Хто понесе відповідальність за тендерні махінації у закарпатському кардіодиспансері?

кардіодиспансерДо редакції, як до останньої інстанції за допомогою звернулася заступник головного лікаря Закарпатського обласного клінічного кардіодиспансеру Юрець Надія. Жінка розповідає, що трохи більше року тому на оборудках з тендерами «погорів» їхній головний лікар Роман Соскида. Слідство у справі йшло до суду, однак, головлікар зміг «зацікавити» слідчі органи і стати у справі звичайним свідком. На його ж заступника з того часу і донині чиниться тиск із метою перевести стрілки провини. У деталях цієї непростої справи вирішив розібратися наш кореспондент.

«Чарівники» з прокуратури пертворили підозрюваних у невідомих осіб

З ухвали Ужгородського міськрайонного суду дізнаємося, що директор Закарпатського обласного кардіодиспансеру Соскида Роман на початку липня 2015 року вступив у змову з директором медичної фірми ТОВ «Неокард» Юрієм Григор’євим задля закупівлі медичного обладнання за бюджетні кошти по завищеній ціні. Тобто, станом на квітень 2015 року слідством було встановлено, що директор медичної фірми ТОВ «Неокард»Юрій Григор’єв розробив технічні вимоги для документації конкурсних торгів таким чином, щоб в конкурсі змогла перемогти тільки одна його фірма, та для цього передав технічні вимоги директору кардіодиспансеру Соскиді Роману. Очільник кардіодиспансеру в свою чергу дав вказівку своїй заступниці Юрець Надії Василівні включити ці вимоги до офіційної документації конкурсних торгів.

Однак, як вбачається із повідомлення про зміну раніше пред’явленої підозри від 23.03.2016 року видно, що за майже рік кримінального провадження відбулися дивні речі!

Так, виявляється сама Юрець Надія Василівна з метою швидкої закупівлі медичного обладнання внесла у офіційні конкурсні документи неправдиву інформацію, яку отримала від невстановлених працівників ТОВ «Неокард». Тобто, за версією головного прокурора Закарпатської області Володимира Янка, який оголосив їй підозру, директор кардіодиспансеру Соскида Роман та директор ТОВ «Неокард» Юрій Григор’єв раптом для слідчих з СБУ та прокуратури стали невстановленими особами!

Як головлікар із підозрюваного раптово став свідком

Ось що з цього приводу розповідає заступник Романа Соскиди Надія Юрець:

«На даний час мені стало відомо, що на виконання попередньої злочинної домовленості Григор’єв розробив технічні вимоги під свою продукцію та за допомогою емейлу надіслав їх Роману Соскиді з метою подальшого розміщення вказаних вимог в документацію конкурсних торгів. В подальшому за перемогу в торгах головлікар отримував неправомірну вигоду або так звані «відкати». У рамках провадження працівники СБУ провели обшуки за адресою проживання та у робочому кабінеті Романа Соскиди, ТОВ «Неокард» та в моєму кабінеті. Згодом я довідалась, що у рамках цього ж провадження була зібрана достатня доказова база щодо незаконної діяльності головлікаря Соскиди. Через деякий час він же через свого адвоката сконтактував із працівником СБУ начальником слідчого відділу Антоном Дурневичем. Я припускаю, що Соскида через адвоката добряче «зацікавив» слідство, адже після цього справа повернулася в інше русло. А Соскида з обвинувачуваного став проходити у справі як свідок. Мені ж було оголошено підозру у скоєнні кримінального злочину за неналежне виконання службових обов’язків. У той же час старший слідчий УСБУ С. Глюздик раптом продовжив строки досудового розслідування.

«Надя, потрібно взяти все на себе…»

Після цього я підійшла до нашого головлікаря з питанням, якого ж адвоката він мені надав, якщо той довів мій так званий захист до оголошення мені підозри. На що Соскида заявив: «Надя, потрібно взяти все на себе. Так буде краще всім…». У подальшому, після моєї незгоди на таку пропозицію, припускаю, що з подачі Соскиди, працівники СБУ почали чинити на мене психологічний та матеріальний тиск. Кожні три дні за викликом слідчого я повинна була з’являтися до нього на допит. Так тривало понад чотири місяці. Працівники СБУ також умовляли взяти на себе відповідальність за злочин головного лікаря. Але у зв’язку з фабрикацією підозри та відсутністю доказів, матеріали в суд не скеровувались. А 23 березня цього року щоб «добити» мене остаточно, той же Глюздик клопотав про мій домашній арешт, відсторонення з посади та арешт мого майна. Звичайно, що ніхто з так званих правоохоронних структур у погоні за виконанням поставленого керівництвом «не за файні очі» завдання, не взяв до уваги, що я — мати двох неповнолітніх дітей. Всі виконавці плану з переведення «стрілок» винуватця у тендерних махінаціях з головлікаря на мене однаково, що клопотання з боку СБУ про запобіжний захід у вигляді особистих зобов’язань Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області не задоволено. За відсутністю доказів. Так само клопотання заангажованого і упередженого до мене слідчого Глюздика про мій домашній арешт — не задоволено, клопотання про застосування арешту на майно — відмовлено. Простими словами, через замовлення з боку СБУ, я півроку змушена була у суді доводити, що чорне — це не біле.

Відтак на моє запитання до головного лікаря кардіодиспансера Романа Соскиди: «до якого часу все це буде тривати, він відповів: «Я що, мало заплатив?». А слідчий Глюздик на моє питання про те, чому мої покази на дії Соскиди не приймаються до уваги, відповів «Залиште його у спокої».

Що каже головний Лікар?

Аби пролити трохи світла на цю справу, йдемо за коментарем до самого фігуранта цієї історії головлікаря обласного кардіодиспансеру Романа Соскиди. Роман Ілліч , трохи нервуючи, спочатку сказав, що це взагалі не його компетенція і цим має займатися слідство. Згодом повідомив, що вся ця справа сталася через конкурентів фірми «Неокарду». Мовляв, вони вирішили таким чином відомстити йому за програний конкурс. Що ж до підтасовки технічних показників, то пан Роман сказав, що це неможливо довести. Відтак запитуємо лікаря, чи просив він свого заступника взяти на себе провину за махінації. У відповідь чуємо, що він не входить у тендерний комітет, який приймає рішення про закупівлі і це домисли і нісенітниця, мовляв, такі речі, хто винуватий, а хто ні, мають вирішуватися у суді. Тому, на думку Романа Соскиди, треба дочекатися суду і там вирішити справу. Так само вигадкою назвав головний кардіолог області й інформацію про «зацікавлення» слідчих органів СБУ. Більше того, лікар навіть попередив нас, що подасть у суд за наклеп, якщо ми поширюватимемо таку «неправдиву» інформацію…

А що слідчі УСБУ?

Після кардіодиспансеру йдемо на зустріч з керівником слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області Антоном Дурневичем, котрий теж згадується у розповіді Надії Юрець. Силовик поводиться упевнено, дає зрозуміти, що схожі справи для нього — звичайна щоденна роботаі що він не у захваті від висвітлення цієї справи у пресі на період ходу слідства Пан Антон каже, що знає про цю історію і що в ній заступнику головлікаря оголошено підозру. На наше запитання про якусь зацікавленість у справі і про те, яким це дивним чином головний підозрюваний Роман Соскида став звичайним свідком, відповідає, що ці розмови — елемент захисту, який використовує підозрювана, аби уникнути можливого покарання. Тобто, ми не отримали жодної чіткої відповіді на жодне з наших запитань. Зокрема і про те, чи вірить пан Дурневич, що у кардіодиспансері могли проводитися тендери без відома головного лікаря. Більше того, пан Дурневич запевнив нас, що заборонить слідчому Глюздику давати будь-які коментарі по цій справі. Він також розповів, що слідство зібрало у справі достатньо доказів і вже готове направляти її в суд…

Попри всі перипетії, сфабрикована справа таки рухається до розгляду в суді. На думку пані Надії, суд на основі сфабрикованих матеріалів дуже потрібен як представникам СБУ так і головлікарю. Адже тоді досудове слідство буде закрито і таким чином слідчі матимуть змогу приховати справжній злочин та справжніх його учасників. Інша річ, що з одного боку є обвинувачена, яка мусить доводити свою правоту, а з іншого — СБУ і прокуратура зі своїми безмежними повноваженнями, зв’язками, круговою порукою і можливостями вершити людські долі не лише по-закону, а й за велінням своїх «чистих» від корупції керівників. Тобто наразі ця справа за участю високих правоохоронних чинів продовжує висіти у повітрі і грати на нервах усім її учасникам, а особливо — пані Надії, яку, фактично за одним дзвінком якогось прокурорчика чи з подачі такого ж рядового слідчого з СБУ можуть спокійно перетворити у винуватицю «усіх бід». Загалом ситуація, що склалася навколо цієї справи, нагадує швидше часи репресій 1937 року, ніж сучасне європейське суспільство…

Павло Білецький

юрець юрець3 юрець4

юрець2

юрець9 юрець8 юрець7


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 + sixteen =