144 Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Цивільного кодексу України та беручи до уваги колективне звернення депутатів міської ради.

Прийняті рішення вказують про абсолютне нехтування законами місцевими депутатами (ініціаторами їх прийняття) або їх цілковиту правову неграмотність.

Про що стверджують Ст.143 та Ст.144 Конституції України?

Стаття 143. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об’єкти державної власності. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Стаття 144. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.»

В даних статтях ані слова про те, що рішенням органів місцевого самоврядування можна позбавити права власності громадську організацію тільки за те, що цього хочуть представники територіальної громади, а точніше окремі депутати Берегівської міської ради, які вже понад шість місяців дестабілізують ситуацію в місті часто-густо вчиняючи при цьому відверто злочинні діяння. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону. Згідно Ст. 24 вказаного Закону органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України. Повноваження органів місцевого самоврядування визначені, зокрема, вищевказаним Законом. Відповідно до п.2 Ст.60 цього Закону  «Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом». Зазначеною статтею Закону зазначено, що міські ради мають право:1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об’єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад; 2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об’єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад. Відповідно до Ст.317 Цивільного Кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно  Ст. 321 Цивільного Кодексу України «право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом».

Таким чином, прийняті 29 серпня 2014 року на 34 сесії Берегівської міської ради рішення про передачу оформлення права комунальної власності на комплекс будівель (спортивна база “Закарпаття”) за територіальною громадою міста Берегове та про скасування рішення міськради від 28.05.2001 року про оформлення права колективної власності на спорткомплекс “Закарпаття” за Центральною Радою кооперативно-профспілкового товариства “Колос” АПК України є прийнятими у спосіб, що не передбачений чинним законодавством та поза межами повноважень визначених законом, з огляду на що суперечать положенням ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Враховуючи зазначені обставини берегівський міський голова керуючись законом зупинив їх дію.

uzpravda.org


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

eleven − 6 =