Історія сепаратизму на Закарпатті: кому це вигідно і хто стає на донецькі граблі?

балогаВ найскладніший для Україні час, коли йде неоголошена але відкрита війна з Росією, ножем у спину державі й усьому Закарпаттю зокрема є цілком очевидний, запущений на наших очах сценарій провокування сепаратизму в Закарпатті. Вже давно не є таємницею той факт, що в Закарпатті діють маргінальні русинські та інші “місцеві” об’єднання, які тихенько підгодовуються спонсорами у мирний час і витягуються на світ у кризові моменти.

Ще на початку 2000 років русинів та інші сепаратиськи налаштовані сили узяв під свою опіку і кураторство Віктор Балога. Ще з тих часів він спекулював на темі закарпатської окремішності та нелюбові до центру. Маючи значний фінансовий ресурс, Балога неафішовано взяв на озброєння русинську і сепаратиську тему, з тим щоб шантажувати центр за кримським сценарієм (автономія або від’єднання).
Вперше цю зброю (русинство і сепаратизм) Балога використав у 2000-2001 роках у боротьбі проти есдеків і Медведчука, а згодом поставив перед фактом і самого Кучму. Саме тоді на захист Балоги організовувалися проплачені мітинги і пікети з русинськими і сепаратистськими лозунгами, роздмухувалась істерія проти “приїзджих” і “чужинців”. Схема була проста – для Києва створювалось враження (мітингова картинка), що регіон виходить з під контролю і виступає за від’єднання від України, а втримати Закарпаття і вгамувати його може тільки Балога.
Спочатку цією схемою Балога успішно лякав Кучму, а потім взагалі намертво прив’язав до себе Ющенка. Взявши під повний і тотальний контроль Закарпаття в період президентства Ющенка, Балога тему регіонального сепаратизму нібито прикрив. Але, щоб ніхто не сумнівався, що ситуація постійно тліє і загроза сепаратизму не зникає, Балога періодично нагадував про це (то сплеском активності русинських вождів і організацій, то рішеннями підконтрольної обласної ради про визнання русинів окремим народом).
При Януковичі Балога з темою русинства і сепаратизму трохи причаївся. По перше, йому це було не вигідно бо в Закарпатті він де-факто отримав усю представницьку владу (обласна і районні ради, мери міст). По-друге, він мав з цього приводу чітку домовленість про забезпечення спокою в регіоні з Януковичем (який повівся на шантаж так само як і Кучма з Ющенком), за що останній віддячив Балозі повною лояльністю до бізнесу і посадою Міністра МНС.
Після падіння режиму Януковича і Революції гідності, Балога і весь його закарпатський клан швидко перефарбувалися. Вони очікували і сподівалися повернути собі знову повну, монопольну і безконтрольну владу над Закарпаття. Але не сталося. Спочатку не вийшло з посадою губернатора. Її отримав не підконтрольний мукачівському клану молодий нардеп від “Батьківщини” Валерій Лунченко, який категорично відмовився бути прислужником і лакеєм Балоги. Після серії безрезультатних провокацій і пропагандистських атак на Лунченка, Балога взяв паузу до президентських виборів.
На президентських виборах у травні 2014 р. клан Балог вкотре підлаштувався під кон’юнктуру і в повному складі перебіг під прапори фаворита – Петра Порошенка. Розрахунок був один – Порошенко перемагає і в “знак вдячності” звільняє Лунченка, а посаду губернатора віддає рідному сину Балоги. Таким чином, вся влада Закарпаття (ОДА і облрада) знову мала опинитись в одній сім’ї.
Вибори закінчились, ейфорія минула, а плани Балог ніяк не втілювались. Стало зрозуміло, що насправді ніяких обіцянок про винагороду у вигляді монопольного контролю на Закарпаттям від Порошенка Балога не отримував. Тим часом, події на сході країни переросли по суті у відверту війну проти України з боку Росії. І саме в цьому побачив свій зловісний шанс не хто інший як Балога. А кращого приводу, ніж мобілізація закарпатців і приїзд біженців годі було і шукати.
І тут, мов за командою і за розладом у різних населених пунктах Мукачівського району протягом останніх днів виникають нібито “стихійні” та “неорганізовані” мітинги людей, які закінчились перекриттям автодоріг. Формальний привід – протест проти нібито огульної мобілізації закарпатців у зону АТО. Мета – посіяти хаос і паніку, дестабілізувати і так напружену ситуацію, дискредитувати обласну і центральну владу. Чому відразу для всіх стало ясно, що це не щирий протест, а інспіровані і режисовані акції? І кому ці акції найбільше вигідні?
Відповіді на це запитання напрошуються з кількох очевидних фактів навколо блокування доріг.

По-перше, п ерекриття доріг і протестні акції почалися і набули найбільшого поширення в Мукачівському районі і м. Мукачеві, де є найбільший формальний і тіньовий вплив клану Балог.

По-друге, усі акції розгорталися за однаковим сценарієм, з під копірку написаними транспарантами. У кожній акції, за спинами підбурених людей, було помічено ядро організаторів-провокаторів (3-5 осіб), які усім верховодили. Серед цих верховод і глашатаїв були помічені депутати від ЄЦ.

По-третє, всі акції не мали жодного конструктиву і націленості на вирішення конкретного питання. Їх учасники ні кого не слухали і не сприймали жодних аргументів. Окремі т зв. “солдатські матері” викрикували чужі гасла і заклики, не відаючи про те, кому і скільки прийшло повісток.

По-четверте, антиморбілізаційні” протести активно висвітлювали, пропагували і розкручували сам Балога та його ЗМІ: М-студіо, Закарпаття-ФМ, Закарпаття онлайн, Мукачево нет, Ужгород ін. тощо
.
По-п’яте, і це найбільш низько і аморально — за тиждень-два до початку акцій в області було зафіксовано потужний і цілеспрямований викид провокативних чуток і дезінформації (“в Закарпаття понаїхало маса донецьких і луганських біженців”, “донецькі і луганські нагліють, скуповують житло, займають місця в лікарнях і ВУЗах”, “понаїхали східняки, що не хочуть воювати, відпочивають собі по санаторіях, а замість них мають воювати закарпатці”, “закарпатців масово і без розбору забирають в АТО, їздять ночами і виловлюють на вулицях”, і т.п. ). Чисто “випадково” епіцентром цього викиду стало Мукачево…
Загалом скидається на те, що Балога затіяв дуже відчайдушну і небезпечну гру. Інспіруючи та фінансуючи протестні акції з явно антидержавним і сепаратистським ухилом, він брутально і відверто кидає в лице Порошенку – “я тут реальний господар, тому вибирай – або влада в Закарпатті моя, або регіон стане неконтрольованим і піде на відокремлення від України”. Щодо останньої тези, то як показують останні події в арсеналі Балог цей сценарій теж готовий до реалізації. Ситуація насправді дуже серйозна. Слід пам’ятати, що у схожі брудні ігри свого часу грали кланові авторитети в Луганську і Донецьку. Там теж роздмухували і пропагували сепаратизм, а чим усе закінчилось? І де зараз ті авторитети, куди потікали? Хто і коли відповість за спровоковану війну, розруху, сотні втрачених життів, пошматовану країну?
Тому всім закарпатцям слід замислитись і чітко зрозуміти, куди саме може привести цей шлях, вимощений цинічними інтересами і брудними грошима сумнозвісного клану. А центральній владі та правоохоронним органам напевно слід чітко, безкомпромісно і цього разу своєчасно відреагувати!

Сергій Ковальчук


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × three =