Фронтовий Великдень Карпатської Січі (ФОТО)

Каски замість кошиків, гранати замість яєць, і великодня ніч під залпи снарядів. Такий Великдень в українських військових на Донбасі.
«Вночі у сусідів був бій. Не великодні дзвони, але теж непогано звучить. Навіть у таких умовах є відчуття божої милості. Загалом настрій дуже радісний. Сприяла йому і сонячна погода після двох тижнів снігів», – розповідає «Вголосу» львів’янин, викладач історії, а нині боєць ЗСУ, заступник командира мінометної батареї по роботі з особовим складом 24-бригади, старший лейтенант Тарас Гривул.

Ще за тиждень до свята Тарас висловив побоювання в соцмережі, що за масовими зборами пасок, ковбас і яєць для військових на фронт, всі забули про головне – духовну їжу.

«Я не знайшов жодної ініціативи, яка б шукала священиків для передвеликодньої сповіді для солдат. Напевно, наїстися і напитися для багатьох є важливішою ознакою Воскресіння, аніж духовне очищення. Кажуть, підприємці Коломиї «скидаються на фронт» і передають тридцять літрів спирту. Думаю, що для російських диверсантів буде добра нагода захопити п’яних укропів», – не витримав Тарас. Зауважує – за весь час своєї служби священик до них не приїжджав ні разу.

Побоювання Гривула не підтвердилися. Масової п’янки він не зауважив. «Навіть дехто, хто раніше пив, саме на Великдень не пили, стрималися. Думаю, тут могла зіграти присутність священика. Також багато в нас було втомлених і морально занепалих духом. Після розмов з священиком трохи відійшли», – каже Тарас.

Духівника на Великдень у батерею Гривула, яка базується під Бахмуткою на Луганщині, таки привезли.

«Я домовився через знайомих священиків і до нас приїхав капелан Любомир Яворський. Нам дуже пощастило з датою приїзду, бо ми встигли і піти до плащаниці, і заодно посвятити паски. Бо до інших підрозділів отці прибули раніше», – ділиться Тарас.

Щоб освятити паски у звичний для себе спосіб, хлопці використали свої каски як кошики: «Ми обговорювали, як будемо святити і як обійтися без кошиків. Хтось сказав «Та хоч в касках!» і всі підхопили».

Якщо з кошиками були проблеми, так із самим пасками жодних – їх і волонтери везли, і передавали з дому, і були навіть «офіційні», додані до стандартного солдатського меню.

А от добровольчий батальйон «Січ», що базується в Курахово біля Пісків, пригощався вже наперед освяченими волонтерами пасками. Жодних ритуалів на місці не проводили.

«Хотілося, але було не до того. З самого ранку в неділю в Пісках був артобстріл, відчувалося, що терористи активізувалися саме на Великдень. Такого потужного обстрілу не було, мабуть, з минулої зими. Працювали самохідні артилерійські установки, потім на горизонті з’явилися танки, українській артилерії вдалося підбити один танк», – розповідає «Вголосу» в.о. командира взводу батальйону «Січ» Юрій Черкашин.

Каже: для нього це не дивина. Мовляв, Росія ще з часів першої світової війни любила завдавати ударів на християнські свята. Так, на святвечір був поранений командир добровольчої чоти «Карпатська січ» Олег Куцин. Хоча тоді на Різдво, як і зараз Великдень, тривало офіційне перемир’я.

«Ми не замовляли капелана. Але знайшли неподалік православну церкву і всі, хто мав можливість, ходив святити свої кошики. Нам із Закарпаття передали чи не кожному бійцю кошик з рушничком і повний комплект смаколиків всередині», – розповідає «Вголосу» Олег Куцин.

Зізнається, що зараз не до святкувань, бо з дня на день в Пісках чекають наступу.

«За тими процесами, що відбуваються по той бік фронту, а це збільшення кількості диверсійних груп, методичний обстріл всіх наших позицій, накопичення військ, заміна старої техніки на нову, є всі ознаки, що буде наступ. Я думаю це питання кількох днів», – додає Куцин.

Маряна Пєцух, «Вголос»

batalion-sich

січ січ2 січ3


Loading...

Comments:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

two × five =