Хто губить закарпатські ліси

лісПро масову вирубку лісу-кругляку останнім часом постійно говорять у області. Неофіційно – показують вирубки, в тому числі самовільні, розказують про схеми вивезення цінної деревини за кордон. Офіційно не підтверджують – за це можна нажити проблем.
У тій чи іншій формі обмеження на вивезення лісу час від часу діяли в Україні. Спершу в 2000-му запровадили тимчасовий мораторій на масову вирубку карпатських лісів, у 2006-му заборонили експорт лісо- та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев. У липні 2013-го була спроба запровадити мораторій на рубку головного користування в лісах, які розташовані на території гірських населених пунктів в Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецької областях. Усі ці ідеї так чи інакше перепліталися і з Закарпаттям, особливо після руйнівних повеней. Так, приміром, у 2002 році в області також було накладено мораторій на вирубку лісу в придорожніх смугах і на вивезення за кордон лісу-кругляку. Щоправда, відтак заборона «розтанула» в нетрях кабінетів облради, і вкотре порушив питання Олександр Ледида. У квітні 2010-го він заявив:

…з 1998 по 2008 роки за межі області кругляк не вивозився. Прикро, але минулого року цей процес відновився. Вважаю, це – прямий підрив економіки краю. Люди втратили роботу. Наведу приклад: 5 років тому на обробці одного кубометру деревини були задіяні 40 людей, нині – лише троє-четверо.

Треба відзначити, що за часів О. Ледиди вивезення лісу-кругляку з території області таки було зупинено, хоча з України транзитом через регіон ліс таки вивозили. Що й говорило про те, що мораторій на рівні однієї області не зробить погоду, має бути прийняте відповідне рішення на рівні всієї держави.

Що нині?

З’ясувати, яка ситуація нині, можна хіба що з візиту в райони (куди на численні звернення краян виїжджають журналісти, але зазвичай у офіційних коментаторів усі роботи проводяться «цілком законно»). Проте ліс таки рубають, попит на нього зростає, і свідчать про це в першу чергу дані статистики: так, за інформацією Головного управління статистики в Закарпатській області

У січні-вересні 2014 року обсяги виробництва продукції лісового господарства склали 316 млн грн, що становить 121,4% до аналогічного показника торішнього періоду (тобто, спостерігаємо збільшення), у т. ч. 309,9 млн грн (123,1% до аналогічного періоду, і це теж говорить про збільшення) займає продукція лісозаготівель.

Що з нею роблять – тема дослідження. Проте зрозуміло, що й вивозять. Як – інше питання. Офіційно через кордони багато не йде, хоча й фіксується збільшення: за даними начальника Закарпатської митниці ДФС України Вадима Симчери, за 11 місяців цього року митницею оформлено лісу-кругляку в об’ємі 153 тис. м куб., що на 22 тис. більше, ніж торік. У той же час митники переконують: виявляють і найбільш типові порушення в цьому контексті: «Постійно контролюємо це питання з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України лісоматеріалів як цінних і рідкісних порід, так і звичайних», – додав В. Симчера. З його слів, із найбільш поширених фактів порушень фіксують, кажучи по-народному, «маскування» цінного лісу в паливній деревині, – такого виявили цьогоріч на суму 90 тис. грн.
Але при цьому треба врахувати, що це не лише той ліс, що вирубують на Закарпатті, через нашу область транзитом везуть «товар» з усієї України. І не факт, що незаконні вирубки не вивозять тишком-нишком через інші регіони. Тож уявити весь масштаб проблеми можна хіба на рівні державному, і то – за бажання.

Що втрачаємо, вивозячи необроблений ліс?

Рахувати можна умовно, але навіть такі приблизні підрахунки дають картину тих масштабних втрат, яких нині зазнає наша держава через неконтрольоване вивезення лісу-кругляку за кордон. Відзначу, що європейські, та й не тільки, країни не розбазарюють так бездумно свою цінну сировину, як ми. Приміром, Польща, Словаччина та Румунія припинили промислове вирубування лісу в Татрах і Карпатах. Угорщиною, Румунією, Австрією та Словаччиною здійснюється державна підтримка щодо придбання української деревини шляхом надання дотацій фірмам, які поставляють необроблену деревину в їхні країни. Отже, влада цих держав добре усвідомлює небезпеку вивезення лісу-кругляку за кордон, вони самі деревину обробляють та мають із цього чималий зиск. Коли зрозуміє це й наша держава, щоб дати можливість розвиватися деревообробній промисловості, а паралельно поставити надійний заслін на кордонах та припинити обкрадання народу? Питання риторичне… Тому в нас поки що спостерігається масове вирубування лісу, вивезення його за кордон на переробку, а відповідно – закриття деревообробних підприємств по всій державі, втрата робочих місць, надходжень до бюджету від них та податків від виробітку.
Хоча говорити про економічні втрати теж можна не приблизно, а реально. Певна річ, підрахувати їх було б складно, але й тут раптово виникла підмога – буквально за день до виходу газети у ВР зареєстрували законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді). У пояснювальній записці до документа наведені якраз усі необхідні дані:

…Середня вартість 1 м деревини коштує всього $80 – 90, тоді як середньосвітова ціна обробленої деревини значно вище – близько $950 за умовний кубометр. Не будемо навіть говорити про те, скільки може бути створено робочих місць (читай – забезпечено родин, відраховано до бюджету на розвиток, будівництво лікарень, доріг тощо), аби з кругляка зробити гарні меблі, треба говорити про те, наскільки разюче більшими можуть бути надходження до бюджетів від реалізації необробленої й обробленої деревини.

Так і виходить, що маючи безцінні ресурси, держава заробляє на них копійки, натомість як могла би мільйони…
Якщо ж конкретно говорити про робочі місця, то наведемо цифру із законопроекту:

За підрахунками Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття, для створення одного робочого місця на середньому деревообробному підприємстві з середньою глибиною переробки достатньо 200 кубічних метрів деревини на рік. Торік обласний лісгосп вивіз за кордон 200 тис. кубометрів кругляку. Це означає, що 1000 прикарпатців просто позбавили роботи. Середнє навантаження на заробітну плату (податки, соціальні внески) у галузі – 650–700 грн. Множимо на цю тисячу втрачених робочих місць і на 12 місяців – отримуємо майже 8 мільйонів гривень, які не одержав бюджет…

Гадаєте, на Закарпатті – не так? Аналогічно! У регіоні з року в рік спостерігається стабільне зменшення кількості робітників, задіяних у переробці лісу, і свідчать про це офіційні дані статистики в області. Воно й зрозуміло: чим глибша переробка деревини – тим вища ціна вітчизняних виробів із неї та більше людей забезпечені роботою. І навпаки: чим більше не­обробленого вивозимо за кордон, тим більше втрачають наші люди та казна. Спитаєте, скільки того вивозиться? Наведу дані колег, які проводили відповідні розслідування: 70% лісу, що вирубують на території Львівської, Чернівецької, Закарпатської, Волинської та інших областей, повністю перенаправляють на експорт як необроблену деревину.
Висновки очевидні. Принаймні народу, який поки ще мовчить…
Василь РУБАКА, «Закарпатська правда»


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + 5 =