Із закарпатською корупцією боротимуться рекомендаціями апостола Павла (ДОКУМЕНТ)

Скільки разів я вже наводив слова Господні: «Не надійтеся на князів на синів чоловічеських, в них нема спасіння. Скільки разів нас зваблювали обіцянками князі – сини чоловічеські, а ми ніби закодовані, віримо і продовжуємо вірити, не дивлячись на обман.

У 2004 році, ті про яких згадую, обманули Майдан, тобто, весь народ України. І їм хоч би хни, не понесли ніякої відповідальності, а продовжують користуватися привілегіями, які обіцяли ліквідувати. Я не маю на увазі привілегії збіднілої більшості українського народу.

Не виконані і до цього часу жодна вимога і теперішнього Майдану. І на цей раз не виконують обіцянок ті, що при владі, при цьому і ті, котрі брали активну участь у перемозі Майдану – Революції Гідності.

unnamedНе виконавши обіцянок жодна з партій за всі роки формальної незалежності, обмануть нас і тепер, не дивлячись на те, яку з них, чи, які з них виберемо. Та і вибору в нас немає. Невже ми, або до якого часу, будемо вибирати не із кращого краще, а із зла менше зло, яке виявиться і на цей раз, не дай Бог, гіршим за попереднє, як свідчить історія новітньої нашої державності. Пропоную Апостол минулої неділі: «Послання святого апостола Павла до Ефесян».

unnamed (1)Апостол Павло, в минулому гонитель Ісуса Христа, який більше з усіх потрудився во Славу Господа і Бога нашого Ісуса Христа, рекомендує своїм браттям ефесянам зміцнюватись Господом і могутністю сили Його. Навіть, події останньої сотні років історія України свідчить про могутність сили Божої. У 1917 році розпалася Російська імперія. Україна отримала статус держави. Та распрі між українцями, думаю, що і історики так вважають, повернули Україну в ще гіршу, безбожну імперію радянську, для якої людина перестала бути творінням Божим. Без суду і слідства, владна трійка відбирала життя у мільйонів людей, в тому числі і священиків. Руйнування храмів, спалення ікон, Святого Письма, проповідування царства земного та нової релігії комунізму, геноцид голодомором українців, основної світової житниці не міг довго терпіти Господь. І на комуністичного фашиста напав німецький фашист. Та і після такої кари антихрист радянський войовничий атеїст не отямився. Знову продовжив свою диявольську роботу. Здавалося, що кінця могутньої радянської імперії не буде. Та Господь Великий і сила Його дійсно могутня. Побудова комунізму закінчилась на стадії «розвитого» соціалізму. Завжди, коли захожу в облпрофраду дивлюся на стінку, а вірніше на заштукатурені сліди від кріплення букв, які мали такий зміст: «Ми прийдемо до перемоги комуністичної праці». Коли я роздумовував над прочитаним підійшов Іван Король, голова облпрофради і я запитав його: «Як думаєте, Іване Івановичу, ми прийдемо до перемоги комуністичної праці?» Це був 1990 рік. Іван Іванович задумався і тихим невпевненим голосом сказав: «Думаю, що так». Я на той час, будучи членом Ради обласної медичної спілки, сказав: «А я думаю, що ми вже «прийшли».

unnamed (2)І знову, ціною малої крові, якщо так можна сказати, у 1991 році Господь розрушив і цю диявольську силу. І ми гордилися тим, що в Україні не пролито жодної краплини крові. Та не наша це була заслуга. Я говорив: «Хіба мало пролито української крові за 3 століття визвольної боротьби». Господь змилувався над нами і, вже вкотре, подарив нам Незалежність. Та і на цей раз ми не подякували Богу, а взялися за вияснення відношень між самими українцями. Пропаганда антихриста зробила все, щоб західних братів одновірців, православних християн, боялися на сході та півдні України. А історія навчила західних, ненавидіти східних.

У 1967-1968 роках я проходив 10-ти місячні курси у Львові по анестезіології. Лікарі з східних областей, коли йшли купляти щось з одежі, а тоді все можна було придбати тільки з-під прилавка, брали мене з собою, бо продавщиці, або їх не чули, або казали – немає.

Пригадую 90-ті роки. Впевненість та надії на краще життя в Незалежній Україні переповняли нашу душу і серце. Переживши перебудову, отримавши незалежність із рук ГКЧП без бою, без крові, ми замість того, щоб подякувати Господу Богу, почали ворожнечу міжрелігійну, і не тільки міжконфесійну, але і в рамках однієї конфесії, і не тільки Православної. На той час я уже контактував з священиками, Мукачівською Православною єпархією. Мене зацікавили міжрелігійні та міжнаціональні відносини.

Я знав, що Митрополит Філарет був одним із кандидатів на Патріарха Московського і Всієї Русі. Та російські політики, а також ієрархи, передбачаючи наближення розпаду імперії, не захотіли українця бачити головою Православ’я. Не думаю, що якби став Патріархом Філарет, то Україні дозволено б було відокремитися від Московського патріархату. З волі Божої митрополит Філарет і не став главою Московської патріархії тому, щоб було кому організувати УПЦ МП. І на це було згода усіх ієрархів та священиків України. І тільки приїзд митрополита Володимира у Харків звів потугу мати Помісну Українську Церкву нанівець. От і відбувся розкол в українському православ’ї. І хто його знає, коли відбудеться об’єднання Православ’я в Україні, а з ним і закінчення ворожнечі між православними братами українцями? Чи не з цієї причини маємо випробовування, якого ще не мали? Скільки ще треба нашому Спасителю стукати в наші серця? Коли до нас дійде, що ми страждаємо не тому, що є такий безумець Путін, котрого підтримує в його гріховній братовбивчій війні 80% православних братів наших росіян, які ніби то хочуть зберегти єдність Православ’я. Чи не про них попереджав Ісус Христос учнів Своїх: «Нищити вас муть і говорити муть,що в ім’я моє?»

Чи не нам потрібно одягнутися в повну зброю Божу, щоб стати проти хитрощів диявольських.? Та іншої зброї проти диявола ми і не маємо, а Світ нам цю, іншу, і не дає, бо він теж трясеться перед теперішнім дияволом, якому потрібен увесь світ, а не тільки Україна. І складається враження, як я казав одному із місцевих чиновників, точніше Шніцеру: «Ти так помагаєш, щоб не помогти». Ось і Європа та Америка проявляє гуманність до бандитів та російських загарбників і дає нам несмертельну зброю. Не розумію, чому вони це називають зброєю. Тоді можна назвати і лопату та мотику зброєю, адже і остання раз у році стріляє.

unnamed (3)Іще раз маю підстави стверджувати, що нікому не потрібна сильна та незалежна Україна, маю на увазі інші країни. Та і нам вона не всім була потрібна до останніх подій у Криму та Донецьку і Луганську. Тільки сепаратисти, терористи та «брати» росіяни нас врозумили наругою та братовбивством.

Христос визволив нас від влади смерті та повернув нам вічне життя ціною своєї крові.

Наша боротьба не проти крові та плоті, проти начальства, проти влади, проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злоби піднебесних. Я ці слова вже згадував. Але до владних посадовців ніяк не доходить, що, принаймні, я критикую посадовця не як плоть, не як людину, а як чиновника, який користає владу для свого збагачення, а не для покращення добробуту народу, наразі збіднілого та терпеливого патріота – захисника Вітчизни. Йому, ні владні, ні банківські та інші чиновники не йдуть назустріч і не спішать замінити його у визвольній Вітчизняній теперішній війні. Від нього забирають за несплату неймовірних кредитних відсотків, які в декілька разів перевищують тіло кредиту, житло, машиу… Його судять, бо він, «видите ли», залишений на призволяще, без зброї, без очікуваної допомоги, без їх дозволу, уникнув смерті. Невже і тепер владні панове, учасники Майдану та борці з Майданом не розумієте, що до вас ніхто не чіпляється  зверхня Бога. Проаналізуйте, що творите і зробіть висновок. Деякі з вас при владі «безгоду неделя», а вже встигли збагатитися, бо корупційні схеми продовжують функціонувати.

Не буду тлумачити подальші рекомендації апостола Павла. Вони зрозумілі усім.Прочитайте їх, будь ласка, шановні читачі. Вірте у силу і могутність Господню. Не втрачайте віру. А я буду продовжувати оббивати пороги правителів наших та щоденну молитву до Господа Бога Спасителя нашого Ісуса Христа:

Степан Біляк

WWW.SANUS.COMLU.COM


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × five =