Головною зброєю закарпатських захисників є сила духу

23 серпня я мав щастя взяти участь у святкуванні Дня Прапора Незалежної держави України. Зловив себе на тому, що майже вже забув, яких кольорів прапор Української РСР. Якщо основна функція кори головного мозку пам’ятати, то друга за нею – функція забувати. І ця друга, теж не маловажна. Інакше диск нашої пам’яті був би переповнений і користуватись ним було б неможливо. Мене завжди радувало те, що моя пам’ять вибіркова: знає, що їй запам’ятати, а що забути.

unnamed
Ще до офіційного відкриття заходів, присвячених Дню Прапора, всі з ким мені довелося привітатися, мали піднесений настрій. І я не був винятком: «Все таки і в такі важкі дні свята потрібні». Доповідь заступника голови ОДА Андрія Сербайла відповідала сьогоденню. Нагородження воїнів, захисників Вітчизни, Героїв України, які віддали своє життя на Східному фронті, не об’явленій війні Росією спонукало, думаю, кожного присутнього задуматися – чому так сталося. Нагороди вручені матерям героїв.
Та особливе враження на мене склав виступ Заступника командира 51 бригади Петра Марка, якого я побачив після закінчення виступу, коли він підійшов до того місця де я знаходився. Бачите його, шановні читачі, на світлині. Я був здивований тим, скільки в цій непримітній людині, яка не відрізняється від більшості краян фізичними даними, духовної міці, сили духу – основної зброї наших військових та добровольців. Таких ні бандитам, ні сепаратистам, ні елітним Псков-, хочеться написати псовським, десантникам не перемогти. Та за останні дні ми переконалися, що ці десантники обмануті, і багато з них не хоче брати участь у цій братовбивчій війні. Я впевнений, що Пуйло уже наступив на горло своєї злочинної пісні.

unnamed (1)
Уже вкотре з 2002 року читаю тенденційні відписки чиновників місцевих органів влади: ОДА, міських та обласних відділів міліції, прокуратур, судів; центральних: Міністерства охорони здоров’я, Генеральної прокуратури, Кабінету міністрів, Адміністрацій Президентів та всі вони написані майже під ко­пірку, не на користь того хто пише, а на користь тих, на кого скарга.
Заступник міністра МОЗ Наталія Лісневська майже не виняток. Майже вся відповідь носить повчальний характер. У передостанньому абзаці (Додатково зазначаємо…) дізнаємося, що додаткового Подання на звільнення Шніцера Р.І. не надходило. Але надходили звернення громадян на ім’я Міністра протягом двох місяців та відповідей на них не було. І на цей раз відповів не Олег Степанович. Хіба вимог громадських організацій замало для того, щоб Міністр переглянув відповідь свого заступника?
Читаю усі прес-конференції пана Олега. Скаржиться Міністр, що йому мішають позбутися міністерських корупціонерів Кабінет міністрів, не дає, чи затягує згоду на їх звільнення. Чому у випадку з Шніцером пан Олег поступає так, як поступають з ним, а не поступає так, як би він хотів, щоб з ним поступали? І невже Міністру занизько за своїм підписом дати відповідь громадським організаціям та Заслуженому лікарю України, робить це замість нього той же Лазоришинець В.В., який дав уже одну «відповідь». Та у відповіді Наталії Лісневської є і обнадійливі рядки ( останній абзац). Не буду лізти поперед батька в пекло, але мені дуже здається, що я уже знаю, якою відповідь буде.
Як потрапити лікарю на прийом Міністра МОЗ, чи бажаючого громадянина з периферії? Адже можна приїхати в день прийому і не потрапити до Міністра. Я це вже проходив. Чому не можна записатися по телефону? І чому хоча б раз на місяць Міністр не виділив 1 годину прямого телефонного зв’язку з громадянами? Це і було б приближення міністерства до народу. Тижнями до Міністра не міг додзвонитися голова ОДА Валерій Лунченко, майданівець, як і Міністр.
Я в медицині 50 років та суттєвих змін у організації системи охорони не бачу.

А пан О. Варцаба є дійсно винтиком бюрократичної системи. На відписку на звернення ГО «Ради захисту прав пацієнтів та медичних працівників» потратив аж три тижні. Цю його відписку і рахую характерним відношенням і теперішньої обласної влади до пересічного краянина, громадянина України. В День Прапора замість привітання — відписка.
Степан Біляк
Карпатська Україна

Untitled-7 Untitled-5 Untitled-3 Untitled-1 Untitled-10


Loading...

Comments:

2 Responses

  1. Сектор А коментує:

    Одним лише духом воювати, на жаль, не можливо. Тим былше, що в штабы АТО зрадник на зраднику. Ось подивітся на журналітське розслідування…
    https://www.youtube.com/watch?v=M9fV_o-8rB4

  2. до людей SOS! SOS! SOS! коментує:

    ДОБРОВОЛЬЧІ БАТАЛЬОНИ ПОПАЛИ В ОТОЧЕННЯ- ЦЕ ЗРАДА КЕРІВНИКІВ ДЕРЖАВИ, ЯКІ ЗАІНТЕРИСОВАНІ У ЗНИЩЕННІ ЦИХ ПІДРОЗДІЛІВ!!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 − 9 =